Ухвала

від 05.03.2015 по справі 457/164/13а,2а-/457/37/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 876/5860/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2013 року про виправлення описки у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 07.04.2014 року звернувся в Трускавецький міський суд Львівської області з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі. Заяву мотивує тим, що у виданому виконавчому листі не зазначено ідентифікаційного код суб'єкта господарської діяльності боржника та індивідуального ідентифікаційного номера стягувача. Відсутність цих даних є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2013 року заяву задоволено, внесено виправлення до виконавчого листа № 457/164/13-а, виданого 14.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Трускавець, Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії, зазначивши у графі «Боржник» ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці - код ЄДРПОУ 20847483, а в графі «Стягувач» індивідуальний ідентифікаційний номер ОСОБА_1 - НОМЕР_1.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці оскаржило його в апеляційному порядку, вважає оскаржуване рішення суду безпідставним та незаконним в зв'язку з тим, що судом в резолютивній частині неправильно вказана назва управління, а також допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці було позбавлене своїх прав при розгляді заяви ОСОБА_1, оскільки не знало про дату, час та місце розгляду заяви. Крім того, в резолютивній частині рішення суд неправильно вказав назву управління замість управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці - до управління Пенсійного фонду України у м. Трускавець, Пенсійного фонду України.

Виходячи з вище викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення.

Представник апелянта Папка Н.З. у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Трускавецького міського суду від 06.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці щодо відмови в поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії протиправними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2012 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсій за період, починаючи з 01.04.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 року, постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 06.03.2013 року у справі №2а/457/37/13 скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці щодо відмови в поновленні та виплаті ОСОБА_1 пенсії; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років та виплатити недоотриману суму пенсії починаючи з 08.08.2012 року.

14.03.2014 року Трускавецьким міським судом на підставі заяви ОСОБА_1 видано виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Постановляючи рішення суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до ч. 2, ст. 259 КАС України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Частиною 4 статті 259 КАС України зазначено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки у виконавчому листі № 457/164/13-а, виданому 14.03.2014 року, не зазначено ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника та індивідуального ідентифікаційного номера стягувача, то наявні підстави для внесення виправлень.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апелянта про те, що судом в резолютивній частині неправильно вказана назва управління, оскільки зазначені обставини не є підставою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, а можуть слугувати підставою для звернення до суду з заявою про виправлення описки у рішенні.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є обов'язковість рішень суду.

Судові рішення ухвалюються іменем України та є обов'язковими для виконання.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22 червня 2004 року у справі «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, зазначає, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (п. 184). У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Якщо адміністративний орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Оскільки відсутність у виконавчому листі необхідних реквізитів є перешкодою для забезпечення права особи на справедливий суд, то усунення цього недоліку шляхом внесення виправлень відповідає меті цього інституту.

Щодо покликань апелянта на те, що йому не було відомо про дату, час та місце розгляду заяви, то колегія суддів вважає, що такі не є суттєвими та не впливають на правильність вирішення питання про внесення виправлень до виконавчого листа.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці - залишити без задоволення, ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2013 року про виправлення описки у виконавчому листі по справі № 457/164/13а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

О.М. Довгополов

Повиний текст виготовлено 10 березня 2015 року.