Рішення

від 17.03.2015 по справі 917/104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 р. Справа №917/104/15

За позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Чкалова, буд. 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин-Люкс", вул. Леніна, 25, м. Пирятин, Полтавська область, 37000

про стягнення грошових коштів у розмірі 45 599,40 грн

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Таращенко В.І., дов. № 1-17/67 від 12.01.15 р.;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 509 від 14.10.2005 р. у розмірі 45 599,40 грн.

Позивач в обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати вартості за спожиту теплову енергію.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Ухвали, які направлялись судом на адресу відповідача, повернулись до суду із відміткою поштового відділення: "за закінчення строку зберігання".

Відповідно до ч. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на господарський суд з'ясовувати адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі, надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятин-Люкс" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.082005 р., виданого виконавчим комітетом Пирятинської міської ради, є власником нежитлової будівлі - будинку побуту, загальною площею 1009,4 кв.м., за адресою: м. Пирятин, вул. Леніна, буд. 25.

Відповідно до ст. ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Тягар утримання май на належить його власнику.

14.10.2005 р. між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (далі за текстом - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятин-Люкс" (далі за текстом - відповідач, Споживач) укладено договір № 509 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлової будівлі - будинку побуту по вул. Леніна, буд. 25 у м. Пирятин.

Згідно з пунктом 1 договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення гарячого водопостачання, опалення та вентиляції приміщень відповідача, а відповідач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Відповідно до п. 12 договору оплата за опалення стягується на основі тарифів згідно з Прейскурантом К-15-02, затвердженим 21.03.2000 р. розпорядженням голови облдержадміністрації за № 121.

Тарифи можуть змінюватися відповідними органами виконавчої влади, та приймаються сторонами до обов`язкового виконання (п. 23 договору).

Згідно з п. 20 договір укладений на період з початку опалювального періоду 2005 року по 15 жовтня 2006 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію є регульованими.

Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи) /ст.10. Закону України "Про ціни і ціноутворення".

З жовтня 2009 р. до жовтня 2011 р. тариф на теплову енергію, що надається ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" для потреб третьої групи споживачів (всі інші споживачі, крім населення, що мешкає в жилих приміщеннях, та бюджетних організацій), які не мають відповідних вузлів обліку, становив 16,33 грн. за 1м 2 загальної площі в місяць протягом опалювального періоду, згідно рішення двадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради п`ятого скликання від 27.03.2009 р.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За приписами статті 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати; за погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до абз. 1 п. 13 договору всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунка, виписаного Теплопостачальною організацією Споживачу, платіжної вимоги або в безакцептному порядку.

Споживач зобов`язується сплачувати за опалення виходячи із фактичного обсягу спожитої теплової енергії по розрахунковому тарифу до 30 числа поточного місяця (абз. 2 п. 13).

Як зазначає позивач, відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію в період з грудня 2010 року по квітень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу наступні рахунки на оплату:

- за грудень 2010 року № 2090433-07/1210 від 31.12.2010 р. на суму 6 686,82 грн;

- за січень 2011року - № 5090433-00/0111 від 18.01.11 р. на суму 10 910,07 грн;

- за лютий 2011року - № 5090433-00/0211 від 16.02.11 р. на суму 10 910,07 грн;

- за березень 2011року - № 5090433-00/0311 від 14.03.11 р. на суму 10 910,07 грн;

- за квітень 2011року - № 5090433-00/0411 від 18.04.11 р. на суму 6 182,37 грн (а.с. 12 - 16).

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 45 599,40 грн.

17.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості в розмірі 45 599,40 грн (вих. № 1-17/452) та з претензією від 13.05.2014 р. (вих. № 1-17/1025), які залишені відповідачем без задоволення.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за поставлену теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 45 599,40 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43 - 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин-Люкс" (вул. Леніна, буд. 25, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, ідентифікаційний код 33581955, п.р. № 2600922624 в АППБ «Аваль», МФО 380805) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул. Чкалова, буд. 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 05541083, п.р. № 260320038221471 ТВБВ 10016/0226 ФПЩУ АБ «Ощадбанк», МФО 331467) в розмірі 45599,04 грн основного боргу, 1827,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.03.2015 р.

Суддя Сірош Д.М.