Рішення

від 13.02.2015 по справі 910/27615/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2015Справа №910/27615/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммікс»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Черненко С.О. (за довіреністю від 18.09.2014);

від відповідача: Чорний С.А. (за довіреністю).

В судовому засіданні 13 лютого 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

09 грудня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 30.10.2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммікс» (відповідач) про стягнення 74 836,06 грн. суми основної заборгованості, 9 352,94 грн. пені, 1 052,01 грн. 3% річних, 8 388,22 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати товару за договором поставки № IWS 030113 від 25.03.2013р.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі №910/27615/14. Розгляд справи призначено на 19.01.2015р.

В судовому засіданні 19.01.2015 року по справі оголошено перерву до 13.02.2015 року.

05 лютого 2015 року через відділ діловодства представником позивача до суду було подано заяву про уточнення позовної заяви, відповідно до якої позивач зменшує заявлені вимоги та просить суд стягнути з відповідача 74 836,06 грн. суми основної заборгованості, 7 060,42 грн. пені, 932,54 грн. 3% річних, 6 996,91 грн. інфляційних втрат.

Вказана заява судом прийнята до розгляду, а відтак, у відповідності до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову (89 825,93 грн.), з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проммікс» (далі - Покупець) (разом - сторони) укладено договір поставки № IWS 030113 (копія договору в справі, далі по тексту - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується протягом дії дійсного Договору поставляти товар, у відповідності до Заявок Покупця, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар у відповідності до Торгових умов, визначених цим Договором.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару за договором поставки № IWS 030113 від 25.03.2013р., з останнього підлягає стягнення 74 836,06 грн. суми основної заборгованості, 7 060,42 грн. пені, 932,54 грн. 3% річних, 6 996,91 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві зазначив, що строк оплати поставленого товару не настав, оскільки відповідачем не було отримано вимоги оплати заборгованості за договором. Крім цього, вказав про відсутність підстав для сплати пені, оскільки сторонами вказаної обставини погоджено не було.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 25.03.2013 року між сторонами укладено договір № IWS 030113, відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується протягом дії дійсного Договору поставляти товар, у відповідності до Заявок Покупця, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар у відповідності до Торгових умов, визначених цим Договором.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна Договору складається з сум вартості Партій товару, поставлених Постачальником та оплачених Покупцем протягом строку його дії.

Відповідно до п. 4.2 Договору вартість партії товару визначається на підставі ціни на товар, які обговорюються у Протоколі погодження торгівельних умов та зазначаються в рахунках і видаткових накладних.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печаткою уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків до їх повного здійснення (п. 6.1. Договору поставки).

Відповідно п. 1 Додаткової угоди № 2512/2013 до Договору поставки № IWS 030113 від 25 березня 2013 року, сторони дійшли згоди продовжити дію Договору поставки № IWS 030113 від 25 березня 2013 року, до 31 грудня 2014 року, у зв'язку з чим викласти п. 6.1. Договору в наступній редакції:

« 6.1. Дійсний Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.».

Згідно п. 4.5 Договору, Покупець здійснює оплату кожної окремої Партії товару не пізніше дати, яка визначається у відповідності з обумовленою Відстрочкою платежу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 3 Протоколу погодження торгівельних умов як Додатку №2 до Договору поставки товару № IWS 030113 від 25.03.2013р (далі - Протокол), сторони домовились, що відстрочка платежу становить 45 календарних днів.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем було належним чином виконано свої обов'язки з поставки товару, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки підписаним та скріпленим печатками обох сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 74 836,06 грн. (належним чином завірені копії накладних та акту в справі).

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару, що підтверджується платіжним дорученням № 51 від 28.11.2013 року та № 43 від 08.11.2013 року (копії доручень в справі).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В судовому засіданні позивачем та відповідачем було підтверджено існування заборгованості останнього за договором поставки № IWS 030113 від 25.03.2013р., що є підставою для звільнення від доказування вказаного факту.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару у більшому розмірі, станом на 13.02.2015 року до суду не надано, обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № IWS 030113 від 25.03.2013 року в розмірі 74 836,06 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин неналежного виконання з боку Покупця умов Договору перед Постачальником щодо оплати за поставлений товар, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: збитки від інфляції в розмірі 6 996,91 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 932,54 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати партії товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем грошового зобов'язання, визначеного порядку розрахунків, дат внесення оплати, господарський суд приймає розрахунок пені, наданий позивачем, та вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 7 060,42 грн. /п. 5.2. Договору/.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММІКС" (ідентифікаційний код 38538024, адреса: 04208, м. Київ, пр-т Георгія ГонгадзЕ, будинок 5-А, офіс 4, п/р 26004300000191 в ПАТ «Діамантбанк», код банку 320854), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІККУРІЛА" (ідентифікаційний код 24726322, адреса: 04073, м. Київ, Московський проспект, будинок 9, корпус 6, п/р 26002010530695 в ПАТ «Укросцбанк» м. Києва, код банку 300023), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 74 836,06 грн. (сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять шість гривень 06 копійок) - основного боргу, 7 060,42 грн. (сім тисяч шістдесят гривень 42 копійки) - пені, 932,54 грн. (дев'ятсот тридцять дві гривні 54 копійки) - 3% річних, 6 996,91 грн. (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень 91 копійка) - інфляційних втрат, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

4. Копію даного рішення направити Відповідачу по справі № 910/27615/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.03.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало