Ухвала

від 13.03.2015 по справі 826/20458/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 березня 2015 року м. Київ № 826/20458/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження клопотання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області у справі

за позовомПриватного підприємства «Капітал-Логістик» доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області провизнання незаконними та скасування довідки та рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Капітал-Логістик» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просить визнати незаконним та скасувати повністю довідку про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 12.12.2011 р. № 198 та рішення № 324 від 23.12.2011 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Капітал-Логістик» код ЄДРПОУ 34028846 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд у справи.

В судовому засіданні ДПІ у Києво-Святошинському районі ДФС у Київській області заявило клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки строк звернення до суду, передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України сплив 11.06.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив та просив суд поновити пропущений строк звернення до суду, що обґрунтовує наступним.

11.10.2011 р. Господарським судом Київської області порушено провадження у справі № Б8/153-11 про банкрутство відносно боржника ПП «Капітал-Логістик» за заявою ТОВ «Єврологістика Тревел Плюс».

Разом з заявою про порушення справи про банкрутство ПП «Капітал-Логістик», заявником (ТОВ «Єврологістика Тревел Плюс») подано клопотання про призначення ліквідатора ОСОБА_1, яке Господарський суд Київської області задовольнив ухвалою від 11.11.2011 р. Задовольняючи клопотання, Господарський суд Київської області відмовив у задоволенні клопотань двох інших арбітражних керуючих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому в подальшому ухвала господарського суду Київської області від 11.11.2011 р. по справі № Б8/153-11 була оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2012 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 11.11.2011 р. у справі № Б8/153-11 залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Київської області від 11.11.2011 р. у справі № Б8/153-11 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2011 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. у справі № Б8/153-11 арбітражним керуючим ОСОБА_2 подано касаційну скаргу б/н, б/дати на ухвалу господарського суду Київської області від 11.11.2011 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. по справі № Б8/153-11.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 р. касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.11.2012 р. у справі № Б8/153-11 повернуто скаржнику.

Таким чином, станом на дату отримання оскаржуваних рішення № 324 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Капітал-Логістик» від 23.12.2011 р. та довідки №198 від 12.12.2011 р., тобто, станом на 11.01.2012 р. ліквідатором ПП «Капітал-Логістик» був арбітражний керуючий ОСОБА_1, котрий був призначений за клопотанням ініціатора справи про банкрутство позивача, а саме, одного з кредиторів ТОВ «Єврологістика Тревел Плюс».

Позивач зазначає, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 своєю бездіяльністю по відношенню до ПП «Капітал-Логістик» як такого, спричинив фактичну об'єктивну неможливість належним чином дотримання інтересів позивача як у справі про банкрутство ПП «Капітал-Логістик» так і щодо можливості вчасного звернення до суду з приводу оскарження рішення № 324 від 23.12.2011 та довідки № 198 від 12.12.2011р. по справі №826/20458/14, оскільки, дані документи потрапили до арбітражного керуючого ОСОБА_4, лише після подачі останнім заяви про затвердження мирової угоди від 09.12.2014 р., а саме: 17.12.2014 р. До цього моменту податкова звітність, разом із оскаржуваними в даному провадженні документами перебувала у ліквідатора ОСОБА_1, що підтверджується наступним.

14.01.2013 р. ухвалою господарського суду Київської області по справі № Б8/153-11 керуючим санацією ПП «Капітал-логістик» призначено ОСОБА_3

Як вбачається з вищевказаної ухвали, протоколом № 2 комітету кредиторів ПП «Капітал-Логістик» роботу арбітражного керуючого ОСОБА_1 було визнано задовільною.

Крім того, цією ухвалою від 14.01.2013 р. було припинено повноваження всіх статутних органів управління боржника, тобто ПП «Капітал-Логістик». Також, зобов'язано керівника ПП «Капітал-Логістик» та інші органи управління ПП «Капітал-Логістик» передати чи забезпечити передачу в триденний строк з дня отримання даної ухвали, а керуючого санацією ОСОБА_3 прийняти: бухгалтерську та іншу документацію ПП «Капітал-Логістик», печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ПП «Капітал-Логістик».

Всупереч ухвали від 14.01.2013 р. ліквідатором ОСОБА_1 не було передано керуючому санацією ОСОБА_3 податкову звітність, вхідну кореспонденцію та іншу документацію за період з 11.11.2011 р. по 14.01.2013 р.

20.01.2014р. ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2014 р. по справі № Б8/153-11 призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 Арбітражний керуючий ОСОБА_2 05.03.2014р. звернувся до ОСОБА_3 з приводу надання податкової звітності за період з 11.11.2011 р. по 14.01.2013 р. та інших документів ПП «Капітал-Логістик», проте останнім 10.03.2014 р. було надано відповідь, що податкова звітність у нього не перебуває, так як не була передана йому ліквідатором ОСОБА_1

В ході подальших перемовин арбітражних керуючих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, решту документації останнім було передано ОСОБА_2 лише після направлення до господарського суду Київської області 09.12.2014 р. арбітражним керуючим ОСОБА_2 заяви про затвердження мирової угоди, а саме: 17.12.2014р. як про те свідчить акт прийому-передачі.

За таких обставин, позивач вважає, що об'єктивно до 17.12.2014 р. був позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження рішення № 324 від 23.12.2011 та довідки № 198 від 12.12.2011р., оскільки фактично дізнався про існування вказаних документів та отримав реальну можливість захистити свої інтереси лише 17.12.2014 року.

Проте, дослідивши наявні в матеріалах докази, заслухавши доводи сторін, суд не погоджується з доводам позивача та приходить до висновку, що адміністративний позов подано після закінчення строку, установленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», яким внесено зміни, зокрема, до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України набрав чинності 30.07.2010 р. За таких обставин, з 30.07.2010 р. для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно із частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено судом, приватне підприємство «Капітал-Логістик» зареєстроване 18.01.2006 р. у Виконкомі Львівської міської ради.

З 21.08.2010 р. позивач зареєстрований у Києво-Святошинській районній у Київській області держадміністрації (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 209805).

12.12.2011 р. СДПРІ відділу адміністрування ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ПДВ Федорчук Г.М. на підставі підпункту 20.1.1 пункту 20.1 ст. 20 та п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку по ПП «Капітал-Логістик».

За результатами перевірки було складено довідку №198 від 12.12.2011р., в якій зазначено, що позивач зареєстрований платником ПДВ 06.05.2011р, номер свідоцтва ПДВ 100335810. Згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за останні дванадцять послідовних податкових місяців відсутні оподатковані операції.

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області 23.12.2011р. прийнято рішення № 324 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Капітал-Логістик». Підставою анулювання вказано, що платник податку надає декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом 12 послідовних податкових місяців, що підтверджено довідкою про результати документальної (невиїзної) перевірки від 12.12.2011р. № 198. Також, вказано, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з листопада 2010 р. до жовтня 2011р. з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

На підставі вищевказаного було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у зв'язку з наданням декларацій по ПДВ та відповідно до абз. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Згідно відбитку штемпелю на конверті рішення № 324 від 23.12.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Капітал-Логістик» було отримане позивачем 11.01.2012 р.

Разом з тим, як зазначає позивач, справу про банкрутство Господарським судом Київської області було порушено 11.10.2011 р.

При цьому, суд враховує, що ухвалою від 14.01.2013 р. було припинено повноваження всіх статутних органів управління боржника, тобто ПП «Капітал-Логістик», зобов'язано керівника ПП «Капітал-Логістик» та інші органи управління ПП «Капітал-Логістик» передати чи забезпечити передачу в триденний строк з дня отримання даної ухвали, а керуючого санацією ОСОБА_3 прийняти: бухгалтерську та іншу документацію ПП «Капітал-Логістик», печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ПП «Капітал-Логістик».

Таким чином, вся бухгалтерська документація до 14.01.2013 р. знаходилася у розпорядженні органа управління ТОВ «Капітал-Логістик», а тому останній мав можливість звернутися до суду про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Разом з тим, суд також враховує, що доказів звернення позивача до призначеного ліквідатора ОСОБА_1 про необхідність звернення до суду з метою оскарження рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ суду не надано.

Зокрема слід звернути увагу на те, що протоколом № 2 комітету кредиторів ПП «Капітал-Логістик» роботу арбітражного керуючого ОСОБА_1 було визнано задовільною, що не заперечується позивачем.

Крім того, суд вважає помилковим посилання позивача на положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату винесення спірного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ), відповідно до якої, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення, оскільки рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ не є рішенням, яким нараховуються грошові зобов'язання, а тому в даному випадку спеціальні строки давності в 1095 днів не можуть бути застосовані.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Суд зазначає, що правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

Водночас довідка про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 12.12.2011 р. № 198 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а тому не може бути предметом спору в адміністративній справі, оскільки винесення останнього жодним чином не вплинули на права та обов'язки позивача.

Відповідно до пункту дев'ятого частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ознайомившись із матеріалами справи, вислухавши доводи сторін, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи, що ні позовні заява, ні додані до неї документи обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду не містять, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, керуючись статтями 99, 100, 155, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного підприємства «Капітал-Логістик» - залишити без розгляду.

Повідомити позивача, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.О. Іщук