Рішення

від 17.03.2015 по справі 910/1313/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" березня 2015 р. Справа № 910/1313/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика натуральної косметики «Ельфа» , смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосіті» , с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

про стягнення 71960,80 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Шаповалові А.О., уповноважена, довіреність від 01.01.2015р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика натуральної косметики «Ельфа», смт. Чоповичі Житомирської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом від 23.01.2015р. № 23/01-1 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосіті», с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 71960,80 грн. заборгованості за поставлений позивачем на виконання договору поставки від 01.09.2014р. № 1-09/2014 за видатковими накладними від 08.09.2014р. № 919 та № 920 та не оплачений відповідачем товар загальною вартістю 71960,80 грн. та покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/1313/15-г та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України справа направлена за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області, оскільки судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача є село Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.

На підставі ст.ст. 2 1 , 4 6 ГПК України шляхом автоматизованого розподілу для розгляду справи №910/1313/15-г визначено суддю О.В.Конюх. Ухвалою від 25.02.2015р. справа прийнята до провадження господарським судом Київської області, позивача та відповідача зобов'язано виконати ряд дій та подати ряд документів, необхідних для розгляду справи по суті.

В судове засідання з'явився представник позивача, який подав витребувані судом документи та докази, в тому числі подав для огляду оригінали всіх первинних документів, на яких ґрунтується позов, та подав оригінали фіскального чеку «Укрпошти» та опису вкладення в лист, які свідчать про направлення позивачем відповідачу копії позову на належну адресу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив. Як вбачається із залученого до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 25.02.2015р. отримав 02.03.2015р., тобто був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового засідання ( пункт 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2012р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду спору.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика натуральної косметики «Ельфа», смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області (далі по тексту - ТОВ «Ельфа») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосіті», с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області (далі по тексту ТОВ «Енергосіті»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

01.09.2014р. між ТОВ «Енергосіті» (покупець) та ТОВ «Ельфа» (продавець) було укладено Договір поставки №1-09/2014 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю обладнання, ціна, асортимент, кількість та вартість якого вказується у специфікації. Відповідно до умов Договору:

- Продавець передає товар за видатковими накладними та актами приймання-передачі. Право власності на товар переходить в момент підписання Акту прийому-передачі (розділ 2 Договору);

- Розрахунок за поставлену партію здійснюється покупцем впродовж 30 календарних днів від дати фактичної поставки (розділ 3 Договору);

- За прострочення здійснення розрахунку покупець зобов'язаний за вимогою продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 4.2 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

01.09.2014р. сторонами було підписано Специфікацію до Договору поставки, згідно якої сторони домовились про поставку обладнання загальною вартістю 71960,80 грн., перелік якого наведений у специфікації.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов специфікації позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар (обладнання) загальною вартістю 71960,80 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, які підписані обома сторонами та скріплені печатками обох сторін:

від 08.09.2014р. № 919 на суму 54010,00 грн.;

від 08.09.2014р. № 920 на суму 17950,80 грн.

У відповідності до пункту 2.2 Договору сторонами також підписано та скріплено печатками Акти прийому-передачі до накладної № 919 від 08.09.2014р. та до накладної № 920 від 08.09.2014р. Оригінали Договору, накладних та актів прийому-передачі представником позивача подано для огляду в судовому засіданні.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем впродовж 30 календарних днів від дати фактичної поставки. За таких обставин, строк оплати отриманого за накладними від 08.09.2014р. № 919 на суму 54010,00 грн.; та від 08.09.2014р. № 920 на суму 17950,80 грн. товару є таким, що настав.

Позивач твердить, що відповідач за отриманий товар з позивачем не розрахувався.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалою від 25.02.2015р. витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якої настав, складає 54010,00 грн. + 17950,80 грн. = 71960,80 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосіті» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика натуральної косметики «Ельфа» основного боргу в розмірі 71960,80 грн. Відповідно до статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика натуральної косметики «Ельфа» задовольнити повністю.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосіті» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 11, офіс 108, ідентифікаційний номер 34965533)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика натуральної косметики «Ельфа» (11620, Житомирська обл., Малинський район, смт. Чоповичі, вул. Танкістів-Кантемирівців, буд. 20, ідентифікаційний код 33767248)

71960,80 грн. (сімдесят одну тисячу дев'ятсот шістдесят гривень вісімдесят копійок) основного боргу,

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 17.03.2015р.