Рішення

від 12.03.2015 по справі 916/99/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2015 р.Справа № 916/99/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

до відповідача: Приватного підприємства "Богуславське"

про стягнення 21 288,32 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Путіліна Н.О. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 21 288,32 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Богуславське" про стягнення 21 288,32 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2015 року порушено провадження по справі № 916/99/15-г.

У судовому засіданні від 03.02.2015р. представником позивача було надано супровідний лист з додатком до нього (вх. № 3079/15 від 03.02.2015р.).

У судовому засіданні від 03.02.2015р. представником позивача було надано супровідний лист (вх. № 5036/15 від 24.02.2015р.) разом із копією видаткової накладної № 245 від 08.08.2014р. на суму 36 000 грн.

На адресу відповідача Приватного підприємства "Богуславське", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру, а також на адресу, визначену позивачем у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 916/99/15-г. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу Приватного підприємства "Богуславське", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу Приватного підприємства "Богуславське" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином Приватного підприємства "Богуславське" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Приватного підприємства "Богуславське" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

22 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (Постачальник) та Приватним підприємством "Богуславське" (Покупець) було укладено договір поставки № 50 (надалі - договір № 50 від 22.07.2014р.) відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даному договорі, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, найменування та кількість якого приведені у п. 1.2 договору (наділ - Товар).

Відповідно до п. 1.2 договору № 50 від 22.07.2014р. по даному договору продажу підлягає наступний товар: Агрегат АГЧ-2,5 - 1 шт.

Згідно з п. 2.1 договору № 50 від 22.07.2014р. загальна вартість товару, що продається, складає 36 000 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктами 3.2, 3.2.1, 3.2.2 договору № 50 від 22.07.2014р. передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату за даним договором у наступному порядку: суму 18 000 грн. - передоплата; сума 18 000 грн. - до 1 жовтня 2014 року.

Відповідно до п. 4.1 договору № 50 від 22.07.2014р. у разі невиконання строків оплати за даним договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з видатковою накладною № 245 від 08.08.2014р. за твердженням позивача, останнім було поставлено, а відповідачем прийнято Товар на суму 36 000 грн.

Відповідач, в свою чергу, як зазначає позивач у своєму позові, частково оплатив отриманий товар на суму 18 020 грн.

21.10.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулось до Приватного підприємства "Богуславське" з претензією на суму 17 980 грн., згідно з якою просило перерахувати на користь позивача у п'ятиденний строк заборгованість за поставлений товар у розмірі 17 980 грн. Проте відповідачем зазначена претензія була залишена без відповіді та виконання.

Враховуючи зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Богуславське" про стягнення загальної заборгованості у розмірі 21 288,32 грн., яка складається з суми заборгованості за договором поставки № 50 від 22.07.2014р. у розмірі 17 980 грн. та штрафу у розмірі 3 308,32 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 50 від 22.07.2014р. зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, а також положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідач - Приватне підприємство "Богуславське" жодного разу у судові засідання не з'явився, правової позиції по заявленим позовним вимогам не висловив, доказів, які б спростовували позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", не надав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як видно з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами по справі договору поставки № 50 від 22.07.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" було поставлено, а Приватним підприємством "Богуславське"отримано товар - Агрегат АГЧ- 2,5 на суму 36 000 грн., що підтверджується копіями наявних в матеріалах наступних документів: видатковою накладною № 245 від 08.08.2014р., дорученням № 7 від 28.07.2014р., податковою накладною від 08.08.2014р. тощо.

Водночас, з наявних в матеріалах справи документів копій платіжних доручень № 8 від 19.08.2014р. та № 68 від 08.09.2014р., вбачається часткове погашення відповідачем вартості отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" товару на загальну суму 18 020 грн.

Відповідно до п. п. 1.2, 2.1 договору № 50 від 22.07.2014р. по даному договору продажу підлягає наступний товар: Агрегат АГЧ-2,5 - 1 шт. Загальна вартість товару, що продається, складає 36 000 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктами 3.2, 3.2.1, 3.2.2 договору № 50 від 22.07.2014р. передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату за даним договором у наступному порядку: суму 18 000 грн. - передоплата; сума 18 000 грн. - до 1 жовтня 2014 року.

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах доказів суд доходить висновку про правомірність заявленої до стягнення позивачем основної заборгованості за договором № 50 від 22.07.2014р. у розмірі 17 980 грн., яка в свою чергу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. у розмірі 3 308,32 грн. згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з до п. 4.1 договору № 50 від 22.07.2014р. у разі невиконання строків оплати за даним договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Отже, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. у розмірі 3 308,32 грн., проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим та таким, що нарахований відповідно до вимог чинного законодавства в зв'язку чим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" підлягають задоволену повному обсязі.

Судові витрати за розгляд позовних вимог покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Богуславське" (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Чкалова, 50, код ЄДРПОУ 30817070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, Тираспольське шосе, 41, код ЄДРПОУ 03566682) заборгованість у розмірі 17 980 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн., штраф у розмірі 3 308 (три тисячі триста вісім) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 17.03.2015 року.

Суддя Степанова Л.В.