Рішення

від 17.03.2015 по справі 922/817/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 922/817/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Гончаровою В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-БІ", м. Старобільськ до Комунального закладу "Луганський обласний госпіталь ветеранів війни імені маршала А.І. Єременка", м. Луганськ про стягнення 76371,47 грн. за участю представників сторін:

позивача - Сало Ю.І.

відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-БІ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з комунального закладу "Луганський обласний госпіталь ветеранів війни ім. маршала А.І. Єременко" заборгованості у сумі 76 371,47 грн., з яких: основний борг - 61090,80 грн., пеня - 7562,11 грн., 3% річних - 867,67 грн., інфляційні втрати - 6850,89 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №5 від 11.04.2014 року у частині здійснення розрахунків за виконану роботу. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та розміщенням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання в якому зазначив нові банківські реквізити позивача та просив суд враховувати їх при винесенні рішення.

Суд долучає надане клопотання до матеріалів справи.

Представник позивача надав суду клопотання в якому просить суд долучити до матеріалів справи довідку Київської МД УДППЗ "Укрпошта".

Суд, дослідивши клопотання та доданий до нього документ, долучає їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Сі-Бі" (надалі - Позивач, Виконавець) та Комунальним закладом "Луганський обласний госпіталь ветеранів війни ім. маршала А.І. Єрьоменко" (надалі - Відповідач, Замовник) було укладено договір № 5 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати відповідно до умов цього Договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено роботи, які має виконати Виконавець, с саме: поточний ремонт палатного корпусу №2 КЗОЛГВВІМЄ, за адресою: м. Луганськ, вул. Тєністая, буд. 4.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість робіт за Договором складає 299925,60 грн.

Детальний перелік замовлених робіт, їх обсяг та вартість Сторони обумовили в кошторисі. В порядку і на умовах визначених Договором Позивач виконав роботи із поточного ремонту палатного корпусу №2 КЗЛОГВВІМЄ, будь-яких претензій від Відповідача не отримував.

Відповідно до п. 2.3. Договору, розрахунки проводяться за фактично виконану роботу на підставі актів виконаних робіт (КБ-2В - акт прийому виконаних підрядних робіт та КБ-3 - довідка вартості виконаних підрядних робіт) протягом 20 банківських днів, з моменту надходження коштів із обласного бюджету на розрахунковий рахунок Замовника.

Акти виконаних робіт, інші підтверджуючі документи надаються Замовнику щомісячно до 30 числа звітного місяця. Замовник протягом 3-х днів з моменту отримання актів виконаних робіт повинен розглянути та підписати їх чи відмовити, указавши при цьому мотиви відмови.

Замовник прийняв виконані роботи на підтвердження чого ним були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за червень і липень 2014 року.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт від 30 червня 2014 року Позивач виконав а Відповідач прийняв роботи на загальну суму 48 484, 80 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт від 30 липня 2014 року Позивач виконав а Відповідач прийняв роботи на загальну суму 12 606, 00 грн.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 61090,80 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи викладене та те, що на момент розгляду справи Відповідачем суду не надано доказів оплати виконаних Позивачем робіт, Відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати виконаних Позивачем робіт за договором № % від 11.04.2014 року.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4. Договору за порушення строків виконання обов'язків з винуватої сторони стягується пеня в розмірі 0,1% вартості товарів, послуг, по котрим допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочку більш ніж на 20 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, та розмір нарахованої пені складає 7562,11 грн. ( крім нарахування за період з 13.11.2014 року по 23.01.2014 року за виконанні роботи у липні 2104 року, тобто не вірно взятий період нарахування) у зв*язку сума пені 686,59 грн. не підлягає стягненню. ( а.с.6).

Втім, як визначено ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.17.4 Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснює, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 Господарського кодексу України.

Згідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"" від 14.04.2014 року № 405/2014, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-УІІ, а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", яке зупинено дію розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 р., на території міста Луганськ та Луганської області проводиться антитерористична операція.

Періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, Відповідач зареєстрований та проводить свою господарську діяльність в м. Луганськ.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та відповідно пеня до стягнення становить 3437,76 грн., а в іншій частині стягнення пені суд відмовляє.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 867,67 грн. 3% річних та 6850,89 грн. інфляційних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 61090,80 грн. основного боргу, 3437,76 грн. пені, 867,67 грн. трьох відсотків річних та 6850,89 грн. інфляційного збільшення боргу обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Луганський обласний госпіталь ветеранів війни ім. маршала А.І. Єременко" (91045, м. Луганськ, вул. Тєністая, 4, код ЄДРПОУ 01983430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-БІ" (92700, Луганська область, Старобільский район, м. Старобільськ, вул. Шевченка, 2; поштова адреса: 01136, м. Київ, вул. В.Чорновола, 33/30, кв. 43; р/р 26000000994069 ПАТ "Універсал Банк" МФО 322001) - 61090,80 грн. основного боргу, 3437,76 грн. пені, 867,67 грн. трьох відсотків річних, 6850,89 грн. інфляційних та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 18.03.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова