Рішення

від 12.03.2015 по справі 914/4564/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 р. Справа № 914/4564/14

За позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайма», м. Львів; про:стягнення 36736,64 грн. заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди, виселення з орендованих приміщень Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:Рубель С.П. - представник (довіреність №2302-вих-3358 від 30.12.2014р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

25.12.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайма» (надалі - Відповідач) про стягнення 36736,64 грн. заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди, виселення з орендованих приміщень.

Ухвалою суду від 26.12.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.01.2015р. У зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання, розгляд справи відкладався на 26.01.2015р., 05.02.2015р. та 12.03.2015р. Крім цього, ухвалою від 05.02.2015р. суд на підставі клопотання позивача продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судове засідання 12.03.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивує тим, що 11.08.1993р. між позивачем та відповідачем укладено Договір на оренду нежитлових приміщень №1592, на виконання якого відповідачу в користування були передані нежитлові приміщення загальною площею 22,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 28 з цільовим призначенням - під магазин. 27.11.2002р. між сторонами укладено Додаток №1, яким внесено зміни до п.1 договору, а саме ПТ «Лайма» змінено на ТОВ «Лайма», крім цього, до площі орендованого приміщення приєднано підвальні приміщення загальною площею 80,4 кв.м. під № ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 28. Так як в подальшому, приміщення площею 22,2 кв.м., які передавалися відповідачу в оренду були відчужені орендарю на підставі договору купівлі-продажу, в користуванні ТОВ «Лайма» залишилися в користуванні лише підвальні приміщення площею 80,4 кв.м. За умовами договору відповідач зобов'язувався до 10 числа місяця сплачувати орендну плату за попередній місяць, однак взятих на себе зобов'язань не виконав, зокрема, починаючи з березня 2005р. до 30.11.2014р. не вніс орендної плати за користування підвальними приміщеннями. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 36736,64 грн. заборгованості з орендної плати за вказаний період, розірвати договір оренди та виселити ТОВ «Лайма» з орендованих приміщень.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився, вимог ухвал суду не виконав.

Поштові конверти, яким відповідачу надсилалася ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відмітками відділення зв'язку на поштових конвертах, які знаходиться в матеріалах справи. Вказані ухвали суду надсилалися на юридичну адресу відповідача, яка вказана у позовні заяві та витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 28.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача в силу положень п. 3.9.2. вказаної Постанови не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.1993р. між Львівською міською радою, Фондом комунального майна м. Львова (за Договором - Орендодавець) та Підприємством торгівлі «Лайма» (за Договором - Орендар) укладено Договір на оренду нежитлових приміщень №1592 (надалі - Договір).

За умовами Договору орендодавець на підставі договору оренди з ЖЕК-102 Галицького р-ну м. Львова №9 від 04.01.1993р. здав, а орендар прийняв в користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 28. під магазин, (14-2) - 1 приміщення, площею 22,2 кв.м.

Судом встановлено, що на підставі ухвали Львівської міської ради №2 від 24.03.1994р. «Про ліквідацію Фонду комунального майна м. Львова і створення відділу приватизації комунального майна м. Львова та управління комунального майна м. Львова» Фонд комунального майна м. Львова було ліквідовано, створено Управління комунального майна м. Львова Львівської міської адміністрації.

Рішенням Львівської міської ради №609 від 18.07.2003р. «Про реорганізацію Управління ресурсів Львівської міської ради», Управління ресурсів Львівської міської ради реорганізовано в Управління комунального майна Львівської міської ради.

Згідно п. 1 рішення Львівської міської ради №1240 від 03.11.2006р. «Про правонаступництво новоутворених виконавчих органів» новоутворені виконавчі органи Львівської міської ради після реєстрації у встановленому порядку є правонаступниками управлінь у частині наданих повноважень відповідно до затверджених Положень та ухвали міської ради від 19.10.2006р. №219.

У відповідності до п. 1.1. Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, управління є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - департамент), утвореним відповідно до ухвал міської ради від 06.07.2006р. № 94 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання».

27.11.2002р. між Управлінням ресурсів Львівської міської ради та відповідачем укладено Додаток №1 до Договору (надалі - Додаток), згідно якого в преамбулі Договору, в частині найменування орендаря ПТ «Лайма» замінено на ТОВ «Лайма». Крім цього, внесено зміни до п. 1. Договору «Об'єкт оренди», а саме до орендованих площ додано підвальні приміщення № ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, загальною площею 80,4 кв.м. Вказаний Додаток підписаний повноважними представниками сторін Договору та скріплений їх печатками.

Цього ж дня, 27.11.2002р. між ЛМКП по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі підвальних приміщень.

Як зазначає позивач, в подальшому, а саме 09.12.2002р. нежитлове приміщення, площею 22,2 кв.м., під індексом 14-2 із цільовим призначенням - під магазин, відчужено відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу №785.

Відтак, у користуванні відповідача залишилися лише підвальні приміщення площею 80,4 кв.м., котрі були передані йому згідно Додатку до Договору.

Також як прослідковується з матеріалів справи, в травні 2011р. ТОВ «Лайма» зверталася до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про визнання недійсним Додатку до Договору. Позовні вимоги ТОВ «Лайма» мотивувала тим, що під час виконання ремонтних робіт в орендованих підвальних приміщеннях товариством було виявлено, що об'єкт оренди належить на праві власності мешканцям будинку по вул. Дорошенка, 28, які перешкоджають проведенню робіт.

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.08.2011р. у справі №5015/2821/11 позовні вимоги ТОВ «Лайма» були задоволені частково, визнано недійсним Додаток №1 до Договору від 27.11.2002р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2012р.) рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи документів встановив, що передані в оренду ТОВ «Лайма» підвальні приміщення № ІІ, ІІІ, ІV, V, VI вільні та мешканцями не використовуються і станом на день розгляду справи не приватизовані.

Згідно приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, господарськими судами у справі №5015/2821/11 встановлено преюдиціальні для даної справи факти - факт дійсності Додатку 1 до Договору та факт користування відповідачем підвальними приміщеннями.

За змістом положень п. 4 Договору орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату щомісяця до 10 числа місяця за попередній місяць, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, визначений в Договорі.

В Додатку до Договору сторонами було погоджено, що орендна плата за підвальні приміщення складає (22333 х 0,05 х 1,15):12х1,007=107,76 (сто сім гривень 76 коп.) без ПДВ за перший місяць.

Представник позивача, який з'явився в судове засідання пояснив суду, що за кожний повний наступний місяць користування, місячний розмір орендної плати визначався шляхом коригування суми орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць у відповідності до положень ст. 10, 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», п. 12-13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. постановою КМУ від 04.10.1995р. №786.

Пунктом 6 Договору визначено, що несплата оренди протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки Управління комунальної власності №2302-вих-3267 від 17.12.2014р., починаючи з 01.03.2005р. по 30.11.2014р. відповідач не здійснив платежів за користування об'єктом оренди, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 36736,64 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що станом на 12.03.2015р., розмір заборгованості не змінився та складає 36736,64 грн.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем заборгованості за оренду підвальних приміщень в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як встановлено судом, за період з 01.03.2005р. по 30.11.2014р. розмір заборгованості відповідача становить 36736,64 грн.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості з відповідача в судовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як зазначив Верховний суд України в постанові №3-26гс12 від 08.05.2012р. можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, передбачена ст. 782 ЦК є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Законодавцем в ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічна правова норма міститься в ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на викладені положення законодавства, беручи до уваги факт несплати відповідачем орендної плати за користування підвальним приміщенням понад 8 років підряд та факт відсутності в матеріалах справи доказів повернення орендованих приміщень позивачу, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання Договору, Додатку №1 до нього та виселення відповідача з приміщень є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33-35, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайма» (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 28; код ЄДРПОУ 13826569) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 36736,64 грн. заборгованості.

3. Розірвати Договір на оренду нежитлових приміщень №1592 від 11.08.1993р., укладений між Фондом комунального майна м. Львова та Підприємством торгівлі «Лайма» та Додаток №1 до Договору на оренду нежитлових приміщень №1592 від 11.08.1993р., укладений 27.11.2002р. між Управлінням ресурсів Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайма».

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайма» (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 28; код ЄДРПОУ 13826569) з підвальних приміщень, загальною площею 80,4 кв.м., під № ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 28.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайма» (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 28; код ЄДРПОУ 13826569) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 4263, 00 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2015р.

Суддя Крупник Р.В.