Постанова

від 03.03.2015 по справі п/811/216/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року Справа № П/811/216/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення.

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ "ДНК" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 року №0000032202.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки підприємства відповідачем винесено, як на думку позивача, протиправне податкове повідомлення - рішення, оскільки воно ґрунтується на неправомірних висновках податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування господарських операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр", оскільки висновок про нікчемність правочинів податковим органом здійснено на підставі фактів викладених ним у акті перевірки а не на підставі закону, як того вимагає чинне законодавство.

Позивач зазначає, що з ТОВ "Дистрибуція-Центр" був укладений письмовий договір, який було реально виконано, підприємство отримало продукцію, яку підприємство частково реалізувало, що підтверджується відповідними первинними документами.

Відповідач у своїх запереченнях просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на реальність порушень, встановлених висновками, викладеними у Акті перевірки позивача від 30.12.2014 року №44/11-23-22-04/32324866, наполягав на тому, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" спрямована на штучне створення податкового кредиту контрагентам.

Представник позивача надав суду клопотання, у якому просив проводити розгляд справи у порядку письмового провадження(а.с.128).

Представник відповідача повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с.126), до судового засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що представник позивача просив розгляд справи проводити у порядку письмового провадження, а відповідач надав заперечення проти позову, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ДНК" (далі - позивач) зареєстровано як юридична особа 29.01.2003 року згідно виписки з ЄДРПОУ серія ААВ №395740 (а.с.11).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ з 18.12.2014 року по 24.12.2014 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 30.12.2014 року №44/11-23-22-02/32324866 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК"(код за ЄДРПОУ - 32324866) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Дистрибуція-Центр"(код 36263797) за період 01.07.2014 року по 31.07.2014 року(далі - акт перевірки, а.с.27-41).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 68423,00 грн. в тому числі:- за липень 2014 року на суму ПДВ - 68423,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000032202 від 16.01.2015 року, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 85529,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 68423,00 грн., та 17106,00 грн. за штрафною санкцією(а.с.13).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення винесеного Кіровоградського об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про заниження податку на додану вартість у сумі 68423,00 грн.

Такі висновки ґрунтуються на отриманій відповідачем інформації від Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області оформленої у акті перевірки від 08.12.2014 року №637/22-03/36263797, проаналізувавши який, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Дистрибуція-Центр" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі позивачу. Як наслідок відповідні первинні документи, сформовані при здійсненні господарських операцій з відповідачем за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяють формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи висновки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, відповідач дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "Дистрибуція-Центр" по ланцюгу постачання.

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Дистрибуція-Центр" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Дистрибуція-Центр" (Продавець) та ТОВ "ДНК" (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №40 від 14.03.2014 року, згідно п.2.2 якого Продавець на умовах, передбачених договором, поставляє Продукцію Дистриб'ютору в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а Дистриб'ютор здійснює продаж продукції, яку вони будуть розповсюджувати серед своїх клієнтів з відповідною звітністю(а.с.42-44).

Поставка товарів ТОВ "Дистрибуція-Центр" здійснювалась 22.07.2014 року та 25.07.2014 року згідно видаткових накладних №2348 від 22.07.2014 року на суму 77072,40 грн., в т.ч. 12845,40 грн. ПДВ, №2423 від 25.07.2014 року на суму 317624,24 грн., в т.ч. 52937,37 грн. ПДВ, №2423 від 25.07.2014 року на суму 317624,24 грн., в т.ч. 52937,37 грн. ПДВ (а.с.49, 50, 60).

По факту поставки товару ТОВ "Дистрибуція-Центр" складено податкові накладні №104 від 22.07.2014 року на суму 77072,40 грн., №143 від 25.07.2014 року на суму 317624,24 грн., №142 від 25.07.2014 року на суму 15840,00 грн. (а.с.61-63).

Стосовно оплати поставленої продукції, представник позивача зазначав, що оплату здійснено протягом липня-вересня 2014 року по мірі реалізації товару підприємством, та на підтвердження проведення оплати вказаних господарських операцій надав реєстри взаєморозрахунків за липень-вересень 2014 року(а.с.208,216,224) та копії платіжних доручень на суму поставленої продукції 410536,64 грн.(а.с.209-215,217-223,225-239).

Щодо транспортування вантажу представник позивача зазначав, що доставка товару здійснювалась одночасно кільком контрагентам ТОВ "Дистрибуція-Центр" та надав суду акт надання послуг №ОУ-5083 від 24.0.2014 року здійснених на підставі договору №000035 від 01.11.2011 року, копії товарно-транспортних накладних №354 від 23.07.2014 року, №380 від 29.07.2014 року(а.с.133,143,131), разом із копіями ТТН стосовно інших контрагентів ТОВ "Дистрибуція-Центр", актами прийняття робіт та доказами оплати(а.с.133-143).

Товари, отримані позивачем від ТОВ "Дистрибуція-Центр" пройшли ветеринарне посвідчення, про що видані ветеринарні свідоцтва ЕРД-00 №335224, ЕРД-00 №335225, ЕРД-00 №336685(а.с.144-146), також представник позивача надав копії сертифікатів відповідності консерв(а.с.65-73).

Згідно пояснень представника позивача, товар зберігається відповідачем у орендованих приміщеннях згідно договору оренди від 01.01.2014 року(а.с.45), та договору суборенди №01/01/14 від 01.01.2014 року (а.с.147), зберігання товару підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за липень-грудень 2014 року(а.с.148-171).

Також представник позивача зазначав, що реалізація товару здійснюється товариством у супермаркеті "Копілка", на підтвердження його часткової реалізації надає копії фіскальних та службових чеків(а.с.172-205).

Підпунктом "а, в" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Дистрибуція-Центр" суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договорів між позивачем та ТОВ "Дистрибуція-Центр" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище(договорами, видатковими, податковими накладними, товарно-транспортними накладними).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ТОВ "Дистрибуція-Центр" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно визначено суму податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 68423,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "Дистрибуція-Центр".

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам(пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Оскільки у ході судового розгляду висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 68423,00 грн. не знайшли підтвердження, нарахування позивачу штрафних санкцій також є неправомірним.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 1827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5776 від 26.01.2015 року на суму 182,70 грн.(а.с.17) та платіжним дорученням №5784 від 27.01.2015 року на суму 1644,30 грн.(а.с.18), а отже він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 16.01.2015 року №0000032202, яким товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 85529,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 68423,00 грн., та 17106,00 грн. за штрафною санкцією.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "ДНК" судовий збір в розмірі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім)гривень 00 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна