Ухвала

від 13.03.2015 по справі 2а-4758/12/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            13 березня 2015 року                                             м. Київ                                                         К/800/1779/15 Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О., перевіривши касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 р. у справі № 2а-4758/12/1470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод»   до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, – В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.09.2011 р. №0000412301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 46  365,00 грн. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 29.09.2011 р. №0000412301 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 28  475,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. змінено, виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1  317,85 грн.». В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. залишено без змін. Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Однак у зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 4 ст. 213  Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку з моменту отримання ухвали від 14.01.2015 р. Враховуючи повторний автоматизований розподіл касаційну скаргу передано судді Бухтіяровій І.О. Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку. Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження. Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю. На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В : 1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 р. у справі № 2а-4758/12/1470. 2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відмовити. 3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити у суді касаційної інстанції.            4. Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             І.О. Бухтіярова