Рішення

від 10.03.2015 по справі 921/54/15-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2015 р.Справа № 921/54/15-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичної особи Лукача Володимира Івановича, м.Київ

до відповідача: Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

про розірвання договору оренди землі від 30.07.2013р.,

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Михальчук О.Ю., головний юрисконсульт, довіреність №4176/01 від 03.12.2013р.;

третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81 1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичний Консалтінг", м.Київ, звернувся 13.01.2015р. (згідно відтиску штампу канцелярії суду за вх.№56 від 20.01.2015р) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, про розірвання договору оренди землі від 30.07.2013р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний Консалтінг" та Тернопільською міською радою, зареєстрованого в книзі записів засвідчення факту реєстрації 03.02.2014р. за №5107.

Позов обґрунтовується копією рішення Тернопільської міської ради №5/17/39 від 29.05.2008р. "Про вилучення та надання земельної ділянки площею 0,0679га за адресою вул.Живова", копією договору оренди землі від 08.07.2008р., копією листа № 2834/25 від 10.12.2013р., копією договору купівлі - продажу будівлі від 05.06.2014р., який зареєстрований в реєстрі №4080, копією листа б/н від 18.08.2014р., іншими матеріалами.

Ухвалою суду від 23 січня 2015 року порушено провадження по справі, призначено судове засідання на 17.02.2015р. та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Лукача Володимира Івановича, який є власником приміщення магазину, що знаходиться на спірній земельній ділянці, площею 0,0679га за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова, 23, що перебуває в орендному користуванні позивача за спірним договором.

В порядку ст.77 ГПК України, судове засідання відкладалося на 10.03.2015р. з метою витребування додаткових документів, необхідних для вирішення спору, зокрема, з'ясування факту реєстрації спірного договору оренди землі у встановленому законом порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, вказує, що між ТОВ "Юридичний консалтінг" та Тернопільською міською радою 08.07.2008р. було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0679га за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова, 23, з яких - 0,0209га під приміщенням магазину та 0,0470га - землі для обслуговування приміщення магазину. Згідно рішення Тернопільської міської ради №5/33/92 та внаслідок укладення договору оренди від 30.07.2013р. (що є предметом спору) термін оренди землі було продовжено на 10 років. Позивач стверджує, що про факт продовження оренди земельної ділянки товариство дізналося із рішення господарського суду Тернопільської області від 06.11.2014р. у справі №921/1020/14-г/6, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" в задоволенні його позовних вимог до Тернопільської міської ради про розірвання договору оренди землі від 08.07.2008р., з підстав припинення дії договору з 29.05.2013р. за закінченням терміну, на який він укладався. В судовому рішенні вказано, що укладеним між сторонами договором оренди від 30.07.2013р. поновлено орендні відносини щодо даної земельної ділянки. Однак, примірник договору оренди землі від 30.07.2013р. у товариства був відсутній, тому договір оренди отримано позивачем лише в січні 2015р. згідно супровідного листа Тернопільської міської ради від 23.12.2014р. №4706/01-Ю.

Крім того, зазначає, що 05.06.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" відчужено будівлю приміщення магазину, розташовану на орендованій землі, шляхом укладення договору купівлі-продажу з фізичною особою Лукачем В.І. Враховуючи зміну власника будівлі, що розташована на орендованій товариством земельній ділянці, позивач звернувся до міської ради з листом від 18.08.2014р., в якому повідомив про відмову від права користування земельною ділянкою з 05.06.2014р., тобто з моменту продажу нерухомого майна - приміщення магазину. Проте, відповідач повідомив листом №3265/08-Ю від 08.09.2014р., що питання про розірвання договору оренди буде розглянуто одночасно із наданням земельної ділянки новому власнику будівлі. Дані обставини стали підставою звернення з позовом про розірвання договору оренди землі в судовому порядку, оскільки позивач вважає, що відповідачем питання розірвання договору ставиться в залежність від оформлення новим власником будівлі своїх прав на земельну ділянку, що не передбачено чинним законодавством України.

Відповідачем витребувані судом документи не подано. Представник відповідача в судовому позовні вимоги заперечив та зазначив, що спірний договір оренди не містить відмітки про його реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому у разі відсутності реєстрації є неукладеним. Також, повідомив, що новий власник нерухомого майна (приміщення магазину) не оформив право користування земельною ділянкою та не ініціював вирішення даного питання. Разом з тим, міська рада звернула увагу на те, що твердження позивача про необізнаність в існуванні спірного договору від 30.07.2013р. не відповідає дійсності, адже обов'язок проведення реєстрації договору оренди покладається на орендаря. Крім того, в наявному у справі акті приймання-передачі земельної ділянки від 03.02.2014р., який підписано представником позивача, останнім отримано земельну ділянку, терміном з 29.05.2013р. по 29.05.2023р., а 30.07.2013р. позивачем отримано на зберігання межові знаки орендованої земельної ділянки. Також, примірник договору оренди від 30.07.2013р. підписаний зі сторони орендаря керівником Максимковим В.А. та скріплений печаткою юридичної особи.

Фізична особа Лукач В.І. витребувані судом документи не подав. Натомість, на адресу суду надіслав заяву від 12.02.2015р. за вх.№6213 від 17.02.2015р., згідно якої пояснив, що право користування спірною земельною ділянкою ним буде оформлено за умови надання Тернопільською міською радою йому такої можливості. Водночас, просив суд розглядати справу без його участі.

На запит суду №260/15 від 17.02.2015р. реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права користування спірною земельною ділянкою.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені позивачем документи, заслухавши заперечення представника Тернопільської міської ради, господарський суд встановив наступне.

08 липня 2008 року на підставі рішення Тернопільської міської ради №5/1/39 від 29.05.2008р. "Про вилучення та надання земельної ділянки площею 0,0679 за адресою вул.Живова", між Тернопільською міською радою, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг", як Орендарем, укладено договір оренди землі терміном на 5 років - до 29 травня 2013 року, відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове оплатне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови загальною площею 0,0679га, з яких: 0,0209га землі під приміщенням магазину та 0,0470га землі для обслуговування приміщення магазину за адресою: вул.Живова, 23, м.Тернопіль.

Даний договір набрав чинності 22 жовтня 2008 року - з дати його державної реєстрації Тернопільською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 березня 2009 року за №040966100123.

Суд враховує, що вирішення та дослідження терміну дії договору від 08.07.2008р. було предметом розгляду господарським судом Тернопільської області у справі №921/1020/14-г/6 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" до Тернопільської міської ради, про розірвання договору оренди землі від 08.07.2008р.

Так, рішенням суду від 06.11.2014р. в задоволенні позовних вмог Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про припинення договору оренди з 29.05.2013р. відповідно до п.8 його умов та з урахуванням відсутності додаткових угод щодо продовження дії даного договору.

Водночас, у рішенні зазначено, що земельну ділянку товариство орендує на підставі іншого договору оренди - від 30.07.2013р., що також вбачається із даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна.

Рішення господарського суду Тернопільської області по справі №921/1020/14-г/6 набрало законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України, а тому встановлені ним обставини не потребують повторного доказування при розгляді даної справи в силу правил, встановлених статтею 35 ГПК України, оскільки носять преюдиційний характер.

30 березня 2010 року Тернопільською міською радою прийнято рішення №5/33/92, яким продовжено термін дії договорів оренди земельних ділянок на 10 років, що знаходяться у користуванні суб'єктів господарювання, в тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" на земельну ділянку, площею 679м 2 по вул.Живова, 23 для обслуговування приміщення магазину (додаток до рішення від 30.03.2010р.).

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування та рішення №5/17/39 від 29.05.2008р., 30 липня 2013 року між Тернопільською міською радою, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний Консалтінг", як Орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування приміщення магазину, терміном до 29.05.2023р., площею 0,0679га за кадастровим №6110100000:12:011:0074, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна - магазин. Цільове призначення та використання земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі (п.п.1, 2, 3, 15, 16 договору оренди).

Згідно п.20 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду за актом приймання-передачі у тижневий строк після державної реєстрації договору.

В разі відчуження будівель або їх частин, розташованих на орендованій земельній ділянці, орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця у 10-ти денний термін з дня відчуження і повідомити нового власника про обов'язковість оформлення права користування землею (п.31.1 договору оренди).

Сторонами визначено, що договір оренди набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації і припиняється, зокрема, за рішенням суду з підстав, визначених законом (п.п.38, 43 договору оренди).

Судом встановлено, що супровідним листом №4706/01-10 від 23.12.2014р. відповідачем направлено примірник договору на адресу Товариства з обмежено відповідальністю "Юридичний консалтінг" на його вимогу №28 від 24.11.2014р., оскільки позивач стверджує, що у нього був відсутній даний договір.

Відповідно до акту прийому-передачі 03.02.2014р. орендар передав в користування на умовах оренди земельну ділянку по вул.Живова, 23 в м.Тернополі.

Слід відмітити, що з фактичного користування позивача спірна земельна ділянка не вибувала, так як договір оренди від 08.07.2008р. діяв до 29.05.2013р. Позивач постійно сплачував орендну плату; акт приймання - передачі земельної ділянки з оренди сторони не оформляли і такі в матеріалах справи не містяться.

Крім того, 05 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг", як Продавцем, та Лукачем Володимиром Івановичем, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу будівлі, розташованої за адресою вул.Живова, 23 у м.Тернополі.

За змістом п.1.1.1 договору купівлі-продажу, нерухоме майно, що є предметом купівлі-продажу, розташоване на земельній ділянці, площею 0,0679га (кадастровий номер 6110100000:12:011:0074).

Право власності на будівлю, загальною площею 213,5м 2 , розташованій на спірній земельній ділянці, зареєстровано 05.06.2014р. за Лукачем Володимиром Івановичем, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 22651088 від 05.06.2014р.

У зв'язку із відчуженням нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці ТОВ "Юридичний консалтінг" 18.08.2014р. звернулося до Тернопільської міської ради із заявою про розірвання договору оренди та повідомлено про відмову від користування земельною ділянкою, площею 0,0679га за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова, 23.

Листом №3265/08-ю від 08 вересня 2014 року Тернопільська міська рада звернула увагу орендаря на необхідність дотримання умов договору щодо порядку переоформлення права користування та обов'язку сплачувати орендну плату до посвідчення орендодавцем прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, а також роз'яснила, що вирішення питання розірвання договору оренди може бути розглянуто лише одночасно із наданням в користування земельної ділянки новому власнику нерухомого майна.

Зважаючи на факти, встановлені судом у рішенні господарського суду Тернопільської області від 06.11.2014р. по справі №921/1020/14-г/6 та враховуючи, що міська рада ухиляється від вирішення питання про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки внаслідок бездіяльності, ТОВ "Юридичний консалтінг" звернулося до суду із позовом про розірвання договору оренди від 30.07.2013р. в судовому порядку.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Юридичний консалтінг" про розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки від 30.07.2013р., з підстав відчуження об'єкта нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці та з огляду на приписи статті 377 Цивільного кодексу України, та умов договору оренди землі від 30.07.2013р.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

З даною нормою закону узгоджується пункт 38 договору оренди землі від 30.07.2013р.

Згідно частини другої статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Водночас, згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Судом встановлено, що будівля магазину, площею 213,5м 2 , який розташований на орендованій згідно спірного договору земельній ділянці, вибула із власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2014р. та станом на дату розгляду спору власником будівлі магазину є фізична особа Лукач В.І.

Проте, третя особа - Лукач В.І. як власник нерухомості не може стати законним користувачем земельної ділянки в силу того, що перехід права користування земельною ділянкою за договором оренди неможливо здійснити в інший спосіб, аніж шляхом розірвання попереднього договору оренди та укладення нового.

При цьому, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він, за необхідності, може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою.

Посилання позивача в позовній заяві на лист від 18.08.2014р. на відмову від права користування земельною ділянкою з 05.06.2014р . у зв'язку із зміною власника нерухомого майна, що розташоване на орендованій позивачем земельній ділянці та вимога про розірвання договору оренди землі у зв'язку з даною обставиною на думку суду не може свідчити про намір позивача в досудовому порядку врегулювати даний спір, адже як вбачається з листа позивач просив розірвати інший договір оренди землі, а саме №04096610012 від 08.07.2008 року, та, який, з урахуванням судового рішення у справі №921/1020/14-г/6, є припиненим з 29.05.2013 року.

Між тим, виходячи з тесту даного звернення суд констатує про дотримання позивачем як орендарем земельної ділянки умов договору оренди в частині повідомлення орендодавця про зміну власника будівлі магазину, що розташована на орендованій земельній ділянці.

Також позивачем виконано умови договору в частині повідомлення нового власника про обов'язковість оформлення права користування на землю, про що свідчить лист без номеру від 05.06.2014 р. з відміткою про отримання його 05.06.2014р. Лукачем В.І., та дотримання зобов'язань в частині сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою, про що свідчать копії платіжних доручень №152 від 19.08.2013р., №170 від 11.09.201 р., №198 від 24.10.2013р., №213 від 21.11.2013р., №235 від 19.12.2013р., №14 від 23.01.2014р., №36 від 19.02.2014р., № 65 від 18.03.2014р., №117 від 17.04.2014р., №146 від 16.05.2014р., №193 від 19.06.2014р., №240 від 09.07.2014р., №272 від 22.08.2014р., №294 від 24.09.2014р., №315 від 15.10.2014р., №347 від 14.11.2014р., №372 від 18.12.2014р., №14 від 22.01.2015р., №37 від 17.02.2015р., тобто за весь період оренди (з липня 2013 року по час звернення до суду з позовом про розірвання договору).

Суд зауважує, що недотримання позивачем порядку, передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України, згідно з якою сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, не може слугувати підставою для відмови у розірванні договору оренди в силу того, що можливість відмови від договору є правом сторони, а не його обов'язком, і наявність зазначеного права та його використання не перешкоджає зверненню сторони до суду з вимогою про розірвання договору в судовому порядку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09 липня 2002 року "У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)", право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у справі № 3-74гс11 від 19.09.2011 року, де зазначено, що касаційний суд обґрунтовано відхилив посилання апеляційного суду на приписи частини першої статті 188 ГК, якою визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-пр/2002 недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Враховуючи, що фактичне користування земельною ділянкою та придбаною будівлею магазину здійснює її новий власник, попередній землекористувач (позивач) добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою шляхом пред'явлення даного позову, а чинним законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору та зважаючи на встановлені обставини справи, умови самого договору , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та розірвання договору оренди землі від 30.07.2013р. в судовому порядку.

Разом з цим, слід відмітити, що відповідачем не надано доказів, які спростовували б доводи про набуття іншою особою права власності на приміщення магазину, розташованого на спірній земельній ділянці.

При цьому судом встановлено, що спірний договір оренди землі від 30.07.2013 року є чинним, укладеним відповідно до вимог чинного законодавства, про що свідчать дані інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна за індексним №33934893 від 20.02.2015р., та з якої вбачається, що 11.06.2014р. здійснено державну реєстрацію договору оренди від 30.07.2013р.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

В судовому засіданні 10.03.2015р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 15, 377, 651, 652 ЦК України, ст.ст. 93, 120, 141 Земельного кодексу України, 20, 188 ГК України, ст.ст. 1, 7, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116-117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі від 30.07.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" та Тернопільською міською радою, про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації 03.02.2014р. вчинено запис за № 5107 та який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.06.2014 року за № 6027294 (кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:12:011:0074).

3. Стягнути з Тернопільської міської ради (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 5, ідентифікаційний код 34334305) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний консалтінг" (м.Київ, вул.Максима Берлінського, 20Б, ідентифікаційний код 32530166).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "18" березня 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик