Ухвала

від 19.03.2015 по справі 810/5829/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5829/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грандіс Трейд» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 07.07.2014 року № Ю-0005931702 про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 693 990,32 грн. та визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.07.2014 року №0005921702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органів доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 846 995,16 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача було проведено планову податкову перевірку дотримання ТОВ «Грандіс трейд» вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 1.06.2014 № 2227/10-07-22-01/34842116 (далі по тексту - акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено, зокрема, порушення платником податків Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464), а саме: ст.ст. 4, 6, розділу II, ст.ст. 7, 8, 9 розділу III Закону №2464, що призвело до недоутримання до бюджету єдиного соціального внеску в сумі 1 693 990,32 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено вимогу від 07.07.2014 року № Ю-0005931702 про стягнення з позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 693 990,32 грн. та рішення від 07.07.2014 року №0005921702 про застосування штрафних санкцій у розмірі 846 995,16 грн.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено відповідності вимогам законодавства оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про порушення позивачем приписів ст.ст. 4, 6, розділу II, ст.ст. 7, 8, 9 розділу III Закону №2464 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464), що призвело до недоутримання до бюджету єдиного соціального внеску в сумі 1 693 990,32 грн., викладені у висновках акта перевірки.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, в описові частині акта перевірки (арк. акта перевірки 42) зазначено, що «перевіркою повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, порушень не встановлено».

Суд першої інстанції протокольними ухвалами від 25.11.2014 та 8.12.2014, які відображені у відповідних журналах судових засідань, зобов'язував відповідача надати розрахунок заборгованості позивача з єдиного соціального внеску за звітний період з посиланням на документи, які свідчать про порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідачем доказів порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не надано, як і не надано розрахунки застосованих згідно з оскаржуваними рішеннями фінансових санкцій.

Нормами Податкового кодексу України визначено підстави і порядок проведення податкових перевірок, а так само порядок надання платниками податків документів для перевірки та порядок оформлення результатів відповідних перевірок.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платникам и податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку факти виявлених порушень податкового, валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань, та повинен містити вичерпну інформацію про виявленні порушення платником податків вимог податкового законодавства.

Зважаючи на ту обставину, що акт перевірки не містить відомостей про конкретні порушенням позивачем вимог законодавства, що призвело, виходячи з позиції податкового органу, до недоутримання до бюджету єдиного соціального внеску в сумі 1 693 990,32 грн., вимога від 07.07.2014 року № Ю-0005931702 про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 693 990,32 грн. та рішення від 07.07.2014 року №0005921702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органів доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 846 995,16 грн., що винесені на підставі такого акта не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Апеляційна скарга відповідача містить лише посилання на норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, проте в ній не зазначено конкретних порушень позивачем вимог законодавства, з посиланням на докази, що б могло дозволити провести перевірку правильності нарахування позивачу фінансових санкцій та встановити порушення законодавства.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 19.03.2015 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.