Рішення

від 17.03.2015 по справі 922/513/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 922/513/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Клімату", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія К.Д.М.", м. Київ про стягнення 234 446,83 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології клімату" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить суд (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а.с. 94-102) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово - промислова компанія К.Д.М." (відповідача) 234 446,83 грн., з яких: 148 185,27 грн. основного боргу, 13 336,67 грн. 3% річних, 16 893,11 грн. інфляційних втрат 11 576,20 грн. пені та 44 455,58 грн. штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №30/05/2011 від 30.05.2011 р. та договором №П-6 уступки вимоги (цесії) від 01.07.2014 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію суду надійшла заява позивача (вх.№10463 від 17.03.2015 р.) про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13 336,67 грн. 3% річних, 16 893,11 грн. інфляційних втрат 11 576,20 грн. пені та 44 455,58 грн. штрафу. При цьому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь основний борг в розмірі 148 185,27 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. передбачено, що якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення з відповідача 13 336,67 грн. 3% річних, 16 893,11 грн. інфляційних втрат 11 576,20 грн. пені та 44 455,58 грн. штрафу та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

30.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УФО" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ К.Д.М." (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 30/05/2011, за умовами п.1.1. якого продавець передав, а покупець прийняв та зобов'язався оплатити товар, перелік яких визначається в відповідних видаткових накладних (а.с. 26-31).

На виконання умов даного договору ТОВ "УФО" передало у власність відповідача товар на загальну суму 164 980,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН - 000235 від 08.06.2011 р. на суму 91 980,00 грн. та № РН - 000295 від 22.06.2011 р. на суму 73 000,00 грн., підписаними повноважними представниками сторін і скріпленими їх печатками (а.с. 42-43).

Позивач у позові стверджує, що відповідач товар прийняв, але оплатив товар частково в розмірі 16 794,73 грн. за видатковою накладною №РН - 000235 від 08.06.2011 р. на суму 91 980,00 грн. При цьому доказів на підтвердження оплати товару на суму 16 794,73 позивачем до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься підписаний ТОВ "УФО" та відповідачем, скріплений їх печатками акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.10.2012 р., відповідно до якого відповідач визнав заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УФО" в розмірі 148 185,27 грн. (164 980,00 грн. поставлений товар - 16 794,73 грн. частково оплата товару = 148 185,27 грн.) (а.с. 44).

Судом також встановлено, що 22.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УФО" (цедент), Приватним підприємством "ННР" (цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ К.Д.М." (боржник) укладено договір уступки вимоги (цесії) № 231/б (а.с. 45-46).

Відповідно до п.1 даного договору цедент передав цесіонарієві, а цесіонарій набув право вимоги, належне цедентові, і став кредитором за договором купівлі-продажу № КП 30/05/2011 від 30.05.2011 р., укладеним між цедентом і боржником.

За умовами п. 2 даного договору цесіонарій набув право вимагати від боржника оплати вартості поставленої за договором купівлі-продажу продукції в сумі 148 185, 27 грн.

Згідно з п. 3 даного договору право вимоги засновано на документах, які підтверджують право цедента по вимозі боргу від боржника, перелік яких наведений в Додатку № 1 до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Додатку № 1 до договору уступки вимоги (цесії) №231/б від 22.10.2012 р. на виконання п. 3 цього договору сторони визначали наступний перелік документів (а.с. 47):

- договір купівлі-продажу;

- видаткові накладні про передачу продукції: № РН - 000235 від 08.06.2011 р. на суму 91 980,00 грн. та № РН - 000295 від 22.06. 2011 р. на суму 73 000,00 грн.;

- акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.10.2012 р.

Крім того, 01.07.2014 р. між Приватним підприємством "ННР" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ КЛІМАТУ" (цесіонарій) було укладено договір уступки вимоги (цесії) № П-6 (а.с. 48).

Відповідно до п.1 даного договору цедент передав цесіонарію, а цесіонарій прийняв право вимоги, належне цедентові і став кредитором за договором уступки вимоги (цесії) № 231/б від 22.10.2012 р., укладеним між Приватним підприємством "ННР", Товариством з обмеженою відповідальністю "УФО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ К.Д.М.", щодо заміни кредитора за договором купівлі-продажу № КП 30/05/2011 від 30.05.2011 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "УФО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ К.Д.М.".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 договору уступки вимоги (цесії) № П-6 від 01.07.2014 р. позивач набуває право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № КП 30/05/2011 від 30.05.2011 р. всього на суму 148 185,27 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3 договору уступки вимоги (цесії) № П-6 від 01.07.2014 р. право вимоги засновано на документах, які підтверджують право цедента по вимозі боргу від боржника, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього договору (а. 49), а саме:

- договір уступки вимоги (цесії) № 231/б від 22.10.2012 р. з додатками на 3-х арк.;

- акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.10.2012 р. на 1-му арк.;

- договір купівлі-продажу № 30/05/2011 від 30.05.2011 р. з додатками на 3-х арк.;

- видаткові накладних про передачу продукції (належним чином завірені копії) 2-шт. на 2-х. арк.

Отже, внаслідок укладення договору уступки вимоги (цесії) № П-6 від 01.07.2014 р. та на підставі ст. ст. 512, 514 ЦК України до позивача перейшло право вимоги виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого товару за договором купівлі-продажу № 30/05/2011 від 30.05.2011 р. в сумі 148 185,27 грн.

За умовами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Позивач, відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, повідомив відповідача про уступку права вимоги, про що свідчить повідомлення від 25.09.2014 р. №441 (а.с. 50).

Договір уступки вимоги (цесії) № П-6 від 01.07.2014 р. набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10 договору).

04.06.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 03.06.2014 р. №548 про сплату основного боргу в розмірі 148 185,27 грн. (а.с. 52-54), яку було отримано відповідачем 13.06.2014 р. (а.с. 55). Однак, відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем з оплати товару за договором купівлі-продажу № 30/05/2011 від 30.05.2011 р. в сумі 148 185, 27 грн.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено у повному обсязі, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 148 185,27 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 148 185,27 грн. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 16 893,11 грн. інфляційних втрат 11 576,20 грн. пені та 44 455,58 грн. штрафу, провадження у справі слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи його на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 512-516, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія К.Д.М." (61022, м. Харків, вул. Ромена Ролана, буд. 7, кв. 22, код ЄДРПОУ 36547147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ КЛІМАТУ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, літ. А, корпус 2, код ЄДРПОУ 38216953) основну заборгованість в розмірі 148 185,27 грн. та судовий збір в розмірі 2 963,71 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 19.03.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко