cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2015Справа №910/1465/15-г
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
до Комунального позашкільного навчального закладу "Київська мала академія наук учнівської молоді"
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради
про стягнення 13 809,24 грн.
за участю представників:
від позивача:Коваленко С.В.- представник за довіреністю № 155/1/03-46 від 12.01.2015 р. від відповідача:Петрик М.В.- представник за довіреністю № 48 від 17.02.2015 р. Баценко С.В. -представник за довіреністю № 49 від 17.02.2015 р. від третьої особи:Круть В.О.- представник за довіреністю № 062/02/07-875 від 29.01.2015 р.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація" (далі - КП "Київжитлоексплуатація") з позовом до Комунального позашкільного навчального закладу "Київська мала академія наук учнівської молоді" (далі - КПНЗ "Київська мала академія наук учнівської молоді") про стягнення 13 809,24 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору № 1584 від 03.06.2014 року про передачу в оренду майна територіальної громади міста Києва в частині компенсації витрат підприємства, зокрема й за користування земельною ділянкою, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаній сумі.
У позові КП "Київжитлоексплуатація" просить суд стягнути з відповідача заборгованість з компенсації витрат підприємства в сумі 11 210,31 грн., пеню у сумі 1 249,99 грн., інфляційної складової боргу у сумі 1 219,30 грн., 3 % річних в сумі 129,64 грн., а всього - 13 809,24 грн.
Провадження за вказаними вимогами було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначив, що сума основного боргу була відповідачем сплачена. Просив припинити провадження в частині стягнення основного боргу.
Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що основна заборгованість ним сплачена, а обов'язку відшкодовувати штрафні санкції у нього не виникло, оскільки прострочення сплати виникло не з його вини, просив відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Представник третьої особи вважав, що позов підлягає задоволенню з підстав, заявлених позивачем.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 03.06.2014 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавцем) та Комунальним позашкільним навчальним закладом "Київська мала академія наук учнівської молоді" (орендарем), а також КП "Київжитлоспецексплуатація" (підприємством) був укладений договір № 1584 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір оренди).
Відповідно до вказаного договору орендарю передані в оренду нежилі приміщення загальною площею 583,30 кв.м. на 8 поверсі в будинку № 31 літера А по вул. Дегтярівській у м. Києві.
Згідно з п. 2.4 договору № 1584 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація".
Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує на рахунок КП "Київжитлоспецексплуатація", орендну плату, компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, компенсацію витрат підприємства, яка за березень 2014 р. складає 1 995,91 грн. на місяць з подальшим коригуванням на індекс інфляції, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди позивачу.
Відповідно до п. 3.7 вказаного договору відповідач зобов'язаний сплачувати вказані вище платежі незалежно від наслідків господарської діяльності своєчасно та у повному обсязі, щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 9.1 договору оренди строк дії договору встановлено з 03.06.2014 р. по 01.06.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач умови договору виконав та передав в оренду нежилі приміщення загальною площею 583,30 кв.м. в будинку № 31 літера А по вул. Дегтярівській у м. Києві, про що свідчить акт приймання-передачі нерухомого майна від 03.06.2014 р.
Відповідач зі свого боку зобов'язання за договором оренди виконав неналежним чином, послуги з утримання орендованого майна у сумі 11 210,31 грн. за період з 10.08.2014 р. по 31.12.2014 р. не сплатив, що підтверджується актами про надання послуг по використанню нежитлового приміщення, довідкою наявності заборгованості за вказаний період та поясненнями представників сторін.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Оскільки майно, передане в оренду є комунальною власністю, до вказаних правовідносин, окрім норм Цивільного кодексу України також застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також, враховуючи особливості передачі в оренду майна територіальної громади міста Києва, ще й Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 (далі - Положення).
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Крім того, Наказом Фонду державного майна України "Про затвердження договорів оренди" від 23.08.2000 р. № 1774 затверджено Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.
Пунктом 5.13 Типового договору оренди встановлено обов'язок орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Отже, вищевказані норми чинного законодавства та Типовий договір оренди передбачають відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов'язок сплачувати фактично надані позивачем послуги з утримання орендованого майна.
У судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив основну заборгованість, яка виникла за період з 10.08.2014 р. по 31.12.2014 р. у сумі 11 210,31 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 84, 85, 86, 87, 88 від 11.03.2015 р., випискою з банківського рахунку позивача та поясненнями представників сторін.
Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 11 210,31 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання основної заборгованості у вказаній сумі, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором пеню у сумі 1 249,99 грн. за період з 10.08.2014 р. по 31.12.2014 р.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з умов договору, відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Разом з тим, суд зазначає, що заявлений позивачем період нарахування пені встановлений невірно, оскільки компенсацію витрат підприємства орендодавець сплачує щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця (п. 3.7 договору).
Провівши власний розрахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості пеню у сумі 789,02 грн. за період з 06.09.2014 р. по 31.12.2014 р., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
Також позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 1 219,30 грн. та 3 % річних в сумі 129,64 грн. за період серпень 2014 р. - грудень 2014 р.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, проте період нарахування також заявлено невірно без урахуванням п. 3.7 договору.
Провівши власний розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 1 080,67 грн. та 3 % річних в сумі 88,97 грн. за період з 06.09.2014 р. по 31.12.2014 р., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
Щодо посилання відповідача про відсутність його вини у порушенні зобов'язання та на недофінансування його з державного бюджету, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання обов'язку сплатити вартість наданих послуг (постанова Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 р.).
З урахуванням встановлених обставин у справі та вимог чинного законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Провадження за позовом Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" до Комунального позашкільного навчального закладу "Київська мала академія наук учнівської молоді", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації про стягнення 13 809,24 грн. в частині стягнення з Комунального позашкільного навчального закладу "Київська мала академія наук учнівської молоді" основної заборгованості в сумі 11 210,31 грн. припинити.
Позовні вимоги Комунального підприємство "Київжитлоексплуатація" до Комунального позашкільного навчального закладу "Київська мала академія наук учнівської молоді", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації про стягнення 2 598,93 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Комунального позашкільного навчального закладу "Київська мала академія наук учнівської молоді" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 13, ідентифікаційний код 37318438) на користь Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) пеню в сумі 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 02 коп., інфляційну складову боргу в сумі 1 080 (одну тисячу вісімдесят) грн. 67 коп., 3% річних в сумі 88 (вісімдесят вісім) грн. 97 коп.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з Комунального позашкільного навчального закладу "Київська мала академія наук учнівської молоді" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 13, ідентифікаційний код 37318438) на користь Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) судовий збір у сумі 1 376 (одну тисячу триста сімдесят шість) грн. 90 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 березня 2015 року.
Повний текст рішення підписаний 18 березня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 24.03.2015 |
Номер документу | 43182062 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні