Ухвала

від 05.03.2015 по справі 804/6472/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2015 рокусправа № 804/6472/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника А.М..

за участю:

представників позивача: Горюнова Д.В., Гуляєва О.П..

представників відповідача: Бруснік Т.Г., Бейгул А.Г..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі №804/6472/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСТ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

07 травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «КРОСТ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької південної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.04.2014 року форми «Р» №0001392203.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийняте на підставі висновків акту перевірки, що не відповідають суті спірних правовідносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки грунтуються лише на припущеннях податкового органу, який не наділений повноваженнями щодо визнання нікчемними правочинів, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення носить протиправний характер та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області від 28.04.2014 року форми «Р» №0001392203.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку із зазначеним податковим органом було правомірно зазначено в висновках акту перевірки про виявлені порушення та прийнято податкове повідомлення - рішення, яке є законним та обгрунтованим, а відтак підстави для задовлення адміністративного позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 28.03.2014 року по 03.04.2014 року посадовими особами Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «КРОСТ» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово - господарських відносин з ТОВ «Сервіспромбуд» у вересні 2013 року, які відображені за вересень, жовтень, грудень 2013 року, за результатами якої складено акт №312/22-12/32410394 від 10.04.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

ст.. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року на суми, які відображені в податкових деклараціях:

за вересень 2013 року - 1 301,20 грн., за жовтень 2013 року - 11860,23 грн., за грудень 2013 року на суму 516 666,67 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість до сплати за вересень 2013 року на суму 1 301,20 грн., за жовтень 2013 року на суму 11 860 грн., і за грудень 2013 року на суму 516 666,67 грн..

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001392203 від 28.04.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) за основним платежем на суму 529 828 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 264 914 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0001392203 від 28.04.2014 року є предметом пору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення, прийняте у відношенні позивача носить протиправний характер та підлягає скасуванню, як таке, що порушує права та законні інтереси позивача як платника податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, внаслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 20 вересня 2013 року між ТОВ «КРОСТ» (покупець) та ТОВ «Сервіспромбуд» (постачальник) укладено договір №20/09-1, у відповідності до якого постачальник зобов'язується у 2013 року за завданням покупця виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (продукцію) у відповідності до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Цей договір здійснюється на виконання Договору №3ДРБ від 08.08.2013 року «Про закупівлю робіт за державні кошти» між ТОВ «КРОСТ» та ДП «Льодові арени».

Також, між ТОВ «КРОСТ» (покупець) та ТОВ «Сервіспромбуд» (постачальник) укладено договір №29/09-2 від 20.09.2013 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується у 2013 році за завданням покупця виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (продукцію) у відповідності до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Цей договір укладено на виконання договорів між ТОВ «КРОСТ» та ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат».

На підтвердження факту здійснення зазначений угод позивачем до суду надано видаткові накладні із переліком поставленої продукції №РН-0000003 від 30.09.2013 року, №РН-0000001 від 20.03.2014 року, податкові накладні, виписані продавцем у зв'язку з виконання господарської операції з поставки товару №20 від 30.09.2013 року, №2 від 20.03.2014 року.

Товар було перевезено на автомобільному транспорту, що підтверджено товарно - транспортними накладними №300913 від 30.09.2013 року та №2 від 20.03.2014 року, у відповідності до яких автомобільне підприємство ФОП ОСОБА_5, здійснило перевезення товару автомобільним транспортом на замовлення ТОВ «КРОСТ», від вантажовідправника ТОВ «Сервіспромбуд» ( вул.. Фрунзе, 1а, м.Кривий Ріг) до вантажоодержувача ТОВ «КРОСТ» (вул..Кармелюка, 35 м. Кривий Ріг).

Оплату за поставлений товар було проведено позивачем у безготівковій формі на підставі рахунків - фактур №СФ-0007/1 від 27.09.2013 року, №СФ-0000007 від 17.09.2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями №125 від 23.10.2013 року , №165 від 19.11.2013 року, №15 від 27.09.2013 року.

Також, на підтвердження факту сплати грошових коштів в рахунок поставленого товару позивачем до суду надано акт звірки розрахунків між ТОВ «КРОСТ» та ТОВ «Сервіспромбуд», відповідно до якого залишок на користь ТОВ «КРОСТ» станом на 01.05.2014 року склав 342 670,64 грн..

На підтвердження належної якості придбаного у ТОВ «Сервіспромбуд» товару позивач надав до суду сертифікати відповідності, що підтверджують найменування, виробника та встановлену стандартом якість придбаної продукції.

Досліджені в ході перевірки документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Стосовно доводів ДПІ про ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, які б свідчили про факт транспортування товарів від ТОВ «Сервіспромбуд» до складу покупця, суд вважає за необхідне зазначити про те, що вказані первинні документи не були належним чином витребувані у позивача. Зокрема, в матеріалах справи відсутні запити ДПІ про надання інформації та її документального підтвердження в переліку яких містилися б такі документи як товарино - транспортні накладні.

В свою чергу, позивачем було надано до суду зазначені товарно - транспортні документи первинного обліку, правову оцінку яким вже було надано судом апеляційної інстанції.

За таких обстави, суд апеляційної інстанції не приймає зазначених доводів податкового органу на підтвердження порушення позивачем вимог норам податкового законодавства в момент укладання та належного виконання господарських операцій, що мають вплив на об'єкт оподаткування.

Отже, відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом наслідком яких є поставка та придбання товару.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентом, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі №804/6472/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко