Постанова

від 10.03.2015 по справі 802/4432/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 березня 2015 р. Справа № 802/4432/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Вінницької області

до: товариства з обмеженою відповідальністю поліграфічний центр "Енозіс"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС Вінницької області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю поліграфічний центр "Енозіс" про стягнення податкового боргу в розмірі 39778 грн. 39 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 39778 грн. 39 коп., яка виникла в зв`язку із непогашенням даного податкового зобов'язання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Через відділ прийому суду подано заяву (вх. № 5396 від 10.03.2015р.) про розгляд справи в порядку письмового провадження. При цьому зазначено, що представник позивача позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.45).

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю поліграфічний центр "Енозіс" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 31.01.1994р. На податковому обліку у Вінницькій ОДПІ перебуває з 17 лютого 1994 року.

Судом встановлено, що за відповідачем станом на час розгляду даної адміністративної справи рахується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 39778 грн. 39 коп., в тому числі основний платіж становить 39765 грн. 43 коп., пеня - 12 грн. 96 коп.

Вказана заборгованість виникла за результатом поданих товариством податкових декларацій з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2013р. та 19.02.2014р. Частково борг було сплачено.

Податковий борг в цілому становить 39778 грн. 39 коп., що підтверджується витягом з облікової картки платника податків.

В силу положень п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з приписами п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання заходів стягнення податкового боргу позивачем було сформовано та надіслано товариству податкову вимогу від 21 червня 2013 року №962-19 форми "Ю".

Таким чином, за відповідачем станом на час розгляду адміністративної справи рахується заборгованість в розмірі 39778 грн. 39 коп.

Доказів оскарження (чи скасування) податкової вимоги податкового органу відповідачем не надано.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі –ПК України) платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 286 ПК України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.2 ст. 82 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу положень п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпункту 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий борг підтверджується розрахунком суми позову, обліковою карткою платника податків, податковими деклараціями з плати за землю (а.с. 6, 11-16).

На підставі викладеного та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енозіс" (код ЄДРПОУ 20083525) кошти в рахунок погашення податкового боргу з рахунків у банках обслуговуючих такого платника в розмірі 39778 грн. 39 коп. (тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 39 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Вергелес Андрій Валерійович