Постанова

від 30.01.2015 по справі 826/20241/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2015 року 13:00 № 826/20241/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою «У» № 0000732205 від 12.12.2014 року, яким нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 9 870,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, оскаржуване податкове-повідомлення рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та інших нормативних актів, внаслідок невідповідності висновків, викладених в акті перевірки дійсним обставинам справи, через невірне застосування відповідачем валютного законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 19.01.2015 року, представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач зареєстрований 16.03.1994 р. в Голосіївській районній м. Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.03.1994 р. № 10681050001004325. Код за ЄДРПОУ: 20053375.

Місцезнаходження підприємства відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 68.

ДП «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України» взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києва 13.05.1994 р. за № 2824/S та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

На підставі наказу від 20.11.2014 р. № 71 та направлення від 20.11.2014 р. № 63/22-06, згідно п.п.75.1.2 п.75.1. ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 27.12.2011 р. № 2011DMAA/7YQL118HK відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась на підставі листа-повідомлення ПАТ КБ «Кредобанк» від 07.10.2014 р. № 25.06-22402/14 щодо порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом від 27.12.2011 р. № 2011DMAA/7YQL118HK.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.12.2014 р. №20/1-22-05-20053375, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог валютного законодавства, а саме: ст.1 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», несвоєчасне надходження валютної виручки на валютний розрахунковий рахунок Державного підприємства «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» за зовнішньоекономічним контрактом від 27.12.2011 р. № 2011DMAA/7YQL118HK з компанією «Z.S.O. Spring Development Corporation Limited» (Китай) на суму 255 000,00 дол. США (еквів. 3 290 291,26 грн.), кількість днів прострочення - 1.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки - залишені без змін, a заперечення - без задоволення.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «У» № 0000732205 від 12.12.2014 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання, а саме пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 9 870,87 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стало те, що, на думку відповідача, позивач порушив вимоги валютного законодавства в частині здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме валютна виручка надійшла на розрахунковий рахунок позивача у загальному розмірі 1 700 000 дол. США, з них 255 000,0 дол. США з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків в кількості прострочення 1 день.

В свою чергу, позивач не погоджується з висновками, викладеними відповідачем в акті перевірки в частині встановлення порушення платником податків строків надходження валютної виручки на розрахунковий рахунок позивача від експортної операції, оскільки останній день строку припадає на вихідний день. Однак, відповідно до чинного законодавства в такому разі останнім днем строку вважається перший робочий (операційний, банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, що свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачу пені, а отже і для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» та компанією «Z.S.Q. SPRING DEVELIPMENT CORPORARION LIMITED» (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2011DMAA/7YQL118HK від 27.11.2011 року щодо продажу електронно-променевої установки.

Згідно з п.2 Контракту, ціна товару становить в доларах США 1 700 000,00.

Розрахунки між сторонами проводилися відповідно до статті 10 Контракту, загальна вартість товару зазначена у п.2 повинна бути оплачена Покупцем Продавцю.

Згідно наданої до перевірки оформленої Київською регіональною митницею митної декларації №100250004/2014/534825 про експорт товару, що здійснювався на виконання Контракту № 2011DMAA/7YQL118HK, позивачем експортовано на користь нерезидента товар (електронно-променева установка типу УЕ-207Х, з комплектом запасних частин до неї та витратних матеріалів) на загальну суму 1 700 000,00 дол. США.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа). Отже, початком обрахунку строку розрахунків за експортною операцією, оформленою митною декларацією №100250004/2014/534825 від 16.06.2014 року, є 17 червня 2014 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №515 від 20.08.2014 р. «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно статті 2 Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За правилами пункту 3.2. Інструкції "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій.

Враховуючи викладене, початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України імпортних операцій є наступний календарний день після дати здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг).

Отже остаточний розрахунок за товар, поставлений відповідно до митної декларації №100250004/2014/534825 від 16.06.2014 року, мав бути проведений між сторонами до 14.09.2014 року (включно).

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 року, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2014 року від нерезидента (Покупця, компанії «Z.S.Q. Spring Develipment Corporarion Limited») на ім'я Продавця (ДП «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України») надійшла остання частина виручки від експортної операції, оформлена митною декларацією №100250004/2014/534825 від 16.06.2014 року, яка була зарахована Банком на розподільчий рахунок для подальшого продажу та зарахування на поточний рахунок отримувача коштів (Позивача) відповідно до постанови Національного банку України від 20.08.2014 року № 515.

Враховуючи те, що 12.09.2014 року припадає на п'ятницю, а 13 та 14 вересня 2014 року (субота та неділя) були вихідними днями, фактичне зарахування коштів в національній валюті за експортною операцією на розрахунковий рахунок відбулося 15.09.2014 року, про що вбачається з наявного розрахунку пені у сфері ЗЕД.

При цьому, частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Окрім того, положеннями п.49.20 ст.49, п.56.13 ст.56, п.183.6. ст.186 Податкового кодексу України також встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий (операційний, банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

З матеріалів справи видно, що компанією «Z.S.Q. Spring Develipment Corporarion Limited» здійснено повернення валютних коштів від експортної операції за контрактом 12.09.2014 року (п'ятниця) в сумі 255 000,00 дол. США, який проведений банком та зараховано кошти на розрахунковий рахунок позивача 15.09.2014 року тобто в перший після вихідних робочий день.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що висновок податкового органу про те, що кошти за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 27.12.2011 р. № 2011DMAA/7YQL118HK в сумі 255 000,00 дол. США були зараховані на рахунок позивача з порушенням ст. 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» є помилковим.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що повернення валютних коштів на територію України за вказаним контрактом відбулося у визначені Законом строки, відтак, приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість позивач надав достатньо доказів в підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000732205 від 12 грудня 2014 року, складене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» (код за ЄДРПОУ 20053375) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко