Ухвала

від 12.03.2009 по справі 5/331/08-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ 

УКРАЇНИ

12 березня 2009 року                                                      

м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:       

Баранник Н.П. (доповідач),

суддів:  при секретарі:    

Коршуна А.О., Кожана М.П.,  Дубовій К.С., 

за участю представників позивача: 

 ОСОБА_1.,

ОСОБА_2., ОСОБА_3., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  

  Відкритого

акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» 

на постанову господарського суду Запорізької області  від 24.06.

2008 р. 

у справі № 5/331/08-АП 

(категорія статобліку 2.14.4)

за  позовом

Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний

комбінат «Запоріжсталь» 

до відповідачів:     про

1.   Запорізької

митниці;  2.   Головного

управління Державного казначейства у Запорізькій області   скасування

карток відмови та стягнення 7 558,23грн.

  ВСТАНОВИЛА:

29.04.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Запорізький

металургійний комбінат «Запоріжсталь» 

(далі по тексту позивач) звернулося до   господарського суду Запорізької   області з позовом про скасування карток

відмови в прийнятті митної  декларації,

митному оформленні чи пропуску товарів  і

транспортних засобів через митний кордон України           №112030000/2008/000060,

№112030000/2008/000061 та №112030000/2008/000062                       від 06.02.2008р.,

прийнятих Запорізькою митницею (далі по тексту відповідач-1), а також стягнення

з Державного бюджету України  збитків у

розмірі 7 558 грн. 23 коп..

Постановою господарського суду Запорізької   області від 24.06.2008р. у справі               № 5/331/08-АП у задоволенні

позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що при поданні вантажних

митних декларацій позивачем не було надано документів, які б змогли врахувати

позицію щодо класифікації заявленого до митного оформлення вантажу за кодом

НОМЕР_1 -  інтегрованим тарифом

Європейського співтовариства. Суд дійшов висновку, що відповідач-1 діяв                   в межах наданих йому

повноважень та згідно вимог чинного законодавства України,                 з огляду на що, відсутні

підстави і для відшкодування шкоди.

Позивач, не погодившись із постановою суду, подав

апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність

висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також порушення

судом норм матеріального             та

процесуального права, позивач просить постанову від 24.06.2008р. у даній справі  скасувати та прийняти нову, якою задовольнити

вимоги позову в повному обсязі.

Позивачем також були подані доповнення до апеляційної

скарги, в яких,                        

не змінюючи її основні вимоги, викладені додаткові обґрунтування

заявленої в позові позиції.

Відповідач-1 у письмових запереченнях на апеляційну

скаргу зазначив, що суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив всі

обставини справи і виніс законне            

та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду

-  без змін.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали

доводи, викладені                   в

апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач-1 просив розгляд справи проводити без участі

його представника.

Головне управління Державного казначейства у Запорізькій

області  про дату, час           та місце судового засідання

повідомлялося у встановленому порядку, свого представника для участі в судовому

засіданні не направило, тому колегія суддів вважає можливим справу

розглянути  без участі представника

відповідача-2.

Заслухавши представників позивача, перевіривши доводи

апеляційної скарги, доповнення до неї, заперечення та матеріали справи, колегія

суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних

підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що

06.02.2008р.  позивач заявив до митного

оформлення вантажні митні декларації, довідкові №№ 11716, 11715, 11696. В графі

33 вантажних митних декларацій код товару згідно УКТЗЕД - прокат плоский з

вуглецевої сталі холодної прокатки в рулонах з масовою часткою вуглецю              0,06 %, 0,07 % та 0,1 % -

зазначено  72 11 23 30.

Того ж дня, 06.02.2008р. відповідач-1 виніс картки

відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні  чи пропуску товарів і транспортних засобів

через митний кордон України №112030000/2008/000060, №112030000/2008/000061 та

№112030000/2008/000062 (а.с. 10, 12, 14).

Із зазначених 

карток відмови вбачається, що причиною відмови в прийнятті митних

декларацій зазначено відсутність ліцензії Мінекономіки України, яка передбачена

додатком 8  постанови КМУ № 1411 від

29.12.2007р. «Про затвердження переліків товарів, експорт             та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та

обсягів квот у 2008 році», а також порушення вимог ст. 45 Митного кодексу

України, ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Вимога, виконання якої забезпечує можливість прийняття

митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних

засобів через митний кодон України, полягає у наданні ліцензії Мінекономіки

України.

Оскарження зазначених карток відмови відповідача-1 та

стягнення завданої шкоди (понесених збитків) є предметом даного

адміністративного позову.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої

інстанції виходив з того,          що

відповідач-1 діяв відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах

наданих йому повноважень.

Колегія судів погоджується з такими висновками  з огляду на наступне.

Основні завдання митного органу при реалізації митної

політики України визначені в ст. 11 Митного кодексу України, і зокрема, це:

- застосування відповідно до закону заходів тарифного та

нетарифного

регулювання при переміщенні товарів через митний кордон

України;

-  ведення

Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст. 16 Закону «Про зовнішньоекономічну

діяльність», рішення                          

про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому

числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом

Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань

економічної політики з визначенням списку конкретних товарів, експорт (імпорт)

яких підпадає під режим ліцензування, періоду дії цього режиму та кількісних

або інших обмежень щодо кожного товару.

В Україні товари у зовнішньоекономічній діяльності

класифікуються відповідно          до

Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по

тексту УКТЗЕД), затвердженої Законом України «Про митний тариф України».

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України

№ 1863 від 12.12.2002р. «Про порядок ведення Української класифікації товарів

зовнішньоекономічної діяльності»,

УКТЗЕД

є товарною номенклатурою Митного тарифу і використовується для цілей тарифного

та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики

зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Згідно ст. 81 Митного кодексу України, декларування

здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про

товари і транспортні засоби, мету їх перемішання через митний кордон України, а

також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного

оформлення. Крім цього, декларант зобов'язаний надати митному органу

передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання

митних процедур.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1411 від

29.12.2007р.                                 

«Про    затвердження    переліків   

товарів,    експорт    та   

імпорт   яких    підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у

2008 році» на 2008 рік затверджено перелік окремих категорій металопродукції,

експорт якої до країн - членів Європейського Співтовариства підлягає

ліцензуванню, та на яку встановлено квоти, згідно з додатком 8.

Цією ж Постановою Міністерству економіки доручено  забезпечити ліцензування експорту та імпорту

товарів, визначених у додатках; інформувати щомісяця Державну митну службу про

видачу суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт  та імпорт товарів, які підлягають

ліцензуванню, і на які встановлено квоти.

У додатку № 8 до Постанови КМУ№ 1411 від 29.12.2007р в

переліку окремих категорій металопродукції, експорт якої підлягає ліцензуванню,

зазначено прокат плоский, код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2.

Міністерство економіки своїм листом від 24.01.2008р.

повідомило позивача про те, що для забезпечення митного контролю на території

України металопродукція, експорт якої з України до ЄС ліцензується та

квотується згідно з Угодою, подається із зазначенням як ТАRІС коду, так і коду

УКТ ЗЕД.

З огляду на те, що класифікація ТАRІС та УКТ ЗЕД не

співпадають, виникають ситуації, коли металопродукція певного ТАRІС коду

відповідає декільком кодам УКТ ЗЕД, або один з визначених кодів УКТ ЗЕД

відповідає декільком ТАRІС кодам.

В угоді ТАRІС код НОМЕР_1 не зазначено, отже, ЄС

обмеження на імпорт для цього товару  не

встановлено.

Міністерство економіки повідомило, що експорт

металопродукції з України до ЄС, що класифікується ТАRІС кодом НОМЕР_1, не

підлягала ліцензуванню за Постановою КМУкраїни від 29.12.2007 року № 1411.

Згідно з наказом Державної митної служби України № 307

від 09.07.1997р., у графі 44 вантажної митної декларації, зазначаються коди

згідно з Класифікатором документів              

і реквізити документів, поданих при декларуванні. Відомості щодо кожного

документа починаються з нового рядка за схемою: код документа згідно з

Класифікатором   документів;   номер 

документа,   дата  та  

(за  наявності  даних) кінцевий термін його дії.

Якщо документові відповідає код некласифікованого

документа, то перед номером документа зазначається його скорочена назва. Якщо

поданий декларантом документ відсутній у відповідному розділі Класифікатора

документів, то в декларації зазначається код некласифікованого документа

відповідного розділу.

Як встановлено під час розгляду справи, при поданні

вантажних митних декларацій позивачем не було надано документів які б змогли

врахувати позицію щодо класифікації заявленого до митного оформлення вантажу за

кодом НОМЕР_1 ТАRІС - інтегрованим тарифом Європейського співтовариства. Так,

зокрема, позивачем не надавався лист Міністерства економіки України від

24.01.2008р. № 101-25/131.   

Згідно зі ст.. 19 Конституції України, органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що митний

орган діяв відповідно              до

вимог чинного законодавства України.

Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про

законність оскаржуваних карток відмови та дій відповідача-1, з огляду на що,

відшкодування понесених збитків, на чому наполягає позивач, є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд

першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, що мають

суттєве значення для вирішення справи, зробив висновки, які відповідають

фактичним обставинам справи,           і

прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та

процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не

можуть бути підставою                для

скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без

задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області у даній справі

- без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205,

206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного

товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»   залишити без задоволення .

        Постанову господарського суду Запорізької

  області від 24.06.2008р. у справі                 № 5/331/08-АП  залишити  

без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її

проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого

адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

У повному обсязі ухвалу виготовлено 31.07.2009р..

Головуючий суддя:                             Н.П. Баранник

Судді:                                     А.О. Коршун

М.П. Кожан