Постанова

від 12.03.2015 по справі 908/4431/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 908/4431/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, В.Харченка розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на постановувід 05.01.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 908/4431/14 за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дузенко і Ко ЛТД" проукладення договору про зміну №3 до договору оренди державного нерухомого майна - вбудованих нежитлових приміщень, у судове засідання прибув представник позивачаСклярук Ю.В. (дов. від 14.01.2014 № 01/20) заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дузенко і Ко ЛТД" про укладення договору про зміни №3 до договору оренди державного нерухомого майна - вбудованих нежитлових приміщень від 18.11.1994.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи це тим, що останній є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету України і має право використовувати кошти лише за цільовим призначенням, однак, на теперішній час Регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області не виділено фінансування на оплату судового збору, у зв'язку з чим, у позивача відсутні кошторисні призначення, які можуть бути направлені на сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 у справі № 908/4431/14 (суддя А.Науменко) клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору відхилене, позовна заява повернута без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою на відповідну ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задоволено та звільнено його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.10.2014, апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 (колегія суддів: М. Черленяк, О. Ільїн, В. Хачатрян) ухвала Господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 залишена без зміни.

Постанова мотивована наступним.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У підпункті 3.1.1 пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, зазначено, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору при зверненні з позовною заявою, позивач надав до позовної заяви копію листа Управління державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області № 06/08.1/287-3235 від 07.10.2014.

У вказаному листі зазначено, що на ім'я Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області відкриті рахунки №35213001000444 та №35228201000444. При цьому, казначейська служба вказує, що залишок відкритих асигнувань на рахунку 90753001000444 по КЕКВ 2800 складає 4,48 грн.

Обставини наведені позивачем, як підстава для звільнення його від сплати судового збору не є, з урахуванням п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

Проте, копія наданого позивачем листа Управління державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області №06/08.1/287-3235 від 07.10.2014 не відповідає вищевказаним вимогам Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів".

З посиланням на вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність відхилення місцевим господарським судом клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить ухвалу і постанову скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Із зазначеної норми вбачається право суду на прийняття рішення про звільнення особи від сплати судового збору.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, реалізовуючи надане йому законом право, відхилив клопотання позивача про звільнення останнього від сплати судового збору з посиланням на те, що відсутність коштів на рахунку позивача не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору. Крім того, судом зазначено, що надана позивачем копія листа №06/08.1/287-3235 від 07.10.2014 про відсутність на рахунку позивача коштів, необхідних для сплати судового збору, не завірена відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про те, що з огляду на визначені Законом України "Про Фонд державного майна України" функції з управління об'єктами державної власності, які слід оцінювати як представлення інтересів з управління об'єктами державної власності суспільства в цілому, а також, враховуючи наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади, відсутність коштів на рахунку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області може бути оцінена судом як підстава для звільнення останнього від сплати судового збору.

При цьому, оригінал або належним чином засвідчена копія листа №06/08.1/287-3235 від 07.10.2014 могла б бути витребувана місцевим господарським судом відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказане вище, ухвалу та постанову слід скасувати, а справу направити до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 у справі № 908/4431/14 скасувати.

Справу направити до Господарського суду Запорізької області для вирішення питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

В. Харченко