Рішення

від 10.03.2015 по справі 910/2201/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015Справа №910/2201/15-г Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Фреш"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс"

про стягнення 195 800,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гулько Ж.В. - представник за довіреністю № б/н від 08.01.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Фреш" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс" про стягнення 195 800,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.12.2014 року вибув з ладу комп'ютер позивача, робота якого була відновлена 15.12.2014 року.

В цей же день позивач дізнався, що з його рахунку були перераховані 195 800,00 грн. на рахунок відповідача. Однак, позивач не укладав з відповідачем жодних письмових договорів та не укладав жодних договорів у спрощений спосіб.

Таким чином, вказані кошти були безпідставно набуті позивачем.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 195 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.02.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.02.2015 року.

В судове засідання 17.02.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.02.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача з'явився у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2015 року розгляд справи відкладено на 10.03.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 10.03.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.02.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02152, м. Київ, просп. Павла Тичини, будинок 20, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.02.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

11.12.2014 року вибув з ладу комп'ютер позивача, робота якого була відновлена 15.12.2014 року.

В цей же день позивач дізнався, що з його розрахункового рахунку № 2600130112690 в ПАТ «Національні інвестиції» були перераховані 195 800,00 грн. на рахунок відповідача через систему «клієнт-банк». Вказаний перерахунок здійснено за час поломки комп'ютера позивача, та працівники позивача не формували вказане платіжне доручення № 111 від 11.12.2014 року.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Позивач не укладав з відповідачем жодних письмових договорів та не укладав жодних договорів у спрощений спосіб.

Висновком № 59 від 29.12.2014 року, наданим ТОВ «Епос» в результаті проведення комп'ютерно-технічного дослідження даних, розміщених на носіях інформації персонального комп'ютера встановлено, що за характерними ознаками способу запису можна стверджувати що було використано обладнання для імітації виходу з ладу комп'ютера.

Окрім того, Солом'янським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві відкрито кримінальне провадження № 12014100090011539 про заволодіння коштами позивача у сумі 195 800,00 грн. шахрайським шляхом невстановленими особами

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року №22 (надалі - Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Пунктом 2.35 Інструкції передбачено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

13.12.2015 року позивач направив відповідачеві претензію з проханням повернути вказані кошти, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком КМД УДППЗ «Укрпошти» від 13.01.2015 року. Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Станом на день подання позовної заяви до суду грошові кошти у розмірі 195 800,00 грн., відповідачем не повернуті.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

На думку суду, оскільки позивач перерахував відповідачеві кошти у сумі 195 800,00 грн., а між позивачем та відповідачем не укладались будь-які господарські договори та будь-які послуги відповідачем позивачеві не надавались, тому відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів, отже вказані кошти є такими, які набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний повернути позивачеві ці кошти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 195 800,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс" (02152, м. Київ, просп. Павла Тичини, будинок 20, код ЄДРПОУ 36601979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Фреш" (04201, м. Київ, вулиця Полярна, 19-Б, код ЄДРПОУ 36964547) безпідставно набуті кошти у сумі 195 800 (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 916 (три тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.03.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий