Рішення

від 03.03.2015 по справі 917/177/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

03.03.2015р. Справа № 917/177/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНН Транс", вул.Симиренко,36, корп.В, м.Київ,03134

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо", пров.Перспективний, 1-А, м.Полтава, Полтавська область, 36007

про стягнення 10 414,24 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники сторін:

від позивача: Вірич С.С. дов. №01/01-14-1 від 01.01.2015р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за Договором транспортної експедиції №000932 від 14.11.2014р. в розмірі 10 000,00 грн. та 414,24 грн. - пені.

27.02.2015 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав додаткові докази по суті предмету спору. Суд подані докази прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

03.03.2015 року за вх. канцелярії суду №2922 позивач надав суду детальний розрахунок пені. Суд поданий розрахунок прийняв та залучив до матеріалів справи.

Відповідач повноваженого представника в судові засідання не направив, причини неявки не повідомив, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання про що свідчать поштові повідомолення (в матеріаліх справи).

В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 року №01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

14 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАНН Транс"(Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімо" (Замовник) укладено Договір транспортної експедиції №000932 (далі - Договір).

За умовами Договору, Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе обов"язки по організації перевозки і експедування грузів Замовника різними видами транспорту в межах України.

Відповідно до п. 1.4 Договору, кожна перевозка оформлюється додатком до Договору у вигляді заявки на транспортний засіб, з наступним підписанням акту приймання-передачі виконаних робіт і послуг, виставленням рахунку на оплату товару, податковою наклданою.

Вартість робіт узгоджується протоколами узгодження цін в кожному окремому випадку або заявкою на транспортний засіб (п.3.1 Договір) .

Оплата вартості послуг експедитора здійснюється протягом 3-х банківських днів після здійснення перевозки. Пунктом 3.2 Договору визначено, що сторони можуть домовитися про строки і умови проведення розрахунків в заявках на транспортний засіб чи в протоколах узгодження цін.

Згідно п. 3.4 Договору, підтвердженням виконання перевозки являються транспортні документи, авіанакладні, з/д накладні, товарно-транспортні накладні (ТТН).

Відповідно до наданої позивачем Товарно-транспортної накладної від 17.11.2014 року ним були надані послуги Замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м.Полтава- с.Зіньків за заявкою від 14.11.2014 року. Вартість перевезення з ПДВ становить 10 000,00 грн.

Вантаж був доставлений в строк без будь-яких заперечень, що підтверджує підпис вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній на отримання товару.

Відповідач умови п. 3.2 Договору не виконав, за отримані послуги протягом 3-х банківських днів не розрахувався.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Суд встановив, що відповідач свій обов'язок не виконав, за перевезення не розрахувався .

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторони погодили вартість перевезення, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства , за перевезення не розрахувався в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 10 000,00 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або-інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня характеризується такими ознаками: застосування виключно у грошових зобов'язаннях; можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"від 22.11.1996 р. вказує, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.5 Договору, якщо Замовник не здійснює сплату коштів в строк передбачений п.3.2 Договору, то він повинен сплатити пеню за кожний день прострочення.

Ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"звертає увагу на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Про це ж саме говориться і в п. 49 листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. N 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".

Позивачем за невиконання грошових зобов"язань нарахована Відповідачу пеня в розмірі 414,24 грн. (детальний розрахунок подано до суду 03.03.2015р. вх. канцелярії суду №2922).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 414,24 грн. пені, суд прийшов до висновку, що останній підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо" (пров.Перспективний, 1-А, м.Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ №22542687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНН Транс" (пров.Перспективний, 1-А, м.Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 31611909) заборгованість Договором транспортної експедиції №000932 від 14.11.2014р. в розмірі 10 000,00 грн., 414,24 грн. - пені, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 10.03.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.