Ухвала

від 12.03.2015 по справі 823/709/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/709/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша про визнання незаконними дій та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша про визнання незаконними дій щодо відмови у прийнятті до відшкодування коштів державної адресної допомоги та підвищення; стягнення боргу в сумі 148,35грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 70, ідентифікаційний код - 25875053) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6, ідентифікаційний код - 21366610) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 52 (п'ятдесят дві) грн 86 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу апелянт мотивує тим, що у відповідача відсутні законні підстави на відшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку. Відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводиться лише на централізованому рівні, тобто позов повинен подаватися на рівні центральних органів сторін, тому позивач не є належним стягувачем, а Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша є неналежним відповідачем.

У відповідності до ст. 195 КАС України, колегія суддів переглядає постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 в межах апеляційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині відшкодування витрат на виплату пенсії та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_2, у сумі 52,86грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2014 року.

Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем у лютому 2014 року, а саме суми виплачених пенсій у розмірі 9754, 84 грн, суми виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 498, 62 грн, суми витрат з виплати і доставки пенсії у розмірі 41,23 грн.

Відповідно до таблиць розбіжностей, розрахунку суми боргу та списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2014 року відповідач не прийняв до заліку для відшкодування:

- суми витрат на виплату пенсії громадянам держав - учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в України ОСОБА_2 в сумі 52,86 грн.;

- суми витрат на виплату пенсії, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом ОСОБА_3 в сумі 95,49 грн.

Проаналізувавши норми ст. ст. 21, 24, 25, 30, 34, 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 (у подальшому - Порядок відшкодування) колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Статтею 2 Закону № 1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом № 1105 відповідно до законодавства СРСР, повинні виплачуватися відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, згідно акту № 1 від 09.02.1986 про нещасний випадок на виробництві 06.02.1986, отримав травму під час роботи на підприємстві «Механізована колона № 36», яке знаходилося за адресою: м. Домодєдово, Московська область, СРСР. ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно ст. 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

П. ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Ст. 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Оскільки пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_2 призначена відповідно до законодавства СРСР та вказаної Угоди, витрати на її виплату у сумі 52,86 грн. підлягають до відшкодування відповідачем.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 у лютому 2014 року у сумі 52 грн 86 коп. призначеної за законодавством колишнього СРСР.

Відносно громадянина ОСОБА_4, суд зазначає, що відповідно до акта про нещасний випадок на виробництві від 08.08.1974 ОСОБА_3 отримав травму на виробництві 07.08.1974 під час навчання у Ватутінському міському середньому ПТУ № 2.

П. 2 ст. 8 Закону № 1105 передбачає, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах.

Разом з цим, пунктом 2 Порядку № 5-4/4 відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві особам, зазначеним у п. 2 ст. 8 Закону № 1105, не передбачено.

ОСОБА_3 отримав травму на виробництві, будучи учнем навчального закладу, тому витрати на виплату пенсії у сумі 95 грн 49 коп. відшкодуванню не підлягають, оскільки п. 2 Порядку № 5-4/4 не передбачені.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 17.03.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.