cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2015Справа №910/23589/14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ ТРЕЙД" доДержавного підприємства «Український промислово-торговельний менеджмент» простягнення 298075, 48 грн. Судді Васильченко Т.В. (головуючий)
Нечай О.В.
Любченко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача Матєров Ю.П., довіреність б/н від 02.03.2015; Матєрова В.П., довіреність б/н від 02.03.2015; від відповідачане з'явилися.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ ТРЕЙД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Український промислово-торговельний менеджмент» про стягнення 298 075, 48 грн., з яких: 235 890, 50 грн. - основний борг, 18153, 88 грн. - пеня, 5855, 25 грн. - 3 % річних та 38175, 85 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу №3 від 29.11.2013 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що зумовило нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 порушено провадження у справі №910/23589/14 та призначено до розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2014 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи.
В судовому засіданні 12.01.2015, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.01.2015 призначено колегіальний розгляд справи №910/23589/14 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 справу №910/23589/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С. та призначено до розгляду.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.03.2015 справу №910/23589/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Нечай О.В., Любченко М.О., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2015 справу № 910/23589/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Нечай О.В., Любченко М.О.
В судовому засіданні 10.03.2015 представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не подав.
Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
29.11.2013 між Державним підприємством «Український промислово-торговельний менеджмент» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ ТРЕЙД" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №3, відповідно до умов якого продавець зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки консерви м'ясні, згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010 10.13.1 Консерви та готові страви з м'яса та м'ясних субпродуктів чи крові. «М'ясо тушковане з свинини», який відповідає ДСТУ 4450-2005 (п. 1.1 договору).
За умовами п. 1.3 договору кількість, асортимент і ціна товару зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).
Зобов'язання продавця з постачання товару вважаються виконаними з моменту двостороннього підписання видаткової накладної, яка оформлюється на кожну партію товару що поставляється та є невід'ємним додатком до цього договору, в якому продавцем вказується номенклатура, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість партії товару, дата укладання і номер договору, згідно якого здійснюється постачання товару (п.п. 2.1, 2.2 договору).
Пунктами 4.2, 4.3 договору сторони визначили, що оплата здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами видаткових накладних, рахунків-фактур на кожну партію товару, а кінцевий розрахунок за цим договором - не пізніше 29 грудня 2013 року, якщо інше не передбачено у додаткових угодах до цього договору.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 9.6 договору).
На виконання умов даного договору, позивач передав уповноваженому представнику відповідача узгоджений товар на загальну суму 5335890,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств.
Крім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні, складені на виконання зобов'язань за спірним договором.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.
Позаяк, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №3 від 29.11.2013 щодо оплати поставленого товару, оплату в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 5100000,00 грн., у зв'язку з чим, виникла заборгованість в сумі 235890,50 грн.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що кінцевий розрахунок за цим договором не пізніше 29.12.2013.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 235890,50 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 6.1 договору у разі порушення строку оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за період з 30.12.2013 по 29.06.2014, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 6.1 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 18153,88 грн.
Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення оплати платежів 3% річних в сумі 5855,25 грн. за період з 30.12.2013 по 27.10.2014 та інфляційні втрати в сумі 38175,85 грн. за період з січня 2014 по вересень 2014.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Український промислово-торговельний менеджмент» (03680, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 27; ідентифікаційний код 38271951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ ТРЕЙД" (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 25; ідентифікаційний код 38917462) 235890 (двісті тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 50 коп. - основного боргу, 18153 (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 88 коп. - пені, 5855 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 25 коп. - 3 % річних, 38175 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 85 коп. - інфляційних втрат та 5961 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 51 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.03.2015.
Головуючий суддя Т.В.Васильченко
Судді О.В.Нечай
М.О.Любченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2015 |
Оприлюднено | 23.03.2015 |
Номер документу | 43138653 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Васильченко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні