Рішення

від 18.03.2015 по справі 904/113/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.15р. Справа № 904/113/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "ОРІОН АСП", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 116 349,33 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

С УТ Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ОРІОН АСП" 92 000,00 грн. заборгованості за продукцію, поставлену на підставі договору поставки № 83-п від 01.08.2012 року, 20 765,11 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року та 3 584,22 грн. 3% річних за період з 19.09.2013 року по 05.01.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 83-п від 01.08.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2015 року порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.02.2015 року.

У межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався з 09.02.2015 року на 02.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року за клопотанням представників сторін строк розгляду спору продовжувався на 15 днів до 28.03.2015 року включно з відкладенням розгляду справи на 17.03.2015 року.

У судове засідання 17.03.2015 року представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.03.2015 року (а.с. 49 том 1).

За вказаних обставин неявка представників сторін у судове засідання не є перешкодою у розгляді справи за їх відсутності.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 17.03.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.08.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (далі - Постачальник, Позивач) та Приватним підприємством "ОРІОН АСП" (далі - Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки № 83-п (далі - Договір) відповідно до пункту 1.1. якого постачальник з метою здійснення господарської діяльності поставляє, а покупець приймає і оплачує продукцію технічного призначення в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник поставляє продукцію на умовах EXW (у редакції Інкотермс-2010).

Датою поставки продукції є дата її отримання покупцем, вказана у накладній, а при поставці на умовах EXW (склад постачання) зобов'язання постачальника з поставки вважається виконаним при повідомленні покупця (електронним зв'язком, факсограмою або листом) про готовність продукції до відвантаження в межах терміну поставки, вказаного у специфікації. У разі поставки продукції транспортом постачальника покупець сплачує транспортні витрати постачальника (пункт 2.2. договору).

Відповідно до пункту 2.4. договору право власності на продукцію від постачальника до покупця переходить з моменту передачі продукції на складі постачальника, а у разі поставки транспортом постачальника право власності переходить з моменту передачі продукції покупцеві. При поставці продукції на умовах EXW покупець зобов'язаний забрати готову продукцію впродовж 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення (листом, факсограмою) про готовність до відвантаження.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що сума договору на момент укладення визначається специфікаціями, що є невід'ємною частиною цього договору.

Сторонами був підписаний Додаток № 5 "Специфікація" до договору, в якому сторони погодили найменування, кількість та ціну продукції: головний вал ексцентриковий до шатуна дробарки СМД-111 вартістю 100 002,00 грн. з ПДВ. (а.с. 13 том 1).

На виконання умов договору постачальник поставив покупцеві договірну продукцію на загальну суму 100 002,00 грн., що підтверджується накладною № 221 від 30.07.2013 року та актом приймання-передачі № 221 від 30.07.2013 року (а.с. 14, 15 том 1).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом прямого платежу на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 100% по факту постачання продукції впродовж 40-50 днів.

Покупець своє зобов'язання з оплати виконав частково у сумі 8 002,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 14.06.2013 року (а.с. 16 том 1). Залишок суми за поставлену продукцію, що складає 92 000,00 грн. (100002,00-8002,00=92000,00), відповідачем не сплачено, що і є причиною виникнення спору.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1. договору строк оплати поставленої продукції за накладною є таким, що настав, оскільки повна оплата мала бути здійснена не пізніше 18.09.2013 року.

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо сплати відповідачем 92 000,00 грн. залишку грошових коштів за отриману продукцію відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 92 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних за період з 19.09.2013 року по 05.01.2015 року у сумі 3 584, 22 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року у сумі 20 765, 11 грн. За результатом перевірки здійсненого розрахунку порушень не встановлено.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у сумі 2 326, 99 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82- 85, 115- 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ОРІОН АСП" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Г. Тикви, буд. 3-А, ідентифікаційний код 34367681) на користь Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Г. Тикви, буд. 3, ідентифікаційний код 30866547) 92 000,00 грн. основного боргу, 3 584,22 грн. 3% річних, 20 765,11 грн. інфляційних втрат, 2 326,99 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2015 року.

Суддя І.І. Колісник