Рішення

від 17.03.2015 по справі 923/204/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Справа № 923/204/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Суховерко О.В.

від відповідача: Оніщенко В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД ", м.Київ

до Приватного підприємства Фірма "Кріста", м.Херсон

про стягнення 45393грн. 73коп.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 26.02.2015р., якою розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовом про стягнення 37828,11грн. боргу та 7565,62грн. в якості відсотків за користування чужими коштами у відносинах, врегульованих договором поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення № 34276 від 10.11.2010р.

Позивач стверджує про невиконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості товару за накладними № 14120098, 14120099, 14120100, 14120375, 14120376 від 08.07.2014р., а також про неналежне виконання зобов'язань з оплати вартості товару за накладною № 14120097.

У відзиві, який надійшов до суду 26.02.2015р. за вх. № 2/802/15, відповідач проти позовних вимог заперечував частково у зв'язку з вчиненою ним оплатою 6600грн. з числа заявлених 37828,11грн. За текстом відзиву на позов відповідач стверджував про оплату 2600грн. за платіжними дорученнями № 72 від 23.02.2015р., 1500грн. - № 73 від 24.02.2015р., 500грн. - № 74 від 25.02.2015р., 2000грн. - № 75 від 26.02.2015р.

У додаткових поясненнях до відзиву відповідач (вх.№2/1088/15 від 17.03.2015р.) зазначив про те, що ним здійснено оплату за платіжними дорученнями №91 від 16.03.2015р. у сумі 2000грн. та №92 від 17.03.2015р. у сумі 3000грн.

За твердженням відповідача загалом він сплатив 11600грн. основного боргу. За цих підстав просить припинити провадження у справі в частині стягнення 11600грн. основного боргу.

Також відповідач просить суд при прийнятті рішення застосувати ч.3 ст.83 ГПК України та зменшити розмір штрафу, заявленого позивачем у сумі 7565,62грн. як процентів за користування чужими коштами, посилаючись на вкрай важкий фінансовий стан підприємства, що зумовлено критичною економічною ситуацією в країні, що призвело до зниження обсягу продажів. Зазначає про те, що стягнення 7565,62грн. призведе до поглиблення складної фінансової ситуації на підприємстві.

Позивач у заяві, що надійшла до суду 17.03.2015р. за вх.№2/1087/15, зазначає про часткове погашення відповідачем суми боргу в розмірі 4600грн. з числа заявлених 37828,11грн. В цій частині просить припинити провадження у справі та стягнути з відповідача 33228,11грн. боргу за вказаним вище договором та 7565,62грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

С у д в с т а н о в и в:

10.11.2010р. між спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (постачальник, позивач) та приватним підприємством фірмою "Кріста" ( покупець, відповідач) укладено договір поставки №34276.

Відповідно до розділу 1 договору постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною. Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

За умовами поставки товару, узгодженими сторонами у розділі 3 договору, поставка товару здійснюється силами постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000) до кожного місця поставки товару, зазначеному покупцем у відповідному замовленні.

Відповідно до п.3.7 договору датою поставки є дата отримання відповідної партії товару покупцем.

Загальна сума договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до цього договору. Вартість кожної партії товару обчислюється, виходячи з кількості одиниць асортименту товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту товару та вказується у видатковій накладній на кожну окрему поставку.

Договором передбачена можливість проведення оплати покупцем товару шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

Згідно з п.6.2 договору при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому, перебіг такого строку починається від дати поставки товару, що вказана у видатковій накладній.

Додатковою угодою до договору №34276 від 10.11.2010р., укладеною 05.09.2012р., сторони домовились продовжити строк дії вказаного договору поставки на два календарних роки від дати підписання цієї угоди.

За накладними №14120097, 14120098, 14120099, 14120100, 14120375, 14120376, складеними 08.07.2014р., покупець отримав у продавця лікарські засоби та вироби медичного призначення загальною вартістю 42556,40грн., що є результатом додавання сум, зазначених в накладних (копії накладних на а.с.16-39).

За вказаними накладними датою отримання товару зазначено 08.07.2014р., умовою здійснення оплати - відстрочка платежу на 14 днів.

З названої вартості товару в 42556,40грн. позивач в якості боргу за позовною заявою заявив 37828,11грн.

Відповідач у процесі розгляду справи здійснив оплату товару за платіжними дорученнями:

-№72 від 23.02.2015р. на суму 2600грн.,

-№ 73 від 24.02.2015р. на суму 1500грн.,

- №74 від 25.02.2015р. на суму 500грн., а всього 4600грн., отримання яких підтверджено позивачем, та за платіжними дорученнями:

- №91 від 16.03.2015р. на суму 2000грн.,

- №92 від 17.03.2015р. на суму 3000грн., а всього 5000грн.

Зазначені документи містяться у матеріалах справи.

Твердження відповідача про здійснення оплати 26.02.2015р. у сумі 2000грн. не підтверджено доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів стверджуваної оплати 2000грн. 26.02.2015р., зокрема, стверджуваного платіжного доручення №75 від 26.02.2015р. ні в судовому засіданні 26.02.2015р., ні в судовому засіданні 17.03.2015р.

Позивач заперечує надходження йому зазначених 2000грн.

Отже, встановлено та належними доказами підтверджено проведення позивачем в процесі розгляду справи оплати 9600грн. за договором поставки із числа заявлених 37828,11грн.

Відтак, за вимогою щодо стягнення 9600грн. відсутній предмет спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 чт.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

За ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору, вимог законодавства.

Позивач стверджує про неотримання від відповідача 28228,11грн., відповідач не надав доказів сплати цієї суми позивачу.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позовних вимог про стягнення 28228,11грн. боргу.

Згідно з п.10.4 договору поставки за умови прострочення покупцем строків оплати за товар він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ця правова норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно з чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір № 34276 від 10.11.2010р., укладений сторонами у справі, є договором поставки, отже, до нього застосовуються вказані норми.

Зважаючи на те, що датою отримання товару є 08.07.2014р., умовою оплати товару є відстрочення платежу на 14 днів, враховуючи п.6.2 договору, покупець (відповідач) мав сплатити вартість товару до 22.07.2014р.

Позов заявлено 10.02.2015р. (подано до канцелярії суду за вх. № 221).

Отже, у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

За умовами п.10.4 договору позивач нарахував до стягнення з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 7565,62грн. (37828,11грн. х 20%=7565,62грн.).

Відповідач у додаткових поясненнях до відзиву з посиланням на ч.3 ст.83 ГПК України, просить, за текстом, "зменшити розмір штрафу заявленого позивачем у сумі 7565,62грн. як процентів за користування чужими грошовими коштами".

За п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За нормами ЦК України неустойка (штраф, пеня) є способом (видом) забезпечення виконання зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність у вигляді сплати неустойки.

Господарський кодекс України (ст.230) формою господарсько-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання визначає штрафні санкції, якими є неустойка, штраф, пеня.

У розумінні статей 536, 692 ЦК України заявлені до стягнення проценти є не відповідальністю, штрафною санкцією, а платою за час користування грошима, що не були своєчасно сплачені боржником.

Таким чином, суд позбавлений права на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір процентів, нарахованих позивачем відповідно до п.10.4 договору поставки, оскільки нараховані проценти мають іншу правову природу.

За наведених підстав клопотання відповідача про зменшення розміру процентів у сумі 7565,62грн. задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача щодо стягнення 7565,62грн. в якості нарахованих процентів за користування чужими коштами підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача. На час заявлення позову вимоги були обгрунтованими у повному обсязі. Щодо частини вимог провадження у справі припиняється у зв'язку зі сплатою відповідачем частини боргу (зобов'язань з порушенням строку) вже під час провадження у справі. Спір доведено до судового розгляду з вини відповідача, який не виконав у строк та до заявлення позову грошового зобов'язання.

До судових витрат у справі відноситься судовий збір, його в сумі 1827грн. сплачено до бюджету позивачем при заявленні позову платіжним дорученням №506 від 30.10.2015р.

Керуючись п.1-1) ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Стягнути з приватного підприємства Фірма "Кріста" (код ЄДР 31390791) на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД " (код ЄДР 21642228) борг в сумі 28228грн. 11коп. , проценти за користування чужими коштами в сумі 7565грн. 62коп. та 1827 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

2. Припинити провадження у справі щодо вимог про стягнення 9600грн. боргу.

Повний текст підписано 18.03.2015р.

Суддя В.В. Чернявський