Ухвала

від 16.03.2015 по справі 22-ц/796/3128/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Бугай О.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Центр», подану її представником Федоровим ОлексіємСергійовичем, та апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Центр» в особі директора Добринецької Владислави Станіславівни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Центр» про поновлення на роботі, -

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Торгівельне підприємство «Центр» про поновлення на роботі, в якому просив: про визнання незаконним рішення загальних зборів, ухваленого згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» від 01.07.2014 року № 2, скасування наказу № 3 «Про звільнення директора» та поновлення його на посаді директора ТОВ «Торговельне підприємство «Центр».

Унікальний номер справи: 755/26819/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/3128/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Марцинкевич В.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. В обгрунтування позову зазначав, що з 14.09.2012 року, відповідно до протоколу Загальних зборів ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» від № 14-1/12, його було призначено директором підприємства, при цьому договір з ним не укладався. 25.09.2014 р. позивачем було отримано цінний лист від учасника Товариства Добринецької В.С. з незавіреними копіями наказу № 3 від 10.09.2014 року «Про звільнення директора» та листа -повідомлення про звільнення його на підставі протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» № 2 від 01.07.2014 року, з одночасною вказівкою на передачу фінансово-господарських документів та печатки. Позивач вважає, що звільнення з роботи було незаконним, та таким, що проведено з порушення норм трудового законодавства України, а саме: позивача не було повідомлено про проведення Загальних зборів, учасників ТОВ «Торговельне підприємство «Центр», головою зборів був невідомий позивачу ОСОБА_7 Крім того, є розбіжності в датах документів, та на наказі не стоїть печатка Товариства, водночас на протоколі зборів має місце печатка очолюваного позивачем Товариства ТОВ «ТП Центр», яка постійно знаходиться лише у позивача. Всупереч вимогам трудового законодавства вищевказані протокол та наказ позивачу під розписку надані не були, не було повернуто трудову книжку та не виплачено розрахунок. Крім того, позивач вказує, що згідно Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників не є повноважними, оскільки учасник Товариства ОСОБА_8 із часткою 40 % статутного капіталу 01.07.2014 року не перебував на території України.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року позов ОСОБА_4 до ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» про поновлення на роботі задоволено. Рішення загальних зборів, ухвалених згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» від 01.07.2014 року №2 визнано незаконними. Скасовано наказ ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» від 10.09.2014 року № 3 «Про звільнення директора». Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ «Торговельне підприємство «Центр». Стягнуто з ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ТОВ «Торгівельне підприємство «Центр» - Федоров О.С. та ТОВ«Торгівельне підприємство «Центр» в особі директора Добринецької В.С. звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої апеляційні скарги мотивують тим, що рішення суду 1-ї інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважають, що задовольняючи позов, судом не встановлено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема не взято до уваги, що рішення уповноваженого на це органу щодо реалізації учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних відносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ними, тому даний спір в частині визнання незаконними рішення загальних зборів учасників ТОВ«Торгівельне підприємство «Центр», ухваленого згідно протоколу загальних зборів від 01.07.2014 р. №2 повинен розглядатися в порядку господарського судочинства, а провадження в цій частині підлягає закриттю.

Зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини щодо заяви Позивача про підробку печатки підприємства, оскільки новим директором був виготовлений дублікат печатки підприємства у зв'язку з відмовою позивача її повертати. Крім того, в матеріалах справи містяться розбіжності між показами позивача щодо відсутності іншого учасника підприємства - ОСОБА_8 на території України, які проігноровані судом.

Посилається, що позивач листом від 23.05.2014 р. виразив згоду на своє звільнення за рішенням загальних зборів.

Вважає, що позивач приховував від засновників інформацію щодо діяльності підприємства, блокував проведення загальних зборів та фактично заволодів майном підприємства, використовуючи його в своїх інтересах.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки - відомості № 12-3237 з ЄДРПОУ та організації України станом на 23.07.2014 р. керівником ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» являється ОСОБА_4 (а.с. 16), що також підтверджується протоколом № 14-1/12 Загальних зборів учасників ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» від 14.09.2012 року про обрання ОСОБА_4 на посаду директора з 15.09.2012 року (а.с. 8-11).

Також судом першої інстанції встановлено, що Наказом №3 від 10 вересня 2014 року «Про звільнення директора» ОСОБА_4 звільнено з посади директора ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» з 09 вересня 2014 року за припинення повноважень посадових осіб відповідно до п. 5 ст. 41 КЗпП України (а.с. 12).

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до висновку експертизи №918 від 17 жовтня 2014 року відтиск печатки «м. Київ Україна Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельне підприємство «Центр» Ідентифікаційний код 30214765» в протоколі № 2 загальних зборів ТОВ «ТП Центр» від 01 липня 2014 року на 2 арк., нанесені не печаткою ТОВ «ТП «Центр».

Крім того, суд першої інстанції вірно врахував відомості про осіб, що перетнули державний кордон, з яких вбачається, що ОСОБА_8 24 лютого 2014 року о 00:30 виїхав з України.

Згідно до умов п.п. 3 п. 15.2, ст. 15 Статуту Товариства «У випадку дострокового розірвання контракту (якщо такий контракт був підписаний) за власним бажанням Директор (на підставі відповідної заяви) або за ініціативою Загальних зборів у випадках, передбачених контрактом та чинним законодавством, Загальні збори обирають нового Директора".

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 18 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із послідуючими змінами) при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

Згідно статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ «Торговельне підприємство «Центр» про поновлення на роботі підлягають задоволенню, оскільки звільнення з роботи проведено з численнимипорушеннями норм трудового законодавства України.

Зокрема, позивача не було повідомлено про проведення Загальних зборів учасників ТОВ «Торговельне підприємство «Центр», при цьому самі збори були проведенні без участі співзасновника ОСОБА_8, який має у власності 40% Статутного капіталу Товариства. Крім того наказ про звільнення не містить відбитку печатки Товариства,датований 10 вересня 2014 року, тоді як резолюція містить дату 09 вересня 2014 року. Всупереч вимогам трудового законодавства вищевказані протокол та наказ про звільнення позивачу під розписку надані не були, а також не було повернуто трудову книжку та не виплачено розрахунок.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сума судового збору у розмірі 243,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин доводи апеляційних скарг, що мало місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому це рішення підлягає скасуванню, не знайшли підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на те, що доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях, колегія суддів вважає, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року обґрунтоване та законне і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Центр», подану її представником Федоровим Олексієм Сергійовичем, та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Центр» в особі директора Добринецької Владислави Станіславівни - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: