Рішення

від 16.03.2015 по справі 920/107/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.2015 Справа № 920/107/15 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/107/15

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення», м. Київ,

до відповідача - Обслуговуючого кооперативу «Юрівка-вода», с. Юрівка Конотопського району Сумської області,

про стягнення 6902,78 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Жиленка В.Г.,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 13404,07 грн., з яких: 9999,60 грн. основний борг, 1047,63 грн. - пеня за несвоєчасне виконання умов зобов'язання та 235,88 грн. - 3 % річних від простроченої суми, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

16.02.2015 року позивач зменшив свої позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6902,78 грн., з яких: 4999,60 грн. залишок основної суми боргу, 523,79 грн. пені за несвоєчасне виконання умов зобов`язання, 1248,30 грн. інфляційного збільшення заборгованості за несвоєчасне виконання умов зобов'язання та 131,09 грн. - 3 % річних від простроченої суми, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що він частково розрахувався за виконані роботи по поточному ремонту свердловини, згідно договору № 218 від 07.05.2013 року, в сумі 5000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 43 від 01.10.2014 року. На даний час заборгованість відповідача перед позивачем за поточний ремонт свердловини становить 5020,80 грн., яку відповідач гарантує сплатити до 30.06.2015 року.

На підтвердження обставин, викладених у зазначеному письмовому поясненні, відповідач надав суду копії договору № 10 від 16.12.2014 року та платіжного доручення № 43 від 01.10.2014 року.

Заперечуючи проти письмового пояснення відповідача, представник позивача в судовому засіданні 16.02.2015 року усно пояснив, що наданий суду відповідачем договір № 10 від 16.12.2014 року, укладений між сторонами на поточний ремонт свердловини, не стосується договору № 218 від 07.05.2013 року. Договір № 10 від 16.12.2014 року укладено сторонами на поточний ремонт іншої свердловини, а тому представник позивача наполягає на стягненні з відповідача 6902,78 грн. заборгованості за договором № 218 від 07.05.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 року між сторонами укладено договір № 218 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати власними і залученими силами та засобами капітальний ремонт свердловини, а відповідач (замовник) зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та на умовах, визначених договором.

За умовами пункту 2 договору, загальна сума договору складає 9999,60 грн., у тому числі ПДВ 20 % в розмірі 1666,60 грн. Кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, про що зазначається в акті виконаних робіт форми КБ-2в та у довідці № КБ-3.

Пунктом 3 договору визначено, що за виконані роботи відповідачем сплачується позивачеві сума, обумовлена всіма актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт у безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем (замовником) грошових коштів на поточний рахунок позивача (Підрядника). Кінцевий термін оплати замовником виконаних і прийнятих робіт - не пізніше ніж 30.03.2014 року.

Згідно пункту 5.1 договору, прийом виконаних підрядником (позивачем) робіт оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в і довідкою № КБ-3 та здійснюється замовником (відповідачем) протягом двох днів з моменту його повідомлення про готовність робіт до приймання.

Відповідно до довідки позивача (№ КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2013 року (а.с. 17-18), вартість виконаних позивачем робіт становить 9999,60 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості капітального ремонту свердловини за договором № 218 від 07.05.2013 року у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 43 від 01.10.2014 року (а.с. 48) і станом на 12.02.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 4999,60 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги належним виконанням умов укладеного між сторонами договору, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, який підписано замовником (відповідачем) 07.05.2013 року без претензій та зауважень щодо якості виконаних робіт, проте відповідач вартість виконаних позивачем підрядних будівельних робіт не оплатив в повному обсязі, відповідно до умов договору, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем в розмірі 4999,60 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання позивачем підрядних будівельних робіт за договором № 218 від 07.05.2013 року, підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (а.с. 13-16), який підписано змовником (відповідачем) 07.05.2013 року без претензій та зауважень щодо якості виконаних робіт та довідкою позивача (№ КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2013 року (а.с. 17-18).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію № 162 від 29.08.2014 року про сплату заборгованості за виконані підрядні роботи, але відповідач відповіді на претензію позивачеві не надіслав, розрахунок за вищезгаданим договором провів частково на суму 5000,00 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт виконання позивачем підрядних будівельних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 4999,60 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 6.4 договору, за порушення строків оплати за договором відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми не перерахованих коштів, оплата якої прострочена, за кожний день прострочення.

Згідно статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом, а стаття 547 цього ж Кодексу встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені за період з 01.04.2014 року по 29.09.2014 року становить 523,79 грн.

Права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами вищевказаного договору і вона нарахована з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 523,79 грн. за період з 01.04.2014 року по 29.09.2014 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі вимог статей 549-552 Цивільного Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від суми заборгованості в розмірі 131,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1248,30 грн. за період з 01.04.2014 року по 13.02.2015 року. В обґрунтування зазначених вимог позивачем наведено обґрунтований розрахунок річних та інфляційних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 131,09 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1248,30 грн. за період з 01.04.2014 року по 13.02.2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі положень статті 625 наведеного вище Кодексу.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 11-16, 20, 526, 530, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Юрівка-вода» (41674, Сумська область, Конотопський район, с. Юрівка, вул. Радянська, буд. 1, Ідентифікаційний код 37345126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд 1, оф. 177, Ідентифікаційний код 35634715) заборгованість в сумі 4999,60 грн., пеню в сумі 523,79 грн., 3 % річних в сумі 131,09 грн., інфляційні втрати в сумі 1248,30 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.03.2015 року.

Суддя П.І. Левченко