Рішення

від 13.03.2015 по справі 291/203/15-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/203/15-ц

2/291/112/15

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2015 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Грека М.М.

при секретарі - Кащук Л.С.

позивачки - ОСОБА_1

законного представника позивачки

представника реєстраційної служби Ружинського РУЮ - Воробйової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Малочернявської сільської ради, третя особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ Держземагенства у Ружинському районі Житомирської області, реєстраційна служба Ружинського РУЮ про визнання прав засновника СФГ « Лілея « в порядку спадкування за законом.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Малочернявської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ Держземагенства у Ружинському районі Житомирської області, реєстраційна служба Ружинського РУЮ про визнання права засновника в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилаються на те, що її батько ОСОБА_4 помер, він був засновником Селянсько- фермерського господарства « ЛІЛЕЯ « , яке розташоване в с. Першотравневе, Ружинського району, Житомирської області. У встановлений законодавством строк позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в частині Селянсько-фермерського господарства « ЛІЛЕЯ « оскільки, нею не були надані правовстановлюючі документи на майно господарства. Позивачка зазначила, що вона, як спадкоємець, прийняла спадщину батька, бажає продовжити діяльність господарства, тому, має право успадкувати права засновника селянського господарства.

В судове засідання позивачка з'явилася, позовні вимоги підтримує.

В судове засідання представник відповідача Малочернявська сільська рада не зявилися надіслали заяву справу слухати у їхній відсутності проти задоволення позову не заперечують.

В судове засідання зявилася представник третьої особи реєстраційної служби Ружинського районного управління юстиції проти задоволення позову не заперечує.

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02 жовтня 2014 року серія НОМЕР_1, копією спадкової справи від 10.09. 2014 року за № 311/2014.

Встановлено, що ОСОБА_4 був засновником Селянсько- фермерського господарства « ЛІЛЕЯ », яке розташоване в с. Першотравневе, Ружинського району Житомирської області, що підтверджується Статутом господарства, свідоцтвом про державну реєстрації юридичної особи.

Згідно копії спадкової справи, надісланої на вимогу суду з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася дочка ОСОБА_1, жінка ОСОБА_5 відмовилася від прийняття спадщини.

Судом встановлено, що нотаріусом від 17 лютого 2015 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в частині Селянсько - фермерського господарства « ЛІЛЕЯ » оскільки, позивачкою не надано правовстановлюючих документів на майно господарства.

Статтею 63 Господарського Кодексу України встановлені види та організаційні форми підприємств в Україні, в тому числі - приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

У відповідності до ст. 66 Господарського Кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Держава гарантує захист майнових прав підприємства.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Аналогічні норми містяться і в ст. 191 ЦК України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

В той же час, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

П. 4 ст. 35 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що до позивачки, як до спадкоємиці засновника фермерського господарства яка висловила бажання продовжити діяльність господарства, повинні перейти права засновника зазначеного господарства.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про фермерське господарство», ст.ст. 1218, 1220, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, права засновника Селянсько- фермерського господарства « ЛІЛЕЯ «, ідентифікаційний код 31504706, місцезнаходження: 13622, Житомирської області, Ружинський район, с. Першотравневе, зареєстрованого 07.06.2001 року Ружинською районною державною адміністрацією, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 300 120 0000 000572, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Житомирської області через Ружинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Грек.