Рішення
від 04.03.2015 по справі 758/15646/13-ц
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15646/13-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Матіос А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Подол Арт Проект» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 листопада 2009 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання паркомісця,

Відповідно до умов даного договору ТОВ «Подол Арт Проект» зобов'язалося забезпечити паркомісцем її транспортний засіб за адресою - м. Київ, пр-т Правди, 19-А, забезпечити охорону автомобіля під час знаходження його на паркомісці цілодобово, а у разі невиконання своїх зобов'язань по Договору відповідальна за це сторона компенсує іншій стороні понесені збитки.

Зазначила, що 26 січня 2013 року приблизно о 13.00 год. вона поставила свій автомобіль НОМЕР_1 на своє паркомісце вимкнутим на сигналізацію, а 27 січня 2013 року близько 03.00 год. сталася пожежа даного автомобіля на охоронній стоянці ТОВ «Подол Арт Проект».

Згідно звіту Вих. № С13-823 від 30.08.2013 року вартість матеріального збитку, заподіяна власнику автомобіля НОМЕР_1 становить 167 456 грн. 02 коп.

Вказала, що вона є поручителем за договором поруки, а тому у зв'язку з пошкодженням заставного автомобіля нею було виплачено Банку штраф у розмірі 10 % від загальної заставної вартості предмета застави у сумі 35 750 грн. 00 коп.

Уточнивши позовні вимоги, посилаючись на те, що внаслідок пошкодження автомобіля отримала великий психологічний стрес та в зв'язку з тим, що ТОВ «Подол Арт Проект» неналежним чином виконувало свої обов'язки щодо забезпечення охорони її автомобіля під час знаходження його на паркомісці, що призвело до його пошкодження, враховуючи, що в добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодовувати збитки, просила стягнути з ТОВ «Подол Арт Проект» на свою користь 878 030 грн. матеріальної шкоди, 900 грн. витрат на проведення експертизи, моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 50 тис. грн. 00 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні позивачка уточнені позовні вимоги підтримала, з тих же підстав просила їх задовольнити. Пояснила, що у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Подол Арт Проект» своїх обов'язків за договором про надання паркомісця було пошкоджено її автомобіль внаслідок підпалу. Протягом тривалого часу вона не могла користуватися своїм автомобілем, змушена була шукати кошти на його відновлення, все це призводило до моральних переживань. Зазначила, що відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодовувати майнову та моральну шкоду.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що позивачем не надано доказів того, що саме з вини відповідача відбулося пошкодження транспортного засобу, оскільки ТОВ «Подол Арт Проект» не визнано винним у кримінальній справі, яка була заведена відносно підпалу автомобіля позивача, а тому вони взагалі є неналежними відповідачами. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 у січні 2013 року не було сплачено за паркомісце, а тому договір було розірвано і ТОВ «Подол Арт Проект» не повинно відповідати за шкоду, яка заподіяна позивачці.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є власником автомобіля НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 87).

01 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Подол Арт Проект» було укладено договір № 40 про надання паркомісця (т.1 а.с. 21).

Відповідно до умов даного договору ТОВ «Подол Арт Проект» передає, а Клієнт приймає в тимчасове, платне користування паркомісце на автостоянці, що знаходиться за адресою - м. Київ, пр-т Правди, 190А, а клієнт використовує паркомісце для стоянки власного автомобіля НОМЕР_1.

Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що Орендодавець зобов'язується забезпечити паркомісцем транспортний засіб Клієнта за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 190А, згідно правил стоянки автотранспортних засобів на відкритих стоянках, затверджених законодавством України, забезпечити охорону автомобіля під час знаходження його на паркомісці цілодобово.

Як пояснила у судовому засіданні позивачка, 26 січня 2013 року приблизно о 13.00 год. вона поставила свій автомобіль НОМЕР_1 на своє паркомісце ТОВ «Подол Арт Проект» вимкнутим на сигналізацію, а 27 січня 2013 року близько 03.00 год. сталася пожежа даного автомобіля на охоронній стоянці ТОВ «Подол Арт Проект».

По факту даного злочину було відкрито кримінальне провадження № 12013110070000713 від 27 січня 2013 року, в якому зазначено, що 27 січня 2013 року близько 03.00 год. по пр-ту Правди, 19-А в м. Києві невстановлена особа умисно намагалася знищити шляхом підпалу автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1

Згідно звіту Вих. № С13-224 від 15.04.2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження та становить 435 8818 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 27-34).

Як зазначила у судовому засіданні позивачка, внаслідок підпалу було знищено велику кількість вузлів КТЗ, а тому проведення відновлювального ремонту автомобіля на спеціалізованих СТО "INFINITI" було неможливим. У зв'язку з чим, відновлювальний ремонт проводився не на офіційному СТО, а власними силами.

Відповідно до звіту Вих. № С13-823 від 30.08.2013 року вартість матеріального збитку, заподіяна власнику автомобіля НОМЕР_1 становить 167 456 грн. 02 коп., визначена за витратним підходом (т.1 а.с. 52-59).

03 квітня 2013 року позивачка направила на адресу ТОВ «Подол Арт Проект» претензію про відшкодування шкоди за пошкодження її автомобіля (т. 1 а.с. 74), яка було отримала відповідачем.

Листом від 25 квітня 2013 року № 02 відповідач відмовився відшкодовувати шкоду позивачці (т.1 а.с. 76).

Підставою для виникнення обов'язку зберігати річ, передану іншою стороною, та відповідальності на втрату такої речі, є укладення між особами договору зберігання в письмовій формі.

Пунктами 2.1., 2.2. договору про надання паркомісця, який був укладений між сторонами передбачено, що Орендодавець зобов'язується забезпечити паркомісцем транспортний засіб Клієнта за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 190А, згідно правил стоянки автотранспортних засобів на відкритих стоянках, затверджених законодавством України, забезпечити охорону автомобіля під час знаходження його на паркомісці цілодобово.

Згідно зі ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Публічними є договори, стосовно яких спеціально або побічно зазначається на їх характер. Це договори прокату (ч. 3 ст. 787 ЦК України), побутового підряду (ч. 2 ст. ст. 865 ЦК України), банківського вкладу (ч. 2 ст. 1058 ЦК України), зберігання (ч. 3 ст. 986 ЦК України), зберігання автотранспортних засобів (ч. 1 ст. 977 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Отже, форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберіганню посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» N 115 від 22.01.1996 (із наступними змінами та доповненнями), - автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв'язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в'їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів.

Відповідно до пунктів 12-15 вказаної Постанови, - під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому.

Володільцеві транспортного засобу, прийнятого на довготермінове зберігання, видається перепустка за встановленим зразком.

Володільцеві транспортного засобу, що користується послугами довготермінового зберігання, надається право на стоянку транспортного засобу в одному й тому ж місці.

Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.

Укладення договору зберігання автотранспортного засобу між сторонами у справі та прийняття автомобіля, належного позивачеві, на зберігання ТОВ "Подол Арт Проект" підтверджується квитанцією та перепусткою позивача (факт того, що позивач є користувачем послуг зберігання транспортного засобу) (т. 1 а.с. 22).

Всі вищезазначені докази разом підтверджують те, що відповідач зобов'язаний був відповідати за збереження переданого йому майна.

Пунктом 4.1. договору про надання паркомісця передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по Договору відповідальність за це сторона компенсує іншій стороні понесені збитки.

У пункті 27 «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» N 115 від 22.01.1996 року зазначається, що автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого права.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснено у п. 2 Пленуму Верховного Суду України постанови від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності їх вини у завданні шкоди позивачам.

У судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували факт завдання матеріальної шкоди ОСОБА_1 не з вини відповідача, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача про те, що ТОВ «Подол Арт Проект» не визнано винним у кримінальній справі, яка була заведена відносно підпалу автомобіля позивача, а тому вони взагалі є неналежними відповідачами, виходячи з наступного.

У абз. 4 п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами КПК України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами КПК України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України.

Отже, цивільно-правова відповідальність за пред'явленим позовом доводиться за правилами цивільного судочинства і відсутність вини у кримінальному провадженні не означає відсутність вини у цивільному праві.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивачка у судовому засіданні пояснювала, що автомобіль нею було відремонтовано у серпні 2013 року.

Посилання позивачки на стягнення майнової шкоди відповідно по курсу долара, що діє на час винесення рішення суд не бере до уваги, оскільки у звіті матеріальний збиток визначено у гривні, офіційний курс гривні до іноземних валют в різні періоди часу може змінюватися (зростати або падати), однак дана обставина не дає підстави стороні у зобов'язанні пред'являти до іншої сторони додаткові вимоги про стягнення курсової різниці.

Відповідно до роз'яснень у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З огляду на викладене, враховуючи наявність договірних відносин між сторонами, суд приходить до висновку, що ТОВ «Подол Арт Проект» є особою відповідальною за заподіяну позивачу майнову шкоду, яка зазначена у звіті вих. № С13-823 від 30.08.2013 року та становить 167 456 грн. 02 коп., визначена за витратним підходом, дані вимоги позивачки відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому пілягають задоволенню, а позивачку в свою чергу зобов'язати, після відшкодування шкоди, повернути ТОВ «Подол Арт Проект» пошкоджені деталі відповідно до калькуляції № С13-823 від 30.08.2013 року.

Крім того, підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення з відповідача 35 750 грн., за порушення зобов'язань встановлених у пп. 4.1.2-4.1.5, 4.2., 5.3., 6.4 Договору застави рухомого майна, який був укладений між ОСОБА_1А та ПАТ "ПроКредит Банк" (т.1 а.с. 82-84) у розмірі 10% від загальної заставної вартості предмета застави.

З довідки ПАТ "ПроКредит Банк" вбачається, що позивачка сплатила у повному обсязі штраф за порушення п. 5.3 Договору застави рухомого майна у розмірі 35 750 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 107), а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У зв'язку з пошкодженням автомобіля, неможливістю його використання за призначенням, ОСОБА_1 зазнала душевних страждань. Враховуючи глибину душевних хвилювань та порушення нормального порядку життя позивачки, суд приходить до висновку про те, що у звязку з пошкодженням автомобіля позивачки внаслідок винних дій відповідача їй було заподіяно моральну шкоду у розмірі 8 000 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, як це передбачено ст. 23, 1167 ЦК України.

Разом з тим, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивачки про стягнення моральної шкоди у більшому розмірі 50 тис. грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Представник ТОВ «Подол Арт Проект» не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували факт завдання майнової шкоди ОСОБА_1 не з вини відповідача.

Вимоги щодо стягнення з відповідача витрати на проведення експертизи у сумі 900 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, оскільки не надано неналежний доказ про сплату експертизи. У квитанції не зазначено за що сплачено та квитанція оформлена неналежним чином (не скріплена печаткою)(т. 1 а.с. 73).

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а з відповідача слід стягнути на користь позивача майнову шкоду у розмірі 203 206 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 275 грн. 66 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 936, 977, 1166, 1167, 1192 ЦК України, Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 115, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 58-60, 74, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» код ЄДРПОУ 34481954) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) майнову шкоду у розмірі 203 206 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 8 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 275 грн. 66 коп.

Після відшкодування шкоди зобов'язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» пошкоджені деталі згідно калькуляції № с13-823: лобове скло, герметик лобового скла, датчик дощу, кроншт датчика дощу, скло двері переднє праве, ущільнювач скла переднього правого, декоративну полосу дверної рами передню праву, ущільнювач передній лівий, ущільнювач передній правий, ущільнювач задній лівий, ущільнювач задній правий, кришка багажника, ущільнювач кришки багажника, герметик заднього скла, з-фон внутрішнього лівого в складі, з-фон внутрішній правий в складі, центральний консоль, антиалергічний фільтр, подушку безпеки для голови передню ліву, подушку безпеки для голови передню праву, ремні безпеки передні правий, лівий, задні правий, середній, лівий, настил пола,обл. в в-стойки лівий та правий, елемент повітряного фільтра лівий та правий, комплект проводки кузова, стеля, сидіння водія, сидіння пасажира переднє праве, сидіння заднє.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна

Дата ухвалення рішення04.03.2015
Оприлюднено20.03.2015

Судовий реєстр по справі —758/15646/13-ц

Ухвала від 29.12.2014

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Шаховніна М. О.

Ухвала від 10.09.2014

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Шаховніна М. О.

Рішення від 16.06.2015

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 05.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 06.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Болотов Євген Володимирович

Рішення від 04.03.2015

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Шаховніна М. О.

Ухвала від 05.12.2013

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Шаховніна М. О.

Ухвала від 15.10.2014

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Шаховніна М. О.

Ухвала від 04.06.2014

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Шаховніна М. О.

Ухвала від 05.12.2013

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Шаховніна М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні