Постанова

від 10.03.2015 по справі 816/458/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/458/15-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Благодійний фонд "Укртатнафта-Віта" про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - позивач, Кременчуцька ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області (надалі - відповідач, Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ) про зобов'язання направити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про зміну предмету обтяження шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження №2993465, яким накладено арешт на все нерухоме майно Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ 14.10.2013 протиправно накладено арешт на нерухоме майно Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта", а саме - частина вбудованого офісного приміщення по вул. Шевченка, 64 у м. Кременчук Полтавської області площею 34,3 кв.м., оскільки вказане майно передано у податкову заставу, про що до Державного реєстру обтяжень 05.09.2012 внесено реєстраційний запис №12951655.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях посилався на те, що арешт на зазначене вище майно накладено відповідно до положень статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення з Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" боргу загалом в розмірі 79 119 грн 47 коп. Зазначав, що розгляд спору про право власності на майно має здійснюватись в порядку цивільного або господарського судочинства.

Представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, що судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Виходячи з положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розглядати справу за даної явки.

Керуючись приписами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового процесу у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

На обліку в Кременчуцькій ОДПІ як платник податків перебуває Благодійний фонд "Укртатнафта-Віта" (код ЄДРПОУ 25663954).

За третьою особою рахується податковий борг зі сплати податку на прибуток.

Податковим керуючим ОСОБА_1 20.08.2012 складено акт опису майна №23, за яким описано та передано у податкову заставу майно Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" - частина вбудованого офісного приміщення на першому поверсі по вул. Шевченка, 64 у м. Кременчук Полтавської області вартістю 47 047 грн /а.с. 11/.

05.09.2012 за реєстраційним номером 12951655 податкову заставу зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень /а.с. 8/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 у справі №816/7033/13-а, що набрала законної сили 14.02.2014, Кременчуцькій ОДПІ надано дозвіл на погашення податкового боргу Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" за рахунок майна Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта", що перебуває в податковій заставі, в межах суми податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 134 726,19 грн /а.с. 16-18/.

Заступником начальника Кременчуцької ОДПІ 05.03.2014 прийнято рішення №1/2 про погашення суми податкового боргу Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі /а.с. 19/.

17.07.2014 проведено цільовий аукціон з продажу активів Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта", що перебувають у податковій заставі, за результатами якого зазначене вище майно третьої особи придбано гр. ОСОБА_2 /а.с. 23/.

21.07.2014 між Кременчуцькою ОДПІ (продавець) та гр. ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити майно - частину вбудованого офісного приміщення на першому поверсі по вул. Шевченка, 64 у м. Кременчук Полтавської області загальною площею 34,3 кв.м. /а.с. 24-25/.

Разом з цим, як встановлено позивачем, 22.10.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про арешт нерухомого майна Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" на підставі постанови державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 14.10.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження /а.с. 10, 15/.

Листами від 25.04.2014 вих. №10486/10, від 22.05.2014 вих. №12441/10, від 06.08.2014 вих. №19772/10 позивач повідомив Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ про те, що зазначене вище нерухоме майно передано у податкову заставу, у зв'язку з чим просив зняти арешт з даного майна /а.с. 20-22/.

Доказів надання відповідачем відповідей на вказані листи Кременчуцької ОДПІ суду не надано.

Наведене стало підставою для звернення Кременчуцької ОДПІ до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до положень пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За змістом пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису /пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України/.

Як визначено пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

В силу приписів статті 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

За приписами частини другої статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення сплати платником податків податкового боргу та у разі невиконання платником податків узгодженого грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, контролюючий орган у порядку, визначеному Податковим кодексом України, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Разом з цим, за змістом статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Частиною першою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

При цьому, відповідно до частини другої вказаної статті решт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Таким чином, державний виконавець наділений повноваженнями на накладення арешту на майно боржника, що є його власністю.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 14.10.2013 ВП №39825486 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" в межах суми стягнення /а.с. 15/.

22.10.2013 на підставі вказаної постанови державного виконавця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про арешт нерухомого майна Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" /а.с. 10/.

Крім того, 15.04.2014 державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ складено акт опису й арешту майна, за яким описано та заарештовано належне Благодійному фонду "Укртатнафта-Віта" нерухоме майно, зокрема, частину вбудованого офісного приміщення на першому поверсі по вул. Шевченка, 64 у м. Кременчук Полтавської області загальною площею 34,3 кв.м. /а.с. 12-14/.

Порядок звернення стягнення на заставлене майно визначено статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною першою вказаної статті визначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

А відповідно до частини третьої зазначеної статті для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Зі змісту письмового заперечення відповідача проти позову встановлено, що до зведеного виконавчого провадження про стягнення з Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" боргу загалом в розмірі 79 119 грн 47 коп. входять: ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.03.2013 про стягнення на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 72 693 грн 41 коп. та наказ господарського суду Полтавської області від 29.10.2013 №917/1663/13 про стягнення на користь ПАТ "Полтаваобленерго" заборгованості в розмірі 6426 грн 06 коп. /а.с. 44-45/.

Отже, судові рішення винесено пізніше, аніж виникло право податкової застави.

Крім того, як підтверджено актом опису майна від 20.08.2013 №23, балансова вартість описаного майна становить 47 047 грн, тобто, є меншою за суму податкового боргу (134 726,19 грн).

Доказів проведення оцінки описаного майна в рамках виконавчого провадження суду не надано.

Таким чином, підстави для застосування приписів частини третьої статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" в даному випадку відсутні.

Беручи до уваги те, що право податкової застави виникло раніше та зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень 05.09.2012, суд погоджується з доводами позивача про те, що Кременчуцька ОДПІ має переважне право звернення стягнення на предмет податкової застави - частину вбудованого офісного приміщення на першому поверсі по вул. Шевченка, 64 у м. Кременчук Полтавської області загальною площею 34,3 кв.м.

Доводи відповідача про те, що між позивачем та третьою особою наявний спір про право власності на зазначене майно спростовуються матеріалами справи, зокрема, залученою до матеріалів справи копією інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.11.2013 №13699257, якою підтверджено, що вказане вище нерухоме майно належить на праві власності Благодійному фонду "Укртатнафта-Віта" /а.с. 9/.

У свою чергу, позивач виконує функції органу стягнення, до повноважень якого віднесено контроль за сплатою платниками податків узгоджених сум грошових зобов'язань.

Таким чином, даний спір є публічно-правовим та має розглядатись адміністративним судом.

Разом з цим, суд звертає увагу на наступне.

За приписами частини п'ятої статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника /частина друга статті 60 Закону України "Про виконавче провадження"/.

Отже, належним способом захисту порушено права позивача як контролюючого органу було б саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна - частини вбудованого офісного приміщення на першому поверсі по вул. Шевченка, 64 у м. Кременчук Полтавської області загальною площею 34,3 кв.м.

Однак, Кременчуцькою ОДПІ таких вимог не заявлено.

Зобов'язання відповідача направити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про зміну предмету обтяження шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження №2993465, яким накладено арешт на все нерухоме майно Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" за наявності чинної постанови про накладення арешту на таке майно не відповідає змісту повноважень ні позивача, ані відповідача у справі.

Враховуючи те, що позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, права та обов'язки якого визначено Податковим кодексом України, суд не знаходить підстав для виходу за межі позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою вказаної статті визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а відтак, в задоволенні позову Кременчуцької ОДПІ необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Благодійний фонд "Укртатнафта-Віта" про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба