Постанова

від 13.03.2015 по справі 813/729/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2015 року № 813/729/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю

представника позивача - Корець І.В.

представника відповідача - Юрчак Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барком" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122200 від 05.02.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області на підставі акта перевірки № 192/13-25-22-00/25556075 від 28.01.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122200 від 05.02.2015 року. Вважає, що викладені в акті перевірки висновки про укладення угод без мети настання реальних наслідків є безпідставними. Стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік". Посилання відповідача про порушення товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірне податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що ТЗОВ «Барком» включено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТзОВ «ДК-Ювента». Встановлено, що вищенаведеним контрагентом надавались позивачу первинні бухгалтерські документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Зазначає, що в ході перевірки використано акт перевірки контрагента позивача ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у м.Миколаєві від 10.12.2014 року № 967/14-05-22-00/37105011 згідно якого ТзОВ «ДК-Ювента» неправомірно задекларувало суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період серпень 2014 року на суму 97697,38 грн. Відсутність реально вчиненої господарської операції та юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку - учасників операцій ТзОВ «ДК-Ювента», ТзОВ «Транс-Юг». Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальність «Барком» (ЄДРПОУ 25556075) з питань правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «ДК-Ювента» (ЄДРПОУ 38658990) , ТзОВ «Енокс» (ЄДРПОУ 38759205) за період серпень, вересень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 28.01.2015 р. № 192/13-25-22-00/25556075.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - Товариство з обмеженою відповідальність «Барком» завищено податковий кредит в сього у сумі 100697 грн., в тому числі за серпень 2014 року - 100697 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на загальну суму 100697 грн., в тому числі за серпень 2014 року - 100697 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.02.2015 року № 0000122200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем податок на додану вартість на суму 151045,50 грн.

В процесі перевірки встановлено факт безпідставного відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з ТзОВ "ДК-Ювента" оскільки такі фактично не відбулись.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

На підтвердження господарських відносин з ТзОВ "ДК-Ювента" позивачем надано суду:

Договір поставки № 10 від 01.10.2013 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барком» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮК-Ювента» (постачальник.) про поставку товару шляхом його передання перевізнику, визначеному постачальником. Згідно умов цього договору остаточна загальна сума Договору визначається на підставі фактично поставленої кількості товару у відповідності із специфікацією або накладними.

Специфікацію від 10.10.2013 року до договору поставки № 10 від 01.10.2013 року на поставку шроту соняшникового на суму 76500,00 грн.,

Специфікацію від 04.08.2013 року до договору поставки № 10 від 01.10.2013 року на поставку шроту соняшникового на суму 3730 грн. за 1 тонну.

Специфікацію від 08.08.2013 року до договору поставки № 10 від 01.10.2013 року на поставку шроту соняшникового на суму 3730 грн. за 1 тонну.

Специфікацію від 15.08.2013 року до договору поставки № 10 від 01.10.2013 року на поставку шроту соняшникового на суму 3730 грн. за 1 тонну.

Специфікацію від 15.08.2013 року до договору поставки № 10 від 01.10.2013 року на поставку шроту соняшникового на суму 3730 грн. за 1 тонну.

Специфікацію від 27.08.2013 року до договору поставки № 10 від 01.10.2013 року на поставку шроту соняшникового на суму 3730 грн. за 1 тонну.

Видаткові накладні № 75 від 08.08.2014 року на суму 106379,30 грн., № 78 від 18.08.2014 року на суму 123750,00 грн., № 77 від 18.08.2014 року, № 81 від 27.08.2014 року на суму 101493,00 грн.

Податкові накладні № 2 від 06.08.2014 року, № 3 від.08.08.2014 року, № 5 від 18.08.2014 року, № 6 від 18.08.2014 року, № 9 від 27.08.2014 року, № 74 від 06.08.2014 року.

Платіжні доручення № 465 від 05.08.2014 року на суму 108781,20 грн., № 491 від 07.08.2014 року на суму 132660,00 грн., № 87 від 15.08.2014 року на суму 106140,00 грн., № 2788 від 18.08.2014 року на суму 5814,00 грн., № 671 від 21.08.2014 року на суму 50000,00 грн., № 2863 від 21.08.2014 року на суму 50000,00 грн., № 695 від 26.08.2014 року на суму 23090,00 грн., № 721 від 27.08.2014 року на суму 106379,60 грн., № 736 від 28.08.2014 року на суму 50000,00 грн., № 775 від 29.08.2014 року на суму 77567,80 грн.

Товаротранспортні накладні № 05/08 від 05.08.2014 року, № 07/08 від 07.08.2014 року, № 15/1/08 від 15.08.2014 року, № 15/08 від 15.08.2014 року, № 27/08 від 27.08.2014 року.

Сертифікат якості продукції - шрот соняшниковий № 11 від 01.08.2014 року.

Позивач надав суду докази застосування у своїй господарській діяльності куплені товари, а саме для відгодівлі тварин.

Товар (шрот соняшниковий), який були предметом Договору, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт позивач отримав податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

На підтвердження того, що контрагент позивача є платником податку на додану вартість позивачем надано копію Свідоцтва № 200124826 про реєстрацію ТзОВ «ДК-Ювента» платником податку на додану вартість з 01.06.2013 року.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Крім того, посилання відповідача на акт перевірки не контрагента ТзОВ «ДК-Ювента», а ТзОВ "Транс-Юг" суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання позивачем у ТзОВ «ДК-Ювента» шроту соняшникового мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 302,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 р. № 0000122200, прийняте Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» (ЄДРПОУ 25556075) судовий збір в сумі 302,20 (триста дві грн.20 коп.) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 18.03.2015 року.