Рішення

від 16.03.2015 по справі 916/4577/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2015 р.Справа № 916/4577/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Джелілової М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (м.Київ) в особі філії "Інфоксводоканал" (м. Одеса);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БАЛЬГА ЛТД" (м. Вилкове, Одеська область);

про стягнення 26 761,59 грн.

за участю представників:

від позивача: Масіна В.П. згідно довіреності за №20/09 від 23.09.14.

від відповідача: Сон К.Е згідно довіреності від 10.02.15.

У засіданнях суду оголошувались перерви, а саме: з 02.03.2015р. по 11.03.2015р., а 11.03.15. до 16.03.15. на підставі ст.77 ГПК України.

14.11.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „БАЛЬГА ЛТД" про стягнення заборгованості за отримані послуги з водопостачання та скид ливневих стоків у сумі 26 761,59 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 листопада 2014р. порушено провадження у справі №916/4577/14 за зазначеним позовом.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 13.01.2015р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи справу №916/4577/14 передано на розгляд судді Брагіній Я.В. у зв'язку із знаходженням судді Власової С.Г. на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.01.2015р. суддею Брагіною Я.В. вищезазначену справу прийнято до свого провадження.

02.03.2015р.прендставник позивача надав уточнення до позовної заяви (зменшення позовних вимог), згідно якої просив стягнути із відповідача 26361,59грн. боргу.

Представник позивача у засіданні суду підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, заперечення виклав у відзиві.

З врахуванням ст.22 ГПК України суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Отже, справа розглядається в межах предмету викладеного в заяві про зменшення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" (водоканал, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „БАЛЬГА ЛТД" (абонент, відповідач) укладено договір №6713/3 на послуги водопостачання та водовідведення, а також між сторонами укладено додаткову угоду № 20 від 09.07.2014р., відповідно до умов яких водоканал надає послуги щодо надання питної води на об'єкти абонента, та послуги по прийманню стічних вод, скиданих абонентом в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об'єктів.

Предметом договору є зобов'язання водоканалу надати послуги з водовідведення і водопостачання та приймання стічних вод, а споживача - оплачувати надані послуги.

Відповідно до п.1.2 цього договору абонент своєчасно оплачує надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, визначених в п.2.1 цього договору та діючого законодавства.

Згідно п. 2.1 договору сторони зобов'язалися керуватися чинними „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України", затверджених наказом Мінжилкомгоспу України від 27.06.2008р. №190, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", затверджених наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995р. №30, „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, чинними держстандартами, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядкуВідповідно п.2.2.1. договору позивач зобов'язується подавати абоненту воду і приймати стоки у відповідності до станів мереж та споруд.

З врахуванням п.3.1 договору, облік спожитої води здійснюється по показниках приборів обліку води, встановлених на об'єктах абонента.

За п.3.2 вказаного договору оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 05 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п.3.3 сторони узгодили, що оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством України порядку.

Згідно п.3.8 договору, об'єми стоків, що відводяться від абонента, приймаються рівними об'ємам витраченої води або визначаються по показниках приладу обліку стоків у відповідності з п.3.14, п.2.29 „Правил водокористування". Об'єм, скинутих Абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п.4.10 „Правил водокористування" і ДСТУ 3013-95.

Договір діє з моменту укладення до 31.03.2013р. (п. 5.3. договору). Додатковою угодою договір продовжено до 30.09.2014р.

Відповідач отримував послуги за скид ливневих стоків в період із 01.01.2013р. по 01.07.2014р .

Проте, останній не оплатив отримані послуги з водопостачання (за скид ливневих стоків) за зазначений період у повному осязі. Тому за зазначений період у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 23361,59грн. з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Позивач з метою оплати вартості послуг за скид ливневих стоків надсилав відповідачу повідомлення про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення №58100 від 30.04.2014р. та № 1064066 від 30.09.2013р., та № 1077077 від 31.10.2013р. з розрахунком заборгованості за отримані послуги.

Також позивач надіслав відповідачу досудове попередження № 4111/ско від 14.07.2014р., які відповідач залишив без задоволення.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.4.10. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Згідно розрахунку скиду ливневих стоків позивача відповідачем за період з 01.01.2013р. по 01.07.2014р. не сплачена вартість скиду ливневих стоків у сумі 26361,59рн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог).

Перевіривши зазначений розрахунок позивача, суд вважає, що розрахунок правильний, здійснений позивачем на підставі договору від 06.09.2012р. на послуги водопостачання та водовідведення, п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, за формулою відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" і Держстандарту 3013-95 „Гідросфера" Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України №58 від 23.02.1995р., з використанням даних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів за відповідні періоди з врахуванням складової території, генерального плану, тарифу на водовідведення у розмірі 7,212грн. встановленого відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011р.

З врахуванням вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів про сплату боргу суду не надав.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема: договором № №6713/3 від 06.09.12.; додатковою угодою до договору; пунктом 4.10 Правил водокористування, ДСТУ 3013-95, листом відповідача від 20.09.12 за №18314 та іншими.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на акт обстеження від 18.07.14. №134, бо борг нараховано згіднго розрахунку позивача за період із 01.01.13. по 01.07.14, а зазначений акт був складений 18.07.14.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем плати за спожиті послуги водовідведення ливневих стоків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю „БАЛЬГА ЛТД" про стягнення 26361,59грн. обгрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн. суд покладає на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „БАЛЬГА ЛТД" (68355, Одеська область, Кілійський р-н, м. Вилкове, острів Очаків, 107, код ЄДРПОУ 37223708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" (04073, м.Київ, вул. Рилєєва, 10 А, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії „Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133):

- 26361,59грн. - заборгованість за спожиті послуги за скид ливневих стоків,

- 1827,00грн. - витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 19 березня 2015 р.

Суддя Я.В. Брагіна