Рішення

від 17.03.2015 по справі 908/351/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/8/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 Справа № 908/351/15-г

За позовом: Прокурора міста Маріуполя (87500 м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) в інтересах Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (87500 м. Маріуполь, пр. Металургів, 25)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" (87515 м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10)

про стягнення 4 365 грн. 12 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Мошков-Маслинець Д.І., посвідчення № 015959 від 04.04.2013р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Прокурор міста Маріуполя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд", м. Маріуполь про стягнення 3 890 грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі, 130 грн. 18 коп. заборгованості з оплати послуг, 344 грн. 79 коп. пені.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 20.01.2015 р., справу № 908/351/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 21.01.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/351/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/8/15 та призначено судове засідання на 18.02.2015р.

18.02.2015р. на електронну адресу господарського суду надійшло письмове клопотання, Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, в порядку ст. 25 ГПК України, відповідно до якого позивач просить суд у зв'язку з тим, що рішенням Маріупольської міської ради № 6/43-5016 від 30.12.2014р. Управління міського майна Маріупольської міської ради з 01.02.2015р. перейменовано в Департамент міського майна Маріупольської міської ради, який відповідно до абз. 2 п. 1.1 Положення є правонаступником прав та обов'язків управління, залучити до участі у справі і якості правонаступника позивача Департамент міського майна Маріупольської міської ради.

Ухвалою суду від 18.02.2015р. розгляд справи відкладався на 17.03.2015р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

17.03.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/351/15-г.

17.03.2015р. до початку розгляду справи представник прокуратури заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику прокуратури, який прибув в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 17.03.2015р. представник прокуратури підтримав позов заявлений в інтересах Управління міського майна Маріупольської міської ради.

Представник позивача у судове засідання 17.03.2015р. не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про залучення до матеріалів справи, витребуваних судом документів, а також письмові пояснення стосовно залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача Департамент міського майна Маріупольської міської ради.

У своєму клопотанні позивач також зазначив, що у зв'язку з політичними обставинами, що стались у державі Україна, з метою збереження життя і здоров'я співробітників департаменту міського майна, наявності небезпеки при направленні у відрядження до господарського суду Запорізької області, позивач не має можливості спрямувати для участі у засіданні суду представника департаменту та надати оригінали витребуваних судом документів, на підставі чого направляє засвідчені копії документів та просить їх вважати належними доказами по справі. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Клопотання позивача прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 18.02.2015р. та 17.03.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На вимогу господарського суду, прокурором надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.02.2015р., відповідно до якого місцем знаходження відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" є: 87515 м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 18.02.2015р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 17.03.2015р. надіслано на адресу відповідача: 87515 м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника прокуратури, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено , що 10.03.2004р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) (Департамент міського майна Маріупольської міської ради - правонаступник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" (орендар) укладено № 367-Ж на дострокову оренду нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 1.1 договору на підставі заяви орендаря від 17.02.2004р. та договору купівлі-продажу свідоцтва на право довгострокової оренди від 10.03.2004р. № 367-Ж орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 45.1 кв.м, що складає 7/100 частини житлового будинку А-2, розта шованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Фонтанна,10 на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні міської ради, а саме: при міщення № 3: склад 3-2, 3-3, коридор 3-4, туалет 3-1, для викорис тання під офіс. Нежитлове приміщення дійсно належить територі альній громаді м. Маріуполя, згідно свідоцтва на право власності се рії САА № 315107, виданого Маріупольською міською радою 02.04.2004р. та зареєстрованого у реєстрі прав власності на нерухоме майно, згідно витягу про реєстрацію від 02.04.2004р., виданого Маріу польським БТІ за реєстраційним N 5344093 та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Маріупольським БТІ від 02.04.2004р. № 3250670 під реєстраційним № 5344093 (номер запису: 929 у книзі: 2).

Згідно п. 2.1 договору вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користу вання приміщенням наступає на підставі договору та свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Відповідно до акту прийому-передачі № 3809 від 05.05.2004р. Управління міського майна передало, а ТОВ «Монтажспецбуд» прийняло нежитлове приміщення, загальною площею 45,1 кв.м., розташоване в будинку № 10 по вул. Фонтанній у м. Маріуполі.

Розділом 5 договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату за перший місяць оренди 202 грн. 95 коп. за 1 кв.м., та перераховує її на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця враховуючи індекс інфляції.

Сплата проваджується щомісячно. Орендар зобов'язаний отримати рахунок на сплату у бухгалтерії управління міського май на. Рахунки на сплату видаються орендарю з 11 по 19 число кожного місяця. При отриманні рахунку мати копію платіжного документу про сплату за орендоване приміщення за попередній період. Розмір орендної платні може бути переглянутий у разі зміни методики її розрахунку, у випадках передбачених законодавством України та рішення органів місцевого самоврядування. Перегляд орендної плати набирає сили з моменту прийняття рішення.

Згідно п. 4.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату та оплату за послуги з обслуговування орендаря платити орендодавцю суму у розмірі 4,51 гри. щомісячно, з розрахунку 0,10 грн. за один кв.м орендованої площі. Зі зміною вартості витрат щодо обслугову вання орендаря, рахункова вартість за один кв.м буде змінюватися, про що орендар буде повідомлений.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідач починаючи з жовтня 2013р. по травень 2014р. належним чином не виконує умови договору оренди № 367-Ж, а саме не сплачує орендну плату за користування майном.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пункт 8.1 договору договір набирає сили з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до 19 березня 2014 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.04.2014р. у справі № 905/642/14 задоволено позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до ТОВ «Монтажспецбуд» про розірвання договору оренди № 367-Ж від 10.03.2014р., зобов'язано звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10, загальною площею 45,1 кв.м.

26.05.2014р. господарський суд Донецької області видано наказ № 905/642/14, яким зобов'язано ТОВ «Монтажспецбуд» протягом 7 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути Управлінню міського майна Маріупольської міської ради нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Прокурором доведений суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме неналежне виконання останнім зобов'язання зі сплати орендних платежів за період з жовтня 2013р. по травень 2014р. у розмірі 3 890 грн. 15 коп. та 130 грн. 18 коп. заборгованості з оплати послуг.

Відповідач доказів оплати боргу в повному обсязі суду, станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача 3 890 грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі та 130 грн. 18 коп. заборгованості з оплати послуг є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того прокурор та позивач у справі просять суд стягнути з відповідача 344 грн. 79 коп. пені.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі порушення терміну сплати орендної плати з орендаря за вимогою орендодавця стягується пеня у розмірі двох облікових ставок Національного банку України за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою програмного комплексу "Законодавство", господарський суд вважає задовольнити вимоги прокурора про стягнення з відповідача 344 грн. 79 коп. пені, в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд", м. Маріуполь 3 890 грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі, 130 грн. 18 коп. заборгованості з оплати послуг, 344 грн. 79 коп. пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Розглянувши у судовому засіданні 17.03.2015р. клопотання позивача про здійснення правонаступництва позивача, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання на підставі наступного:

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідної п. 1 Рішення Маріупольського міської ради № 6/43-5016 від 30.12.2014 року управління міського майна Маріупольської міської ради було перейменовано в Департамент міського майна Маріупольської міської ради з 01.02.2015р. Пунктом 9 рішення міської ради затверджено Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради у новій редакції.

Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 02.02.2015 року, номер запису 12741050012003281.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1 Положення департамент міського майна Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 23599040) є правонаступником прав та зобов'язань Управління міського майна Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 235991040).

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачена можливість внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, вносяться у зв'язку із зміною місцезнаходження та/або найменування юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про внесення таких змін.

Таким чином слід зазначити, що Маріупольською міською радою не приймалось рішення про ліквідацію або реорганізацію управління міського майна Маріупольської міської ради, а було змінено найменування юридичної особи, в зв'язку з чим не проводились реєстраційні дії припинення/ліквідації/реорганізації юридичної особи управління міського майна Маріупольської міської ради, а були здійснені реєстраційні дії, пов'язані з процедурою перейменування юридичної особи на Департамент міського майна Маріупольської міської ради на підставі рішення Маріупольської міської ради за № 6/43-5016 від 30.12.2014р., також зміна ідентифікаційного коду юридичної особи не відбувалась, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, організаційно-правова форма юридичної особи не змінювалась.

Згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Пунктом 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104-108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

До поданого клопотання заявником в підтвердження державної реєстрації Департаменту міського майна Маріупольської міської ради додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.02.2015 р. та Положення Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, відповідно до п. 1.1. якого Департамент міського майна Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 23599040) є правонаступником прав та зобов'язань міського майна Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 23599040).

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання Департаменту міського майна Маріупольської міської ради про заміну позивача у справі № 908/351/15-г - Управління міського майна Маріупольської міської ради на його правонаступника - Департамент міського майна Маріупольської міської ради.

На підставі статті 85 ГПК України - 17.03.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 29,33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Здійснити процесуальне правонаступництво , замінивши позивача - Управління міського майна Маріупольської міської ради (87500 Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040) його правонаступником - Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (87500 Донецька область м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040).

Позовні вимоги Прокурора міста Маріуполя, м. Маріуполь Донецька область в інтересах Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд", м. Маріуполь, Донецька область задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" (87515 м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10, код ЄДРПОУ 21985632) на користь Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (87500 м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040; отримувач: Маріуп. УК/Жовтнев. р-н/22080401 на р/р № 33213871700052, ОКПО 37989721, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016) 3 890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 15 коп. заборгованість з оплати орендної плати, 344 (триста сорок чотири) 79 грн. пені. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" (87515 м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10, код ЄДРПОУ 21985632) на користь Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (87500 м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040, р/р № 35420201041699 у ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016) 130 (сто тридцять) грн. 18 коп. заборгованості з оплати послуг. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецбуд" (87515 м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 10, код ЄДРПОУ 21985632) на користь на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 19.03.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом .