Ухвала

від 18.03.2015 по справі 903/145/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" березня 2015 р. № 903/145/15

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 17 894,16грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кузін Є.В., дов. №2200-К-О від 03.07.2014р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. №147 від 22.01.2015р.

Суть спору: Позивач-Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"-звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -про стягнення 17 894,16грн., в тому числі 10 998,16грн.-заборгованості по тілу кредиту за період з 18.10.2013р. по 19.11.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 11.04.2013р., 4 216,14 грн.-заборгованості по процентам за користуванням кредитом за період з 03.12.2013р. по 19.11.2014р., 1 807,58грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 09.01.2014р. по 19.11.2014р. та 872,28 грн.-комісії за користуванням кредитом за період з 03.02.2014р. по 19.11.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 11.04.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та комісії у встановлені договором банківського обслуговування №б/н від 11.04.2013р. строки.

Ухвалою суду від 13.02.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 10.03.2015р. на 10:00год.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача- оригінали долучених до позову доказів; чіткий, обгрунтований розрахунок суми основного боргу з зазначенням періоду, підстав нарахувань, проплат; докази часткової оплати; вказати періоди нарахувань відсотків, пені; довідку реєстратора про реєстрацію відповідача, перебування в реєстрі та за якою адресою; довідку казначейства про зарахування сплаченого судового збору; відповідача- письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; докази проплати; свідоцтво про реєстрацію.

02.03.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшла до суду заява №б/н (вх.№01-54/1878/15 від 02.03.2015р.), в якій відповідач просив припинити провадження у справі, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості в розмірі 17 894,16грн. та судового збору.

Долучив до матеріалів справи довідку №2203420 від 02.03.2015р. ПАТ КБ "Приватбанк", видану ФОП ОСОБА_1 про відсутність заборгованості, копії квитанцій від 24.02.2015р. на суми 3 465,00грн., 15 000,00грн. та 1 890,00грн., виписки з ЄДР від 03.04.2013р. серії АБ №603444 та свідоцтва платника єдиного податку серії Б №384875.

В судовому засіданні 10.03.2015р. представник позивача супровідним листом від 10.03.2015р. №б/н (вх. № 01-54/2101/15) долучив до матеріалів справи копії витягу з ЄДР №20157152 від 24.02.2015р., виписки по рахунках відповідача як докази часткового погашення заборгованості за цим договором.

Крім того, звернувся до суду з клопотанням про оголошення в судовому засіданні перерви для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, а саме з клопотанням відповідача про припинення провадження у справі та представлення додаткових доказів по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.03.2015р. просив припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору (сплатою відповідачем заборгованості після звернення кредитора з позовом до суду). Водночас, проти оголошення в судовому засіданні перерви не заперечив.

В судовому засіданні 10.02.2015р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18.03.2015р. до 09:30год. для надання сторонам можливості ознайомитись з матеріалами справи та представлення додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 18.03.2015р. та в заяві №б/н від 17.03.2015р. (вх.№01-54/2464/15 від 18.03.2015р.) представник позивача повідомив суд про те, що заборгованість відповідача за кредитним договором №б/н від 11.04.2013р. перед позивачем відсутня.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.03.2015р. підтвердив відсутність заборгованості перед позивачем по кредитному договору №б/н від 11.04.2013р. станом на момент вирішення спору.

Як встановлено судом, 11.04.2013 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 підписана заява про відкриття поточного рахунку (а.с. 13).

Згідно зазначеної заяви відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 11.04.2013р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Крім того, в заяві відповідач просить відкрити поточний та картковий рахунок, вид валюти: гривня.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернент клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг" при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернент клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, між сторонами склалися відносини кредитора та позичальника.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. п. 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.6., 3.2.1.1.8., 3.2.1.1.12., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.1.4., 3.2.1.4.9., 3.2.1.4.10., 3.2.1.5.1. "Умов та правил надання банківських послуг" кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди. Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановленні засоби електронного зв'язку банку і клієнта. Проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсотовка ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Відповідач зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом. За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищезазначених умов позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, виданою ПАТ КБ "Приватбанк" клієнту ФОП ОСОБА_1 станом на 27.01.2015р. (а. с. 29) та випискою по рахунку.

Як встановлено судом, відповідач до звернення позивача з позовом до суду не погасив кредит у сумі 10 998,16грн., а тому заборгованість за кредитом становила 10 998,16грн., що і спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Згідно ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Укладений договір банківського рахунку здійснюється відповідно до умов, погоджених сторонами, а також спеціального законодавства, зокрема, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492. Відповідно до п. 1.9 Інструкції договір банківського рахунка укладається у письмовій формі, договір банківського рахунка є публічним договором.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, заборгованість відповідача по тілу кредиту за період з 18.10.2013р. по 19.11.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 11.04.2013р. на момент звернення позивача з позовом до суду становила 10 998,16грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 03.12.2013р. по 19.11.2014р. становила 4 216,14грн., комісія за користування кредитом за період з 03.02.2014р. по 19.11.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 11.04.2013р. становила 872,28грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1 807,58грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 09.01.2014р. по 19.11.2014р.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено інший період нарахування пені та іншу відсоткову ставку.

Пунктом 3.2.1.5.4. договору сторони передбачили, що нарахування пені за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Таким чином зі змісту п. 3.2.1.5.4. "Умов та правил надання банківських послуг" вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме - три роки, що не суперечить чинному законодавству. Такого ж висновку дійшов ВГСУ у постанові №14/044-11 від 12.07.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 3.2.1.5.7. "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено, що строк позовної давності по стягненню кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Таким чином, нараховані позивачем 1 807,58грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 09.01.2014р. по 19.11.2014р. на момент звернення позивача з позовом до суду були підставні та підлягали до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 3.2.1.5.4. договору.

Водночас, як встановлено судом, відповідач після звернення позивача з позовом сплатив нараховану йому заборгованість за кредитом, по процентам за користування кредитом, а також пеню та комісію, що загалом становить 17 894,16грн. та стверджується квитанціями від 24.02.2015р. на суми 3 465,00грн., 15 000,00грн. та 1 890,00грн. (а.с. 62), а тому провадження у справі щодо стягнення 17 894,16грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно якої господарський суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору (сплатою відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом).

Витрати пов'язані з оплатою позивачем судового збору в розмірі 1 827,00грн. також відшкодовані відповідачем в повному обсязі.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 144, 202 ГК України, ст.ст. 525, 526, 599, 638, 639, 1048, 1054, 1056, 1066, 1067, 1069 ЦК України, ст.44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

Провадження у справі припинити.

Суддя С. В. Бондарєв