Постанова

від 06.03.2015 по справі 816/365/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/365/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Заїка О.В.,

від відповідача - Мосієнко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодіва-Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодіва-Кременчук" ( надалі - позивач, ТОВ "Автодіва-Кременчук") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2014 №0007622202/3099, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 10 996 грн 25 коп. (в т.ч., 8 797 грн - основний платіж, 2 199 грн 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції), а також податкове повідомлення - рішення від 26.12.2014 №0007632202/3100, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 889 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено права та інтереси ТОВ "Автодіва-Кременчук" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення суми ПДВ. Посилався на те, що господарські операції з ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Укртехбуд", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп" носили реальний, товарний характер і підтверджені належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку. Висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів позивача, на які посилається податковий орган, не можуть бути підставою для встановлення спірного податкового зобов'язання та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Придбані позивачем товарно - матеріальні цінності у ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Укртехбуд", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп" були використані у власній господарській діяльності ТОВ "Автодіва-Кременчук" з метою реального отримання економічної вигоди від здійснених ним операцій.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відомості, встановлені документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Автодіва-Кременчук" та викладені в акті перевірки від 12 грудня 2014 року №2853/16-03-22-02-12/37748522.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, наведених у письмовому запереченні Кременчуцької ОДПІ, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Автодіва-Кременчук" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37748522, з 26 червня 2011 року перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість 30 вересня 2011 року.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво іншого електричного устаткування (27.90) , технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів(45.31), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.22), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12)

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автодіва-Кременчук" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Денекс груп" (код ЄДРПОУ 38947518) за липень 2014 року, ПП "Київантікор" (код ЄДРПОУ 24088206) за липень 2014 року, ТОВ "Укртехбуд" (код ЄДРПОУ 19158092) за листопад 2011 року, ТОВ "Аксіос трейд" (код ЄДРПОУ 36843514 за червень - липень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 12 грудня 2014 року №2853/16-03-22-02-12/37748522 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження ПДВ загалом в розмірі 10 209 грн (у т.ч. за листопад 2011 року в сумі 1 412 грн, за липень 2014 року в сумі 8 797 грн) та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту (рядок 19) загалом в розмірі 7 763 грн (у т.ч. за листопад 2011 року в сумі 1 874 грн, за липень 2014 року в сумі 5 889 грн /т.1, а.с.13-42/.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 26 грудня 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0007622202/3099, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 10 996 грн 25 коп. (в т.ч., 8 797 грн - основний платіж, 2199 грн 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції), а також №0007632202/3100, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 889 грн /т.1, а.с.43-46/.

З огляду на те, що господарські операції з ТОВ "Укртехбуд" позивачем були проведені у листопаді 2011 року, тобто за межами строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, Кременчуцькою ОДПІ донарахування грошових зобов'язань з ПДВ в цій частині не здійснювалось.

Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ, ТОВ "Автодіва-Кременчук" звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняті дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп", у липні 2014 року зараховано до складу податкового кредиту суму ПДВ загалом в розмірі 14 686 грн.

Однак, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автодіва-Кременчук" відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення вказаної суми податку до складу податкового кредиту, наслідком чого визначено заниження позивачем зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету загалом в розмірі 8 797 грн та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 5 889 грн.

Мотивуючи даний висновок, відповідач зазначив, що договори, якими оформлено спірні господарські операції, не містять істотних (обов'язкових) умов, а саме - предмет та ціну, таким чином не можуть вважатись укладеними. Позивачем на перевірку не надано товарно - транспортні накладні, що ставить під сумнів транспортування та поставку куплених товарно - матеріальних цінностей у ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп". ТОВ "Автодіва-Кременчук" не було надано для перевірки сертифікатів якості продукції на підтвердження якості продукції з метою визначення придатності даної продукції до подальшого використання та отримання доходу від такого використання. Крім того, відповідач наголошував про ненадання позивачем для перевірки видаткових накладних, актів приймання - передачі товарно - матеріальних цінностей, банківських виписок та оборотно- сальдових відомостей. Податковий орган зазначав, що актами про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп" не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання та податкові кредити з ПДВ вказаних контрагентів за спірний період. Викладені вище фактичні обставини, на думку представника відповідача, ставлять під сумнів реальність відповідних оподаткованих господарських операцій та свідчать про те, що ТОВ "Автодіва-Кременчук" у липні 2014 року неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 14 686 грн.

Оцінюючи наведені доводи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Спірні відносини сторін стосуються права платника ПДВ на податковий кредит.

Так, згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, як визначено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Судом встановлено, що спірні відносини між позивачем та його контрагентом стосувалися придбання товарно-матеріальних цінностей на підставі відповідних договорів.

Так, до матеріалів справи залучено копії:

- договору поставки від 01 липня 2014 року №16/14, за умовами якого ТОВ "Денекс груп" (постачальник ) зобов'язувалось протягом дії договору поставляти ТОВ "Автодіва-Кременчук" (покупець) товари окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є специфікаціями та складають невід"ємну частину договору, а покупець зобов'язаний приймати товар, та оплачувати його на встановлених договором умовах /т.1, а.с.47-48/;

- договору поставки від 01 липня 2014 року №0107/05, за умовами якого ПП "Київантікор" (постачальник) продає, а ТОВ "Автодіва-Кременчук" (покупець) купує товар, кількість та асортимент яких узгоджується сторонами та зазначаються в рахунках - фактурах та товарних накладних, що є невід"ємними частинами цього договору /т.1, а.с.58/;

- договору поставки від 10 червня 2014 року №12/14, за умовами якого ТОВ "Аксіос трейд" (постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах , визначених цим договором, поставляти ТОВ "Автодіва-Кременчук" (покупець) визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати та оплачувати товар /т.1, а.с.66-67/;

- договору про довгострокові поставки від 20 червня 2014 року №11/14, за умовами якого ТОВ "Астрея груп " (постачальник) зобов'язується протягом дії договору поставляти у власність ТОВ "Автодіва-Кременчук" (покупець) товари (в тому числі, але не виключно, запасні частини для автомобілів, авто хімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше) окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід"ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний приймати товар і оплачувати його вартість на встановлених договором умовах /т.1, а.с.74-76/.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, на виконання умов даних договорів ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп" протягом липня 2014 року поставило ТОВ "Автодіва-Кременчук" будівельні матеріали в асортименті та автозапчастини в асортименті, згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних /т.1, а.с. 49-52, 59, 68-70, 77/.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг /пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України/.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

На підтвердження факту поставки ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп" товарно-матеріальних цінностей позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних: від 30.07.2014 №92 /т.1, а.с.53/, від 29.07.2014 №198 /т.1, а.с.54/, від 14.07.2014 №58 /т.1, а.с. 55/, від 10.07.2014 №50 /т.1, а.с. 56/, від 31.07.2014 №277 /т.1, а.с.60/, від 12.06.2014 №4 /т.1, а.с.71/, від 23.06.2014 №53 /т.1, а.с.72/, від 30.06.2014 №118 /т.1, а.с.73/, 23.06.2014 №3 /т.1, а.с.78/.

Вказані податкові накладні позивачем відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень - липень 2014 року та на їх підставі, з - поміж іншого, сформовано податковий кредит звітного (податкового) періоду з ПДВ в розмірі 14 686 грн, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за червень - липень 2014 року та додатках до податкової декларації №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" /т.1, а.с. 99-108/.

Дослідивши в судовому засіданні перелічені вище копії податкових накладних, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Щодо зауваження відповідача відносно того, що у вказаних податкових накладних в графі місцезнаходження юридичної особи - продавця вказана адреса, за якою підприємство фактично не існує, суд зазначає наступне.

Кременчуцькою ОДПІ у ході розгляду справи не спростовано того, що на момент складення зазначених податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстровані як юридичні особи у встановленому законодавством порядку.

Крім того, податковим органом у ході розгляду справи не було надано належних доказів щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів про відсутність за місцезнаходженням вказаних контрагентів позивача.

Відтак, посилання контролюючого органу не підтверджені належними доказами та ґрунтуються на суб'єктивних висновках податкового ревізора.

Отже, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп" товарно- матеріальних цінностей в асортименті, визначених у відповідних видаткових накладних, є підставою для віднесення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту та, в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, приймаються судом як належний доказ у справі.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Дослідивши в судовому засіданні залучені до матеріалів справи копії видаткових накладних від 30.07.2014 /т.1, а.с.49/, від 29.07.2014 /т.1, а.с.50/, від 14.07.2014 /т.1, а.с.51/, від 10.07.2014 /т.1, а.с.52/, від 31.07.2014 /т.1, а.с.59/, від 12.06.2014 /т.1, а.с.68/, від 23.06.2014 /т.1, а.с.69/, від 30.06.2014 /т.1, а.с.70/, від 23.06.2014 /т.1, а.с.77/, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704. А відтак, вказані документи є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Зауваження відповідача щодо неналежного оформлення видаткових накладних, а саме не зазначення даних (посада, прізвище) про осіб, що які їх підписали, може свідчити про можливе порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", про те не є беззаперечним доказом порушення ТОВ "Автодіва-Кременчук" вимог Податкового кодексу України, що б позбавляло позивача права на спірний податковий кредит.

Позивачем було повністю оплачено куплені у ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп" товарно - матеріальні цінності, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями /т.1, а.с.57, 61,79/. Вказане не заперечувалось представником відповідача у ході розгляду справи.

Придбаний товар використано у власній господарській діяльності позивача шляхом подальшої реалізації будівельних матеріалів та автозапчастин в асортименті в адресу ТОВ "Валідіті", ТОВ "Ексіст- Сіть Україна", ТОВ "Мало - Кохнівський кар'єр", на підтвердження чого ТОВ "Автодіва-Кременчук" було долучено до матеріалів справи податкові накладні, видаткові накладні, картка рахунку 631 щодо руху активів у липні - серпні /т.2, а.с.1-167/.

З приводу посилань відповідача на те, що позивачем на перевірку не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості (сертифікати якості), суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Крім того, в розумінні статті 44 Податкового кодексу України, документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та вимогам якості ( сертифікати, посвідчення якості) не є первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та які можуть бути беззаперечними доказами реальності господарської операції.

Таким чином, відсутність документів, про які стверджує відповідач, не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно враховано при розрахунку податкового кредиту за липень 2014 року суму ПДВ загалом в розмірі 14 686 грн.

Суд бере до уваги посилання відповідача на те, що договори, якими оформлено спірні господарські операції, не містять істотних (обов'язкових) умов, а саме - предмет та ціну, таким чином не можуть вважатись укладеними. Разом з тим, Кременчуцькою ОДПІ не було надано доказів визнання в судовому порядку цих договорів недійсними.

Посилання контролюючого органу на акти про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ "Денекс груп", ПП "Київантікор", ТОВ "Аксіос трейд", ТОВ "Астрея груп", якими не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання та податкові кредити з ПДВ вказаних контрагентів за спірний період, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки наведена обставина не звільняє контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності. Крім того, вказані акти свідчать лише про те, що перевірки контрагентів позивача не були проведені в силу фактичних обставин, проте не можуть бути беззаперечним доказом фіктивності спірних оподаткованих господарських операцій.

Крім того, суд враховує положення частини першої статті 218 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит з ПДВ не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Як висновок, суд зазначає, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Так само, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи наведене вище в своїй сукупності, варто констатувати, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи.

Виходячи з визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням також неправомірно застосовано до ТОВ "Автодіва-Кременчук" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2199 грн 25 коп.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскаржених рішень.

Разом з цим, долученими до матеріалів справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку підтверджено право позивача на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 14 686 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 грудня 2014 року №№0007622202/3099, 0007632202/3100 необхідно визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "Автодіва-Кременчук" - задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При розподілі судових витрат, відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд виходить з приписів пункту 21 частини першої статті 5 вказаного Закону, згідно з яким відповідача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодіва-Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26 грудня 2014 року №№0007622202/3099, 0007632202/3100.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодіва-Кременчук" (код ЄДРПОУ 37748522) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16 березня 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба