Постанова

від 22.07.2009 по справі 2а-3965/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул.

Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15,

inbox@adm.zp.court.gov.ua                                                             

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 липня 2009р.

Справа № 2а-3965/09/0870

за позовною заявою Приватного

підприємства «Техстройгазпроект», 71300, Запорізька область,    м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Білозерська,

14

до: Кам'янсько-Дніпровської

міжрайонної державної податкової інспекція у Запорізькій області, 71300,

Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Набережна, 123

про скасування податкових вимог та

зобов'язання вчинити дії

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.      

                                                                         при секретарі

судового засідання Младенові О.П.

У засіданні приймали участь

представники сторін:

Від позивача  - ОСОБА_1(паспорт, СА 233167 від 30.08.96р,

договір № б/н від 09.01.09р.)

Від відповідача - ОСОБА_2 (дов. №

2597/10-03 від 04.05.07р.).

                             -  ОСОБА_3 (дов.№ 1069/10-03 від

20.07.09р.)  

ПП

«Техстройгазпроект» звернулось до суду з адміністративним позовом до

Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції у

Запорізькій області про зобов'язання відповідача відкликати направлені ПП

"Техстройгазпроект" першу податкову вимогу від 06.02.2009 року та

другу податкову вимогу від 10.03.2009 року; зобов'язати відповідача звільнити з

податкової застави, яка зареєстрована 11.06.2009 року активи ПП

"Техстройгазпроект" та внести до Державного реєстру обтяжень рухомого

майна  відповідні реєстраційні записи

щодо звільнення активів, а також зобов'язати Кам'янсько-Дніпровську  МДПІ 

утриматись  від вчинення заходів

примусового стягнення податкового боргу ПП "Техстройгазпроект", а

саме: застосування та реєстрації податкової застави, застосування арешту

активів, здійснення опису активів, здійснення 

продажу активів до закінчення процедури апеляційного узгодження

податкового зобов'язання.

08.07.2009р.

Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі статей 104-107 КАС

України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3965/09/0870 та

призначений судовий розгляд на 22.07.2009 року.

У судовому

засіданні 22.07.2009 року позивач  подав

уточнений адміністративний позов та з підстав, викладених у позові просить

визнати нечинними та скасувати  першу та

другу податкові вимоги, а також зобов'язати відповідача звільнити з податкової

застави активи позивача та внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна

відповідні реєстраційні записи щодо звільнення активів.

Уточнення не

суперечить приписам чинного законодавства, 

не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, приймається

судом до розгляду та задовольняється. Суд розглядає уточнені позовні вимоги.

В

обґрунтування заявлених  вимог позивач

посилається на відсутність узгодженого 

податкового зобов'язання, оскільки податкові повідомлення-рішення, якими

визначено нараховане контролюючим органом податкове зобов'язання були оскаржені

у судовому порядку.

Якщо

податкове зобов'язання не узгоджене, то не може виникнути податкового боргу,

тим більш проводитись заходи примусового стягнення активів платника податків, в

тому числі застосовуватись податкова застава активів платника податків.

Відповідач

проти позову заперечив, про що надав суду письмові заперечення від 21.07.2009

року. В обґрунтування заперечень зазначив наступне:

У зв'язку з

несплатою в установлений термін податкового зобов'язання, визначеного в податковому

повідомленні-рішенні, виникло право податкової застави на активи платника

податків та податкове зобов'язання визнано податковим боргом.

Податковим

органом повинні вживатись заходи з погашення податкового боргу в порядку,

встановленому законодавством.

Так була

сформована перша податкова вимога № 1/39, яка була вручена особисто головному

бухгалтеру підприємства ОСОБА_4. та друга податкова вимога N° 2/54, яка була

вручена особисто керівнику підприємства ОСОБА_5

Відповідно до

п. 8.1. ст. 8 Закону № 2181, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів

активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову

заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує

письмового оформлення.

Підпунктом

8.2.1. пункту 8.2. статті 8 Закону № 2181 встановлено, що право податкової

застави виникає у разі …несплати у строки, встановлені цим Законом, суми

податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного

за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому

повідомленні.

Враховуючи,

що узгоджене податкове зобов'язання позивачем сплачено не було, то в силу

статті 8 Закону № 2181 у останнього виникла податкова застава.

Зважаючи на

викладене, просить у позові відмовити.

Відповідно до

ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду

здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних

засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні

22.07.2009р., судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено

вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення

постанови у повному обсязі.

Розглянувши

та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

-

ВСТАНОВИВ:

Приватне

підприємство «Техстройгазпроект» є юридичною особою та зареєстровано

Кам'янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області

01.06.07р., про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної

особи  № 210710.

Як свідчать

матеріали справи, в період з 01.12.08р. по 09.01.09р. працівниками

Кам'янсько-Дніпровської МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП

«Техстройгазпроект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства, за результатами якої 15.01.09р. складено акт № 03/2302/34888627

та 28.01.09р. винесені податкові повідомлення-рішення

№

0000062302/0 (за порушення порядку оподаткування прибутків підприємства),

відповідно до якого позивачу нараховано податкове зобов'язання у сумі 8677,70

грн.,

№

0000072302/0 (за порушення законодавства про податок на додану вартість) -

нараховано податкове зобов'язання 10077,85 грн. ,

рішення про

застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082302/0, відповідно до якого

за порушення порядку ведення касових операцій ПП «Техстройгазпроект» нараховано

167600,00 грн. штрафних санкцій  та  

24.01.2009

року податкове повідомлення-рішення № 000007/702/0 , відповідно до якого

позивачу донараховано податкове зобов'язання 

у розмірі 10455,00 грн. та застосовано 

штрафні санкції у сумі 20910,00 грн.

Відповідно до

п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21

грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон №2181), позивач зобов'язаний був

сплатити податкове зобов'язання, визначене у податкових повідомленнях-рішеннях,

протягом наступних десяти днів з моменту його отримання.

Але, як

свідчать матеріали справи, вказані повідомлення-рішення та рішення про

застосування штрафних (фінансових) санкцій, в терміни передбачені

законодавством, були оскаржені позивачем у судовому порядку.

Відповідно до

п.п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ

від 21.12.00.  зі змінами та доповненнями

(далі Закон № 2181), день закінчення процедури адміністративного оскарження

вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При

зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення

контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду

судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Постанови

Запорізького окружного адміністративного суду у справах №2а-1009/09/0870 та

№2а-1205/09/0870 за позовом ПП «Техстройгазпроект»  щодо оскарження вказаних  повідомлень-рішень та рішення про

застосування штрафних санкцій  не набрали

законної  сили.

На підставі

п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону №2181 Кам'янсько-Дніпровською міжрайонною

державною податковою інспекцією надіслано ПП «Техстройгазпроект»  першу податкову вимогу №1/39 від 06.02.2009р.

та другу  податкову вимогу № 2/54 від

10.03.2009р.

У зв'язку

із  несплатою визначеної  у податкових 

вимогах  суми (187447,00 грн.

податкового боргу) ДПІ вжиті «заходи реагування» та всі активи платника

обтяжено податковою заставою

Суд,

проаналізувавши фактичні обставини справи, знаходить позов таким, що  підлягає задоволенню,  виходячи з 

наступного :  

Згідно статті

1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон №2181) податкова

вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму

податкового боргу.

6.2.1. У разі

коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в

установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків

податкові вимоги.

6.2.3.

Податкові вимоги надсилаються:

а)  перша податкова вимога - не раніше першого

робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми

податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт

узгодження податкового зобов'язання та виникненню права податкової застави на

активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі

наслідки непогашення його у строк;

б)   друга 

податкова  вимога  -   не  раніше  

тридцятого   календарного   дня  

від  дня направлення (вручення)

першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми

податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до

відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення

про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у

податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх

продажу.

Податковий

борг (недоїмка), п. 1.3 Закону - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних

санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене

в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк,

а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податкове

зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або

державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,

визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове

зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації,

вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. (п. 5.1.

Закону №2181).

Податкове

зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до

пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день

отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків,

визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. (пп. 5.2.1 Закону №2181).

Відповідно

п.п.5.2.4 Закону №2181 “при зверненні платника податків до суду з позовом щодо

визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання

вважається неузгодженим до розгляду справи по суті та прийняття відповідного

рішення”.

Звернення ПП

«Техстройгазпроект» до суду з позовами про визнання нечинними та

скасування  повідомлень-рішень від

28.01.09р. № 0000062302/0 та № 0000072302/0, від 24.01.2009 року № 000007/702/0

та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082302/0 від

28.01.2009р.,  підтверджується

матеріалами справи.

Таким чином,

податкове зобов'язання, визначене даним повідомленнями-рішеннями є неузгодженим

і у Відповідача відсутні умови для направлення першої, а, відтак  - і другої  

податкових вимог, тобто, вони є нечинними і не підлягають виконанню.

Направлення

податковим органом першої та другої 

податкових вимог порушує права та охоронювані законом інтереси позивача,

оскільки виставлені податкова вимога №1/39 від 06.02.2009р. та друга  податкова вимога № 2/54 від 10.03.2009р.  засвідчують факт податкового боргу, що має

наслідками виникнення недоїмки по поточним платежам, нарахування пені та

штрафних санкцій, а також зарахування сум, що сплачує платник відповідно  до п.п. 7.7. ст. 7  Закону 2181.

Акт державного

чи іншого органу - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові

наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має

обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами

для скасування акта є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або

визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою

скасування акта є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав

та охоронюваних законом інтересів підприємства  

чи   організації  - 

позивача  у  справі.

Виходячи

з  викладеного вище, першу податкову

вимогу №1/39 від 06.02.2009р. та другу 

податкову вимогу № 2/54 від 10.03.2009р. 

слід визнати нечинними та скасувати.

Разом з тим

саме визначення податкової  застави,

наведене у п.1.17 ст.1 Закону №2181 визначає останню як спосіб забезпечення

податкового зобов'язання платника податків, 

не погашеного у строк.  

Податкова застава  виникає  в  силу

закону.  У силу податкової застави орган

стягнення має право в разі 

невиконання  забезпеченого

податковою заставою  податкового

зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед

іншими кредиторами  у  порядку, встановленому  законом.

Згідно

п.п.8.1, 8.2, 8.3 Закону №2181 з метою захисту інтересів бюджетних  споживачів активи платника податків, що має

податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право

податкової  застави  виникає 

згідно  із  законом та не потребує письмового оформлення.

Платник

податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу  в державних реєстрах застав рухомого чи

нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати

податкову заставу  у  відповідному державному реєстрі застав за

умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

 Як встановлено судом податкові зобов'язання

позивача не є узгодженими, тобто зобов'язання у платника сплатити таку

суму  податкового зобов'язання не

настало,  а, відтак і  податковий 

борг - відсутній.

Підставою для

звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її  виключення з державних реєстрів застав

рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення

будь-якої з подій, визначених підпунктами "а" - "ж"

підпункту 8.7.1 цього пункту. Перелік  відповідних 

документів визначається за 

правилами,  встановленими

Кабінетом Міністрів України.

 Наведений у п.п.8.7.1 п.8.7. ст. 8 Закону

№2181 перелік підстав для звільнення активів платника податків з податкової

застави є вичерпним.

  З 01.01.2004р.  набрав чинності Закон України від 18.11.2003р.

№ 1255-ІV “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (далі

-Закон №1255).

Відповідно до

ст.1 цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна,

встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим

виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб

стосовно рухомого майна.

Згідно п.1

ч.1 ст. 37 Закону №1255 податкова застава належить до публічних обтяжень.

Статтею 41

зазначеного Закону встановлено, що публічне обтяження припиняється на підставі

рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне

обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту

публічного обтяження.

На виконання

Закону №1255 прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 05.07.2004  №830 “Про затвердження Порядку ведення

Державного реєстру обтяжень рухомого майна”.

Пунктом 4

“Порядку...” встановлено, що державна реєстрація відомостей про  виникнення, 

зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет

обтяження  проводиться шляхом внесення до

Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Відомості про

припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої

ним особи. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в

день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

Відповідно до

ст.43 Закону № 1255 держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис

до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису

присвоюється реєстраційний номер.

Заяви

про  виникнення,  зміну, 

припинення  обтяжень  та  про

звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Статтею 44

цього Закону передбачено, що записи до Державного  реєстру вносяться   держателем або реєстраторами  Державного 

реєстру  протягом робочого

дня,  в який подано заяву

обтяжувача.  Моментом реєстрації  обтяження 

є  день, година  та 

хвилина  внесення  відповідного 

запису  до Державного реєстру, а

моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та   хвилина  

реєстрації  в  Державному 

реєстрі  відомостей  про припинення обтяження.

Обтяжувач має

право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше  виключення 

запису  або про  продовження 

строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Після

припинення  обтяження  обтяжувач 

самостійно   або   на письмову 

вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису

про обтяження,  протягом п'яти днів  зобов'язаний подати  держателю 

або  реєстратору  Державного 

реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення  відповідного 

запису  з Державного  реєстру. У разі невиконання цього обов'язку

обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Як вбачається

з матеріалів справи відповідач не довів правомірність своїх дій стосовно

обтяження активів позивача.

Таким чином,

зважаючи на безпідставне направлення позивачу спірних податкових вимог та

реєстрації обтяження активів позивача у вигляді податкової застави, вимоги

позивача про внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого

майна підлягають задоволенню. Відповідачу необхідно здійснити дії у вигляді

подання заяви про внесення змін обтяження майна у якій зареєструвати припинення

обтяження активів позивача.    

Відповідно до

вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини,

на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із

положеннями ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладені

вище обставини у їх  сукупності, суд

дійшов висновку що позовні вимоги ПП «Техстройгазпроект» є обґрунтованими,

заснованими на нормах чинного законодавства, підтвердженими зібраними у справі

доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1

ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат,

пов'язаних з розглядом справи.

Частиною ч. 1

ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі,

якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних

повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові

витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо

іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова

особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати  слід присудити з Державного бюджету України

на користь позивача.

Відповідно до

ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може

прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних

повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або

визнання нечинним рішення чи окремих його положень...

Суд може

прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод,

інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових

відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

На підставі

викладеного, керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 51, ч. 1 ст. 71, ст. ст. 94, 158,

160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов

Приватного підприємства «Техстройгазпроект» 

до Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції у

Запорізькій області про скасування податкових вимог та зобов'язання вчинити дії

, задовольнити .

2. Визнати

нечинною та скасувати першу податкову вимогу 

Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції у

Запорізькій області від 06.02.09р.

3. Визнати

нечинною та скасувати другу податкову вимогу 

Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції у

Запорізькій області від 10.03.09р.

4.

Зобов'язати Кам'янсько-Дніпровську міжрайонну державну податкову інспекцію у

Запорізькій області звільнити з податкової застави, яка зареєстрована

11.06.09р., активи             ПП

«Техстройгазпроект» та внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна

відповідні реєстраційні записи щодо звільнення активів.

5. Стягнути з

Державного бюджету України на користь Приватного підприємства

«Техстройгазпроект»  (ЄДРПОУ 34888627)

10,20 грн. (десять грн. 20 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.

П

останова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено  КАС України , 

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження,  встановленого КАС

України , якщо таку заяву не було подано.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  постанови 

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення,  а в разі   складення  

постанови  у  повному 

обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України  - 

з  дня  складення 

в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  чи 

апеляційна скарга, подані  після  закінчення 

строків,  встановлених  статтею 186 КАС України , залишаються без

розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не

знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .

Постанова в

повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і

підписана 30.07.2009р.

             Суддя                                 О.М.

Нечипуренко 

                      04.08.2009 року постанова

не набрала законної  сили.

           Суддя                     О.М. Нечипуренко