Рішення

від 19.03.2015 по справі 904/955/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.15р. Справа № 904/955/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної Фірми "СТРОЙКОМПЛЕКС" LTD, м. Дніпропетровськ

до Відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 23 203,20 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Щагіна С.Ю., довіреність б/н від 10.01.13р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної Фірми "СТРОЙКОМПЛЕКС" LTD (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про стягнення (з урахуванням збільшення позовних вимог) 36 990,87 грн., з яких: 23 203,20 грн. - основного боргу, 6175,60 грн. - пені, 847,58 грн. - 3 % річних, 6764,49 грн. - індексу інфляції та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № П-033.12 від 23.07.2012 р. та Договору підряду № С-022.12 від 25.10.2012 року та в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 р. по справі № 904/955/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.02.2015 р.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 р. та від 12.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 12.03.2015 р. та на 19.03.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 40).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.03.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладений Договір № П-033.12 (далі - Договір № П-033.12), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання проектних робіт по "Капітальному ремонту котельної СОШ № 87 з заміною обладнання по вул. Живописній, 55 в м. Дніпропетровськ" Корректировка.

Обсяг, характер, вартість та строки виконання робіт, передбачених в п. 1.1. даного Договору визначаються локальним кошторисом (Додаток № 1), а також протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 2), який являється невід'ємною частиною даного Договору та являється підставою для проведення взаємних розрахунків (п. 1.2 Договору № П-033.12).

За умов п. 2.1. Договору № П-033.12 загальна вартість виконаних робіт складає 16464,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 2744,00 грн.

Згідно до п. 5.1. Договору № П-033.12 оплата виконаних робіт здійснюється відповідно акту виконаних робіт по безготівковому розрахунку шляхом перерахування сум на розрахунковий рахунок підрядника.

Додатковою угодою до Договору № П-033.12 від 23.07.2012 р. строк виконання зобов'язань сторін, по Договору № П-033.12 від 23.07.2012 р. "Капітальний ремонт котельної в СОШ №87 з заміною обладнання по вул. Живописній, 55 в м. Дніпропетровську", в частині фінансування виконаних робіт, продовжити до 31.12.2013 р.

25.10.2012 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладений Договір підряду № С-022.12 (далі - Договір № С-022.12), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник на свій ризик приймає на себе виконання наступних робіт: "Поточний ремонт системи опалення СОШ № 87, по вул. Живописної, 55 в. м. Дніпропетровську" Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Обсяг, характер, вартість та строки виконання робіт, передбачених в п. 1.1. даного Договору визначаються локальним кошторисом (Додаток № 1), а також протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 2), який являється невід'ємною частиною даного Договору та являється підставою для проведення взаємних розрахунків (п. 1.2 Договору № С-022.12).

Пунктом 3.1. Договору № С-022.12 визначено, що загальна вартість виконаних робіт визначається згідно локального кошторису (Додаток № 1 до Договору) та складає 6739,20 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 1123,20 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору № С-022.12 замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту фінансування згідно акта виконаних робіт.

На виконання своїх договірних зобов'язань позивачем виконанні роботи відповідачу на загальну суму 23203,20 грн., що підтверджується: актом виконаних робіт по розробці проектно-кошторисної документації по Додатковій угоді № 1 до Договору № П-033.12 від 23.07.2012 р. за грудень 2013 р. на суму 16 464,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 27) та актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 6739,10 грн., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с 33).

Вказані Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані обома сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

Відповідач свої зобов'язання з оплати за виконані роботи не виконав, внаслідок чого у нього утворився основний борг перед позивачем в сумі 23 203,20 грн., що є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На момент розгляду справи основний борг відповідача за виконані роботи складає 23 203,20 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1,3 якого - розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої стаття 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього передують Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції .

Відповідно до п. 6.1. Договору № П-033.12 при порушенні умов, передбачених даним Договором по винні однієї зі сторін, винна сторона сплачує на користь другої пеню в розмірі 120 % облікової ставки НБУ діючої в період нарахування пені за кожний день прострочки виконання зобов'язань.

Згідно до п. 7.2 Договору № С-022.12 у випадку невиконання сторонами договірних зобов'язань до винної сторони застосовуються штрафні санкції в розмірі 120 % облікової ставки НБУ з дня отримання бюджетних коштів.

Перевіривши розрахунки суми пені з урахуванням визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у загальній сумі 6175,60 грн. (за період з 11.10.2013 р. - до 03.03.2015 р.).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції у загальному розмірі 6764,49 грн. та 3 % річних в загальному розмірі 847,58 грн. (за період з 11.10.2013 р. по 03.03.2015 р.) Перевіривши розрахунки індексу інфляції та 3% річних, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 23 203,20 грн. - основного боргу, 6175,60 грн. - пені, 847,58 грн. - 3 % річних, 6764,49 грн. - індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений згідно платіжного доручення № 493 від 18.12.2014 року судовий збір в розмірі 3,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Збільшенні позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20- річчя Перемоги, буд. 51, код ЄДРПОУ 02124769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної Фірми "СТРОЙКОМПЛЕКС" LTD (49000, м. Дніпропетровськ, пл. пр-т. Калініна, 19, код ЄДРПОУ 13445382) 23 203,20 грн. (двадцять три тисячі двісті три грн. 20 коп.) - основного боргу, 6175,60 грн. (шість тисяч сто сімдесят п'ять грн. 60 коп.) - пені, 847,58 грн. (вісімсот сорок сім грн. 58 коп.) - 3 % річних, 6764,49 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 49 коп.) - індексу інфляції, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельній Фірмі "СТРОЙКОМПЛЕКС" LTD (49000, м. Дніпропетровськ, пл. пр-т. Калініна, 19, код ЄДРПОУ 13445382) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 3,00 грн. (три грн. 00 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 493 від 18.12.2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 20 " березня 2015 р.