Ухвала

від 12.03.2015 по справі 815/5909/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5909/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В. , Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю представників позивачів - Гончарової О.Л., Гребінч Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково- виробниче підприємство «Системи управління» (надалі - позивач, ТОВ «НВП «Системи управління») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 березня 20014 року №0000642206 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 279 409,00 грн., у тому числі основний платіж - 223 527,00грн., штрафні санкції - 55 882,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено про безпідставність збільшення податковим органом товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, які відображають здійснення господарських операцій з придбання брухту кольорових металів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Суд, скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06 березня 2014 року № 0000642206 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 279 409,00 грн. (у тому числі: основний платіж - 223 527,00 грн., штрафні санкції - 55 882,00 грн.).

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та про прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представник апелянта не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце, день та час судового розгляду.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належних чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «НВП «Системи управління» має ліцензію, серії АГ № 501707 на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів, яка видана 08 лютого 2011 року з необмеженим строком дії (а.с.51 т.1).

Ліцензію на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів має також контрагент позивача - ТОВ «МП Ефес».

Між позивачем, як «Покупцем» та TOB «МП Ефес», як Постачальником» 01 червня 2012 року укладено договір поставки № 060102 (а.с.38-40 т.1), відповідно до якого, з урахуванням додаткової угоди до нього від 11 червня 2012 року (а.с.41-42 т.1), передбачено:

- п. 1.1: Постачальник зобов'язується поставити Покупцю металобрухт кольорових металів, у т.ч. неліквіди кабельно-провідникової продукції (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату вказаного Товару на умовах даного договору;

- п. 4.1: приймання Товару здійснюється: за кількістю по вазі та наступним, супроводжуючим документам: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (за наявності), акт приймання лома та відходів кольорових металів (заповнюється на складі одержувача), паспорт по ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 (Додаток Д), посвідчення про радіаційну та вибухову безпеку по ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 (Додаток А);

- за якістю: вид Товару, який постачається, його відповідність характеристикам та технічним вимогам ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009, відсоток забруднення та хімічний склад визначається Покупцем при прийомі поставленої партії;

- п. 5.1: оплата Товару здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту передачі Товару. За погодженням сторін можливий інший порядок розрахунків;

Проведеною відповідачем плановою виїзною перевіркою ТОВ «НВП «Системи управління» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року були виявлені порушення з боку товариства вимог п.п.135,5,4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

У висновках акту перевірки податковий орган зазначає про заниження ТОВ «НВП «Системи управління» податку на прибуток за 2012 рік в сумі 252 007,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «МП Ефес» у зв'язку з тим, що до складу валових витрат позивачем віднесено витрати, не підтверджені документами, які мають юридичну силу і доказовість, а саме в актах приймання брухту та відходів кольорових металів не відображено джерела походження брухту та відходів кольорових металів, передбачені Ліцензійними умовами.

Враховуючи встановлені актом перевірки обставини, ДПІ у Приморському районі м. Одеси 06 березня 2014 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000642206, яким збільшила ТОВ «НВП «Системи управління» грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 252 007,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 63 002,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи ТОВ «НВП «Системи управління», які були надані до перевірки контролюючому органу відповідають нормам податкового законодавства, а тому в діях товариства відсутній склад податкового правопорушення, яке тягне за собою фінансову відповідальність.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції правильно застосовано правові норми до правовідносин, які виникли між сторонами.

Так, спірні правовідносини врегульовано наступним законодавством: Податковим кодексом України, Законом України «Про металобрухт», Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 31 жовтня 2011 року № 183, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2011 року за № 1321/20059 (далі - Ліцензійні умови), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року.

Статтею 2 Закону України «Про металобрухт» встановлено, що відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються цим законом, іншими законами України та постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт», документи у сфері роботи з металобрухтом - документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку.

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про металобрухт», приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

Підпунктом 3.4 пункту 3 Ліцензійних умов встановлено, що приймання металобрухту від суб'єктів господарювання оформляється актами приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів, форма яких наведена в додатках 2 і 3.

Так, згідно додатку 3 до Ліцензійних умов, форма акта приймання брухту та відходів кольорових металів передбачає зазначення, зокрема, джерела походження брухту та відходів кольорових металів (амортизаційний брухт, технологічні відходи, брухт, одержаний від утилізації військової техніки, від переробки шлаків).

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до перевірки були надані всі документи щодо взаємовідносин з ТОВ «МП Ефес» в рамках вищезазначеного договору поставки.

Було надано видаткові накладні, а також акти приймання брухту та відходів кольорових металів.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», видаткова накладна є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарська операція була відображена позивачем у регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

В актах приймання брухту та відходів кольорових металів наданих фахівцям податкового обліку, у графі «джерело походження брухту та відходів кольорових металів» зазначено - «придбання у організацій».

Зазначений факт став причиною не визнання понесених ТОВ «НВП «Системи управління» витрат при здійсненні господарських операцій по реалізації брухту кольорових металів, отриманого від ТОВ «МП Ефес», в частині його собівартості.

Колегія суддів вважає обґрунтованим довід позивача, який наголошує на тому, що недоліки допущені при складанні акту приймання брухту та відходів кольорових металів в частині відображення джерела походження, жодним чином не перешкоджає достовірному визначенню виду металобрухту, у тому числі за характером його утворення, згідно ДСТУ та не змінюють сутності здійснення господарських операцій з поставки цього металобрухту.

Відповідно до розділу 7 «Технічні вимоги» ДСТУ 3211:2009/ГОСТ1639:2009 «Брухт та відходи кольорових металів та сплавів. Загальні технічні умови» брухт і відходи кольорових металів та сплавів класифікують за назвою відповідних металів та сплавів, а також за характеристиками та показниками якості - поділяють за видами.

Найменування металобрухту в спірних актах приймання брухту та відходів кольорових металів зазначалось саме за видами, визначеними вищезазначеним ДСТУ.

Так, за цими спірними актами позивач придбав три види металобрухту, відповідність яких було перевірено його відповідальними особами: мідь 2, мідь 7 та алюміній 2.

Позивачем до суду першої інстанції було надано документальне підтвердження придбання металобрухту його контрагентом ТОВ «МП Ефес», який в подальшому був йому реалізований.

Як вбачається з актів приймання брухту та відходів кольорових металів постачальників (а.с.159-170), в ньому зазначаються різні джерела походження, в тому числі і не передбачені формою акту, наприклад: відходи власного виробництва, ремонт, демонтаж устаткування.

Допитаний в суді першої інстанції в якості свідка виконавчий директор ТОВ «МП Ефес» зазначив, що ним було зазначено в графі акту приймання брухту та відходів кольорових металів джерело походження - «придбання у організацій» тому, що його постачальники на один і той самий вид металобрухту зазначали різні джерела походження.

На думку свідка, слід звернути увагу на те, що ні Закон України «Про металобрухт», ні Ліцензійні умови не містять визначення жодного із наведених у формі акту приймання брухту та відходів кольорових металів понять - «амортизаційний брухт, технологічні відходи, брухт, одержаний від утилізації військової техніки, від переробки шлаків».

Враховуючи дані обставини, він виходив із наявних у нього документів, власного суб'єктивного судження та існуючої ділової практики.

Докази, які містяться в матеріалах справи свідчать про те, що позивачем до податкової перевірки були надані первинні бухгалтерські та податкові документи, які підтверджують подальшу реалізацію металобрухту, придбаного у ТОВ «МП Ефес».

При цьому, у наданих до перевірки актах приймання брухту та відходів кольорових металів, оформлених ТОВ «НВП «Системи управління» у графі «джерела походження брухту та відходів кольорових металів» також зазначено - «придбання у організацій».

Однак, як правильно зауважив позивач, це не стало причиною для не визнання податковим органом отриманих ТОВ «НВП «Системи управління» доходів від здійснення господарських операцій по реалізації зазначеного брухту кольорових металів на відміну від понесених товариством витрат.

З урахуванням наведених вимог чинного законодавства України та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Обов'язковим підтвердженням здійснення господарської діяльності із заготівлі, переробки, кольорових і чорних металів з підприємствами-постачальниками металобрухту, є акт приймання брухту та відходів кольорових металів, затвердженої форми, оформлений належним чином на кожну партію отриманого товару, документи на підтвердження джерела походження, про результати радіаційного контролю, про відповідність вимогам ДСТУ 4121-2002.

Також слід зазначити, що незначні недоліки в заповненні актів, носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа щодо наданих позивачу послуг .

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Обґрунтованим є посилання позивача на те, що до сфери діяльності податкового органу не відноситься контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Отже, враховуючи перелік функцій, зазначених у ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби не наділені повноваженнями щодо контролю за дотриманням позивачем Ліцензійних умов відносно оформлення приймання брухту та відходів кольорових металів від юридичних осіб, а тому в силу відсутності відповідної компетенції державний податковий орган, відповідно до ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» мав лише право матеріали за фактами порушень ліцензійних умов передати до органу ліцензування або спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування, який видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов та зобов'язує ліцензіата подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень, а в разі невиконання відповідного розпорядження або повторне порушення анулює ліцензію.

Викладене, підтверджує правову позицію суду першої інстанції про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства.

Підсумовуючи вищезазначене та враховуючи, що усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Системи управління» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя І.П. Косцова

суддя Л.В. Стас

Повний текст ухвали складено 16.03.2015 року.