Рішення

від 13.03.2015 по справі 925/2431/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2015 року Справа № 925/2431/14

Господарський суд Черкаської області в особі судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - Майстренко Т.В. за довіреністю, відповідача - Плахи А.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЛК-Центр", м. Черкаси до приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", с. Лукашівка Чорнобаївського району Черкаської області про стягнення 25664,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛК-Центр" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (далі за текстом - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: 18188,41 грн. основного боргу, 3594,32 грн. пені, 431,11 грн. 3% річних та 3450,72 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2010 між сторонами укладено договір поставки на продукцію продовольчої групи товарів та кормів для тварин (далі - Договір), на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на суму 25 586,49 грн., що підтверджується видатковими накладними, однак відповідач в порушення умов договору отриманий товар не оплатив.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю, оскільки:

- відповідач здійснив повний розрахунок з позивачем по основній сумі боргу, що підтверджується довідкою позивача;

- відповідач заперечує щодо стягнення штрафних санкцій, виходячи з наступного: позивач невірно визначив періоди початку прострочення оплати за товар при розрахунку пені, слід виходити з п. 6.1., п. 6.3. договору, також не обмежив нарахування пені 6 місяцями всупереч ст. 232 ГК України, а нарахував за рік, та безпідставно здійснив нарахування інфляційних та трьох процентів річних, оскільки для відповідача можуть настати тільки правові наслідки, передбачені договором згідно на ч. 1 ст. 611 ЦК України. Отже, позивач здійснив невірний розрахунок всіх штрафних санкцій.

У письмові поясненнях по справі позивач вказав, що в період знаходження справи в суді відповідачем основний борг був сплачений повністю, що підтверджується копією банківської виписки 08.01.2015., пояснив розрахунки пені, три проценти річних, інфляційних.

У судовому засіданні оголошена перерва з 24.02.2015 по 03.03.2015.

У судовому засіданні оголошена перерва з 12.03.2015 по 13.03.2015.

У судовому засіданні:

- представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, повідомила, що в період знаходження справи в суді відповідачем основний борг був повністю сплачений;

- представник відповідача заперечив проти позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

01.01.2010 товариство з обмеженою відповідальністю "СЛК-Центр" (позивач у справі, продавець за договором) та приватне сільськогосподарське підприємство "Нива" (відповідач у справі, покупець за договором) уклали договір (далі - Договір), предметом якого є поставка широкого спектру продовольчої групи товарів, та кормів для тварин (надалі - товар) (п. 1.1. Договору).

Договір, містить, зокрема, такі умови:

- продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити вартість отриманого товару відповідно до умов договору і додаткових угод до нього (п.1.2.);

- номенклатура, кількість, ціна товару визначаються сторонами в видаткових накладних (п. 1.3.);

- сторони несуть повну юридичну, фінансову і майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за даною угодою відповідно до положень договору і чинного законодавства України (п. 3.);

- продавець зобов'язується постачати покупцю товари згідно його замовленню у кількості та за ціною попередньо узгодженою з покупцем, на протязі 3-х днів з моменту отримання заявки на товар (п. 3.1.);

- відвантажений товар супроводжується необхідними документами згідно діючого законодавства (п. 3.3.);

- покупець зобов'язаний прийняти від продавця товар та оформити документи на прийом товару згідно діючого законодавства (п. 3.5.);

- моментом поставки вважається дата вказана в видатковій накладній (п. 5.3.);

- право власності і всі ризики пов'язані з товаром переходять від продавця до покупця з моменту прийому-передачі товару представником покупця у місці поставки і підписання сторонами товарної видаткової накладної (п. 5.4.);

- розрахунки за товар покупець проводить протягом 10 банківських днів з моменту його отримання, шляхом перерахунку коштів на розрахункові рахунки продавця. Днем здійснення платежу вважається день, коли сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку покупця (п. 6.1.);

- при порушенні терміну розрахунку продавець зобов'язаний виплатити пеню за кожний день прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період за який нараховується пеня (п. 6.3);

- у випадках, непередбачених договором, сторони керуються чинним законодавством України (п. 7.1.);

- даний договір набуває чинності з моменту підписання на термін з 01.01.2010 по 01.01.2017 (п. 10.5).

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на суму 25586,49 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЧКАВ028312 від 24.12.2013 на суму 13201,10 грн., №ЧКАВ 028243 від 19.12.2013 на суму 11 139,60 грн., №ЧКАВ028337 від 26.12.2013 на суму 1245,79 грн.

Відповідач в порушення умов Договору за отриманий товар не розрахувався , основний борг становить 18 188,41 грн. , який позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення.

В процесі розгляду спору в суді , 08.01.2015, відповідач сплатив позивачу основний борг в сумі 18188,41 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача, банківською випискою позивача від 08.01.2015.

Позивач за прострочення оплати відповідачем за товар нарахував три проценти річних, інфляційні (згідно ст. 625 ЦК України) та пеню (згідно п. 6.3. Договору).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення грошової суми боргу з оплати за товар. Позивач і відповідач є суб'єктами господарювання у розумінні положень Господарського кодексу України (далі - ГК України), зокрема, ст.ст.2, 55.

Зобов'язання, що виникли між сторонами, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Договір, укладений між сторонами, за правовою природою є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.1. Договору розрахунки за товар покупець проводить протягом 10 банківських днів з моменту його отримання, шляхом перерахунку коштів на розрахункові рахунки продавця. Днем здійснення платежу вважається день, коли сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку покупця.

Відповідач здійснив оплату за отриманий товар згідно вказаних накладних від 19.12.2013, від 24.12.2013, від 26.12.2013 з простроченням строку оплати, що не заперечується відповідачем у відзиві. Заявлений основний борг в сумі 18188,41 грн. погашений відповідачем в процесі вирішення спору в суді - 08.01.2015, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача, банківською випискою позивача від 08.01.2015, отже, предмет спору в частині стягнення основного боргу відсутній, провадження в цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Суд, розглянувши вимогу про стягнення з відповідача 3594,32 грн. пені, виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань з оплати за поставлений товар.

У ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 6.1. Договору сторони встановили, що розрахунки за товар покупець проводить протягом 10 банківських днів з моменту його отримання, шляхом перерахунку коштів на розрахункові рахунки продавця. Днем здійснення платежу вважається день, коли сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку покупця.

Згідно п. 6.3 Договору при порушенні терміну розрахунку продавець зобов'язаний виплатити пеню за кожний день прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період за який нараховується пеня

Позивач нарахував пеню за видатковою накладною №ЧКАВ 028243 від 19.12.2013, вказуючи початок періоду прострочення оплати з 29.12.2013, за видатковою накладною №ЧКАВ028312 від 24.12.2013 - з 03.01.2014, за видатковою накладною №ЧКАВ028337 від 26.12.2013 - з 03.01.2014. Всі розрахунки пені у позивача по дату позовної заяви - 22.12.2014.

Відповідач у відзиві вказав, що початок періоду прострочення оплати за накладними позивачем визначено невірно, вірними є: за видатковою накладною №ЧКАВ 028243 від 19.12.2013 - з 10.04.2014, за видатковою накладною №ЧКАВ028312 від 24.12.2013 - з 14.01.2014, за видатковою накладною №ЧКАВ028337 від 26.12.2013 - з 16.01.2014.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначені початки періодів прострочення за накладними, виходячи з п. 6.1. Договору, вірними є: за видатковою накладною №ЧКАВ 028243 від 19.12.2013 - з 03.01.2014, за видатковою накладною №ЧКАВ028312 від 24.12.2013 - з 11.01.2014, №ЧКАВ028337 від 26.12.2013 - з 15.01.2014.

Суд, погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві про необхідність обмеження нарахованої позивачем пені строком 6 місяців, дане твердження відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, за видатковою накладною №ЧКАВ 028243 від 19.12.2013 - пеня стягується за період з 03.01.2014 по 03.07.2014, становить 291,74 грн. За видатковою накладною №ЧКАВ028312 від 24.12.2013 - з 11.01.2014 по 11.07.2014, становить 1046,68 грн. За видатковою накладною №ЧКАВ028337 від 26.12.2013 - з 15.01.2014 по 15.07.2014, становить 99,59 грн. А всього : 1438,01 грн. пені, що підлягає до стягнення. В іншій частині суми пені суд відмовляє.

Згідно ст. 625 ЦК України "Відповідальність за порушення грошового зобов'язання" - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 3% річних з визначеним ним невірно початком періоду прострочення оплати, аналогічно як у розрахунках пені. Судом здійснений власний перерахунок 3% річних, враховуючи вірні періоди прострочення оплат: за видатковою накладною №ЧКАВ 028243 від 19.12.2013 за період з 03.01.2014 по 22.12.2014 (дата позовної заяви), що становить 108,86 грн., за видатковою накладною №ЧКАВ028312 від 24.12.2013 - з 11.01.2014 по 22.12.2014, становить 375,42 грн. ; за видатковою накладною №ЧКАВ028337 від 26.12.2013 - з 15.01.2014 по 22.12.2014 становить 35,02 грн. А всього : 519,30 грн. 3% річних Однак, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 431.11 грн. 3% річних , які і підлягають до стягнення.

Позивачем нараховані інфляційні за період з січня 2014 по жовтень 2014, період визначений вірно, судом перевірений розрахунок, встановлена інша сума інфляційних за даний період - 6468,49 грн. Однак, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 3450,72 грн. , які і підлягають до стягнення.

Щодо посилань відповідача у відзиві на ч. 1 ст. 611 ЦК України (У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом) як на підставу для відмови у 3% річних та інфляційних , то є спеціальна норма ст. - 625 ЦК України. Також суд звертає увагу на п. 7.1. Договору. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80 , ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", (Черкаська обл., Чорнобаївський район, с. Лукашівка, ідентифікаційний код 03793478) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЛК-Центр" (м. Черкаси, вул. Смілянська, 130/6, ідентифікаційний код 34404340) - 1438,01 грн. пені, 431,11 грн. три проценти річних, 3450,72 грн. інфляційних та 1673,50 грн. судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 18 188,41 грн. основного боргу,

Відмовити у позові в частині стягнення 2156,31 грн. пені.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 18 березня 2015 року.

Суддя І.І. Гура