Постанова

від 10.03.2015 по справі 818/1/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 р. Справа №818/1/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кейдо" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1, про знаття арешту з рахунків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, в якому просить зняти арешт з банківських рахунків ТОВ "Кейдо" у СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805. Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 30852072 з виконання виконавчого листа від 16.08.2011 р. № 2-491/2011, виданого Конотопським міськрайсудом Сумської області. В межах даного виконавчого провадження 20.04.2012 р. було здійснено опис майна боржника і накладено на нього арешт, але стягувач за даним виконавчим провадженням - ОСОБА_1 - відмовився залишити за собою майно, не реалізоване під час виконання судового рішення. У ТОВ "Кейдо" як у боржника у виконавчому провадженні відсутнє інше майно. У ході примусового виконання 15.02.2012 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках у СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805. ТОВ "Кейдо" на час здійснення виконавчого провадження та по теперішній час не здійснює господарської діяльності, не має основних засобів та будь-яких товарно-матеріальних цінностей, рух грошових коштів на рахунках відсутній.

17.12.2012 р. виконавче провадження було завершено, виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Законом України "Про виконавче провадження" визначено підстави для відновлення виконавчого провадження. Однак на сьогоднішній день стягувач термін дії виконавчого листа не поновлював, до суду та органів ДВС не звертався.

Позивач зазначає, що незважаючи на те, що виконавчі дії за виконавчим листом після повернення виконавчого документа стягувачеві проводитися не будуть, так як виконавче провадження завершено і термін пред'явлення виконавчого документа не підлягає поновленню, арешт рахунку ТОВ "Кейдо" залишився і на даний час існує окремо від завершеного виконавчого провадження. Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Враховуючи відмову державного виконавця винести постанову про зняття арешту з рахунків ТОВ "Кейдо", позивач на підставі ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" просить суд зняти арешт з рахунків.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що в ході виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 16.08.2011 р. № 2-491/2011, виданого Конотопським міськрайсудом Сумської області, державним виконавцем на підставі ст.ст. 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої надіслані до банківських установ - СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль" - для виконання та боржнику для відома. Право власності на рухоме та нерухоме майно за позивачем не зареєстровано. При виході за місцем знаходження ТОВ "Кейдо" на підставі наданого підприємством балансу державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника. У зв'язку з закінченням терміну для реалізації та відсутністю попиту стягувачу було запропоновано в рахунок погашення боргу за виконавчим документом залишити за собою нереалізоване майно боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Оскільки стягувачем не виявлено бажання залишити за собою нереалізоване під час виконання рішення майно боржника, 17.12.2012 р. державним виконавцем на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Що стосується вимоги зняти арешт з рахунків позивача відповідач зазначає, що обов'язок зазначити про зняття арешту, накладеного на майно боржника, має місце для державного виконавця у випадку закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, на підставі ст.ст. 48, 49 Закону України "Про виконавче провадження". У даному ж випадку виконавче провадження завершене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", тому наслідки завершення виконавчого провадження, визначені ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема обов'язок державного виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, не застосовуються і в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві не зазначаються. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 30852072 з виконання виконавчого листа від 16.08.2011 р. № 2-491/2011, виданого Конотопським міськрайсудом Сумської області.

06.01.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

15.02.2012 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках у СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805.

17.12.2012 р. державним виконавцем на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.8-11).

Суд вважає, що в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.12.2012 р. державним виконавцем протиправно не зазначено про зняття арешту, накладеного на майно боржника, що є наслідком завершення виконавчого провадження відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", та є порушенням прав та законних інтересів позивача, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) завершується у випадках повернення виконавчого документа стягувачу (ст. 47 Закону), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ст. 48 Закону), та закінчення виконавчого провадження (ст. 49 Закону).

У даному випадку виконавче провадження завершене та повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, визначений у ст. 62 Закону.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені у ст. 50 Закону.

Так, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону).

Зазначене кореспондується з нормами ст. 62 Закону, відповідно до якої у разі якщо стягувач не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.

У ході виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках у СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805.

20.04.2012 р. було здійснено опис майна боржника і накладено на нього арешт. Стягувач у даному виконавчому провадженні - ОСОБА_1 - відмовився залишити за собою майно, не реалізоване під час виконання судового рішення, що стало підставою для завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу.

Незважаючи на те, що після завершення виконавчого провадження виконавчі дії за виконавчим листом після повернення виконавчого документа стягувачеві не проводяться, всупереч вказаним нормам арешт рахунку ТОВ "Кейдо" залишився і на даний час існує окремо від завершеного виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що наслідки завершення виконавчого провадження застосовуються до всіх випадків, визначених ст.ст. 47-49 Законом України "Про виконавче провадження". Неврахування законодавцем у ст. 50 Закону випадку завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 47 Закону, не може бути підставою для незастосування наслідків виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин та правових норм вимоги позивача зняти арешт з банківських рахунків є обґрунтованим, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кейдо" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1, про знаття арешту з рахунків - задовольнити.

Зняти арешт з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Кейдо" (код ЄДРПОУ 35171674) у СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складено 16 березня 2015 року.