Постанова

від 17.03.2015 по справі 813/883/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року № 813/883/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Приймака С.І.

представника відповідача Тодорович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклинець» в особі Ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклинець» про стягнення сум капіталізованих платежів,-

в с т а н о в и в :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклинець» в особі Ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклинець» де з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів у розмірі 64 781, 33 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ТзОВ««Реклинець» було повідомлено орган, що здійснює державну реєстрацію про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації та вказано термін, до якого повинні подати свої вимоги кредитори, а саме 10.01.2015р., про, що державним реєстратором було внесено відповідний запис, що підтверджується копією анкети страхувальника. Відповідно відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді було направлено на адресу ліквідаційної комісії заяву про грошові вимоги до боржника ( вих. № 3696-04-6 від 26.12.2014р.). Однак, станом на 17.02.2015р. ліквідаційною комісією не повідомлено Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Червонограді про результати розгляду даної заяви. Тому, вважають, що ліквідаційна комісія ухиляється від розгляду даних вимог, у зв'язку з чим змушені звернутись з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінчення терміну зберігання», причини неявки суду не повідомив

Поштова кореспонденція відправлялась за адресою, яка вказана в ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реклинець», пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

Судом встановлено, що 28 грудня 1993року стався нещасний випадок з ОСОБА_2, працівником Селянської спілки пайовиків ім. Лесі Українки, правонаступником якої на даний час являється ТзОВ «Реклинець», про що було складено акт про нещасний випадок на виробництві ф. Н-1 за № 1 від 30.12.1993р.

03.05.1995 року Обласним центром МСЕК (виписка із акта огляду МСЕК до довідки серії 2-18АГ № 019956 ) при проходженні переогляду потерпілому ОСОБА_2 встановлено безтерміново 60% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом 28.12.1993 року.

Згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне - соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відділенням виконавчої дирекції Фонду було продовжено страхові виплати потерпілому на виробництві ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, засновниками ТзОВ «Реклинець» ухвалено рішення про припинення діяльності відповідача шляхом ліквідації та вказано термін, до якого повинні подати свої вимоги кредитори, а саме 10.01.2015р., про, що державним реєстратором було внесено відповідний запис, що підтверджується копією анкети страхувальника.

У зв'язку з наведеним позивачем зроблено розрахунок потреби в капіталізації коштів для продовження виплати страхових виплат особам, потерпілим на виробництві ТзОВ «Реклинець» загальна сума капіталізованих платежів склала 64 781, 33 грн.

Відповідно відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді було направлено на адресу ліквідаційної комісії заяву про грошові вимоги до боржника ( вих. № 3696-04-6 від 26.12.2014р.).

Однак, станом на 17.02.2015р. ліквідаційною комісією не повідомлено Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Червонограді про результати розгляду даної заяви.

ТзОВ «Реклинець» знаходиться у стані припинення юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частинами 1-3 статті 104 Цивільного кодексу України (далі іменується - ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Відповідно до частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

У відповідності до вимог частин 1 та 9 статті 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленомустаттею 112 цього Кодексу.

Статтею 112 ЦК України визначені черги задоволення вимог кредиторів, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

За приписом абзацу 1 частини 2 статті 1205 ЦК, України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі статтями 15, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі іменується -Закон України №1105-XIV) фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація і фінансується, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі іменується - Порядок №765).

Відповідно до пункту 1 Порядку №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

У відповідності до вимог пункту 3 Порядку №765, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Крім цього, своєю постановою від 26.06.2012 Верховний суд України визначив, що вимоги Порядку поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

У відповідності до вимог статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000р.

Відповідно до статті 21 Закону України №1105-XIV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, серед іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затв. спільною Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, Фондом соціального страхування провадиться відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою зазначених пенсій. Зокрема, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді Львівської області - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклинець» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді Львівської області капіталізовані платежі в розмірі 64 781 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят одну) грн.. 33 коп.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено 20 березня 2015 року.

Суддя Костецький Н.В.