Рішення

від 11.03.2015 по справі 910/510/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/510/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМПОМЕХАНІКА УКРАЇНА"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТАРПРІНТ"

про: стягнення 78.855,38 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Посохов В.А. - керівник (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.08.2014);

відповідача: Авдєєва О.І. - за довіреністю від 05.02.2015 № б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАМПОМЕХАНІКА УКРАЇНА" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТАРПРІНТ" про стягнення з останнього 78.855,38 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 06.09.2012 № 488.

Таким чином, на підставі викладеного вище, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 06.09.2012 № 488 в сумі 78.855,38 грн, з яких: основна заборгованість складає 68.872,48 грн; пеня в сумі 2.694,50 грн та штрафу в сумі 7.288,40 грн.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив частково з тих підстав, що оплата за поставлений товар на користь позивача не була здійснена вчасно у зв'язку з безпідставною відмовою банківської установи виконувати зобов'язання за договором банківського рахунку про виконання розрахункових документів щодо перерахування грошових коштів на користь позивача за оспорюваним договором. Як стверджує відповідач, останній має бути звільнений від сплати будь-яких штрафних санкцій, оскільки заборгованість перед позивачем виникла з вини банківської установи. Також позивачем здійснено невірний розрахунок пені. Крім того, у вказаному відзиві відповідач частково визнає позовні вимоги та просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців, оскільки знаходиться в скрутному матеріальному становищі у зв'язку з неправомірними діями банківської установи.

В судовому засіданні 11.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТАМПОМЕХАНІКА УКРАЇНА", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТАРПРІНТ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від від 06.09.2012 № 488 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язується поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Датою поставки товару вважається дата оформлення позивачем видаткової накладної (п. 3.2 Договору).

У відповідності до п. 6.1 Договору приймання товару по кількості здійснюється безпосередньо в момент передачі товару позивачем відповідачу у відповідності з кількістю, вказаною у видатковій накладній.

Згідно п. 3.4 Договору перехід права власності на товар відбувається в момент приймання товару відповідачем у відповідності з кількістю, вказаною у видатковій накладній.

Умови оплати - оплата 100 % вартості кожної поставки товару на протязі 30 календарних днів з дати поставки (п. 4.1 Договору).

За порушення строків оплати товару відповідач зобов'язується виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати (п. 7.2 Договору).

При порушенні відповідачем строків оплати більш ніж на п'ять банківських днів останній сплачує позивачу штраф в розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 7.3 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 72.884,78 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними: від 11.08.2014 № 3504 на суму 11.292,30 грн, від 15.08.2014 № 3600 на суму 17.539,59 грн, від 22.08.2014 № 3712 на суму 3.782,90 грн, від 03.09.2014 № 3889 на суму 8.500,00 грн, від 05.09.2014 № 3938 на суму 8.500,00 грн, від 18.09.2014 № 4131 на суму 4.500,00 грн, від 23.09.2014 № 4214 на суму 8.149.99 грн, від 10.10.2014 № 4521 на суму 9.000,00 грн, від 17.10.2014 № 4647 на суму 1.620,00 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх штампів (засвідчені копії наявні в матеріалах справи а їх оригінали оглянуті в судовому засіданні). Наведені первинні бухгалтерські документи підписані з боку відповідача особою, яка згідно довіреностей від 11.08.2014 № 116, від 15.08.2014 № 118, від 22.08.2014 № 123, від 03.09.2014 № 129, від 05.09.2014 № 128, від 18.09.2014 № 132, від 23.09.2014 № 135, від 10.10.2014 № 146, від 17.10.2014 № 148 уповноважена на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за вказаними вище видатковими накладними (засвідчені копії вказаних довіреностей наявні в матеріалах справи а їх оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача обов'язку з оплати товару, який закріплений у п. 4.1 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в розмірі 4.012,30 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 68.872,48 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТАРПРІНТ" господарських санкцій у вигляді пені, в сумі 2.694,50 грн та штрафу в розмірі 7.288,40 грн.

Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві, то вони судом відхиляються, з таких підстав.

В поданому відзиві відповідач зазначає про наявність грошових коштів на рахунках останнього для повного розрахунку з позивачем за поставлений товар, відтак у суду відсутні підстави задоволення заяви про розстрочення виконання рішення. Складне фінансове становище у зв'язку з неправомірними діями банківської установи в силу вимог закону не звільняє відповідача від відповідальності за порушення строків оплати за Договором. Крім того, розрахунки штрафних санкцій заявлені позивачем до стягнення, в свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Виходячи з копій платіжних доручень доданих відповідачем до відзиву на позов, останнім здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару, а саме в розмірі 15.512,30 грн.

Таким чином, станом на момент вирішення судом даного спору по суті, заборгованість відповідача перед позивачем складає 57.372.48 грн.

З огляду на те, що відповідачем частково погашено перед позивачем заборгованість в розмірі 15.512,30 грн, суд дійшов висновку, що провадження в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 15.512,30 грн підлягає припиненню в порядку, передбаченому п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто з підстав відсутності предмету спору в цій частині.

Щодо решти заявлених позовних вимог, то вони підлягають задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.694,50 грн. та штрафу в сумі 7.288,40 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, в свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТАРПРІНТ".

Керуючись статтями п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49 та ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 910/510/15-г в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТАРПРІНТ" суми основної заборгованості в розмірі 15.512,30 грн.

3. Решту позовних вимог задовольнити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТАРПРІНТ" (03126, м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 9-В; ідентифікаційний код 38283092, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМПОМЕХАНІКА УКРАЇНА" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 83, 2-ий поверх; ідентифікаційний код 34427132, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 57.372 (п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят дві) грн 48 коп.; пеню в сумі 2.694 (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн 50 коп.; штраф в сумі 7.288 (сім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 40 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 березня 2015 року

Суддя С.В. Балац