Ухвала

від 18.03.2015 по справі 815/4990/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4990/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - виробничий центр" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.07.2014 року № 0001602205, № 0001612205, № 0001622205, № 0001622205. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що вони прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про їх скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі направлень виданих Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Міндоходів Одеській області посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, згідно пп. 20.1.4. п. 20.1 ст.20, п. 77.1. та п.77.4. ст.77 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), план-графіком проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання та відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.01.14 р. № 24 (Додаток 1), проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-виробничий центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р по 31.12.2012р, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт № 1286/15-53-22-05/31622177 від 26.02.2014 року, яким встановлено порушення: 1) п. 138.1, п. 138.2, , 138.4 п. 138.8 п.п. 138.10.2, п.п.138.10.4 ст. 138, п. п. 139.1.9. п.139.1 ст.139, 275.1 ст.275, п.п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 195395 грн., в т.ч.: - 4 квартал 2011 заниження в сумі 7323 грн., 1 квартал 2012 заниження в сумі 5655 грн., півріччя 2012 заниження в сумі 74200 грн. в т.ч. 2 квартал 2012 заниження в сумі 68545 грн., 3 квартали 2012 заниження в сумі 138428 грн. в т.ч. 3 квартал 2012 заниження в сумі 64227 грн., 4 квартал 2012 заниження в сумі 188072 грн. в т.ч. 4 квартал 2012 заниження в сумі 49644 грн.; 2) п. 201.10. ст.201 п.198.1, п.198.3 ст. 198 , п.201.1, п.201.4 ст.201 п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за перевіряємий період всього у сумі 205 168 грн., в тому числі по періодам: серпень 2012 заниження в сумі 51777 грн., вересень 2012 заниження в сумі 41331 грн., жовтень 2012 заниження в сумі 72796 грн., листопад 2012 заниження в сумі 16111 грн., грудень 2012 заниження в сумі 23153 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 в сумі 858 грн.; 3) п.п. 269.1.2 п.269,1 ст.269 , п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.275.1 ст.275, п.п. 286.5 ст.286 ПК України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку за користування земельною ділянкою за 2012 (липень - грудень) на загальну суму 31995 грн.; 4) п.49.1, 49.18.3 п.49.18 ст. 49 ПК України (зі змінами та доповненнями), встановлено не подання Податкової декларації з плати за землю за 2012, відповідно не відбувалось нарахування плати за користування земельною ділянкою; 5) пп. 14.1.54, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст.163, пп. 164.2.17 абз."е" п. 164.2, п.164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, ст. 168 ПК України (із змінами та доповненнями) підприємство не утримало та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб у 2011 році на загальну суму 5618, 89 грн.

На підставі цього, ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. № 0000532205 (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 205 168 грн. - за основним платежем та 102 584 грн. - за штрафними санкціями; - податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. №0000542205 (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 195 395 грн. - за основним платежем та 97 697 грн. - за штрафними санкціями; - податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. №0000562205 (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб 31 995 грн. - за основним платежем та 7 999 грн. - за штрафними санкціями; - податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.03.2014р. №0002361760 (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання по податку на доходу фізичних осіб 5 618,18 грн. - за основним платежем та 1404,72 грн. - за штрафними санкціями.

Частково не погоджуючись з висновками перевірки, фактами і даними, викладеними в Акті № 1286/15-53-22-05/31622177 від 26.02.2014 року, TOB «Агро-виробничий центр» відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України, було подано письмове заперечення до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеської області вих. № 141 від 03.04.2014 р. (т. 1 а.с. 70-75).

Згідно відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області вх. № 96 від 23.04.2014 р. у зв`язку з порушенням норм п. 86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України заперечення ТОВ Агро-виробничий центр від 03.04.2014 № 141 не підлягають розгляду (т. 1 а.с. 76).

TOB «Агро-виробничий центр» у порядку адміністративного оскарження у порядку визначеному п.п. 56.3. ст. 56 ПК України, подали скаргу до податкового органу вищого рівня - Головного управління Міндоходів в Одеській області на Акт № 1286/15-53-22-05/31622177 від 26.02.2014 року (вих. № 140 від 04.04.2014 р.) (т. 1 а.с. 77-83).

29 квітня 2014 p. TOB «Агро-виробничий центр» сплатили грошове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.03.2014р. № 0002361760 у сумі 7023,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 836 від 29.04.2014 р. (т. 1 а.с. 84).

20 травня 2014 року № 331/10/22-5,повідомлено про проведення на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 п. 79.1 п.79.2 ст.79 ПК України (зі змінами і доповненнями) та Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.05.2014 №1139 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-виробничий центр» (код ЄДРПОУ 31622177) щодо питань викладених у скарзі 04.04.2014 № 141, директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-виробничий центр» (код ЄДРПОУ 31622177) документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агро-виробничий центр».

На підставі Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.05.2014 №1139 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-виробничий центр» (код ЄДРПОУ 31622177) щодо питань викладених у скарзі 04.04.2014 р № 141 директора TOB «Агро-виробничий центр», згідно з пп. 20.1.4. п. 20.1 ст.20, п. п.75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п 79.1 п. 79.2 ст. 79 ПК України, листа ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.05.2014 р. № 4721/7/15-32-10-02-07, проведена позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання TOB «Агро-виробничий центр» з питань викладених в скарзі від 04.04.2014 р. № 140, на податкові повідомлення рішення від 20.03.2014 р. № 000542205, №0000562205, № 0000532205.

За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агро-виробничий центр» було складено Акт перевірки від 28.05.2014 р. № 2295/15-53-22-05/31622177, у висновках якого зазначено, що залишаються без змін висновки акту від 26.02.2014 №1286/15-53-22-05/31622177 в результаті чого встановлено порушення: 1) п. 138.1, п. 138.2, , 138.4 п. 138.8 п.п. 138.10.2 , п.п. 138.10.4 ст. 138, п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139, п. 275.1 ст.275, п. 286.5 ст.286 ПК України (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 195 395 грн., в т.ч.: 4 квартал 2011 заниження в сумі 7 323 грн. в т.ч. 4 квартал 2011 заниження в сумі 7 323 грн.; 1 квартал 2012 заниження в сумі 5 655 грн.; півріччя 2012 заниження в сумі 74 200 грн. в т.ч. 2 квартал 2012 заниження в сумі 68 545 грн.; 3 квартали 2012 заниження в сумі 138428 грн. в т.ч. 3 квартал 2012 заниження в сумі 64 227 грн., 4 квартал 2012 заниження в сумі 188072 грн. в т.ч квартал 2012 заниження в сумі 49 644 грн. 2) п. 201.10. ст. 201, п. 198.1. та п. 198.3. ст. 198, п. 201.1. та п. 201.4. ст. 201, п.198.3. та п.198.6. ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за перевіряємий період всього у сумі 205 168 грн., в тому числі по періодам: серпень 2012 заниження в сумі 51 777 грн., вересень 2012 заниження в сумі 41 331 грн., жовтень 2012 заниження в сумі 72 796 грн., листопад 2012 заниження в сумі 16 111 грн., грудень 2012 заниження в сумі 23 153 грн. 3) п.п. 269.1.2. п. 269.1. ст. 269, п.п. 270.1.1 п. 270.1. ст. 270, п.275.1. ст.275, п.п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку за користування земельною ділянкою за 2012 (липень-грудень) на загальну суму 31 995 грн.

05.06.2014 р. TOB «Агро-виробничий центр» отримали рішення за результатами розгляду первинної скарги № 1255/10/15-32-10-02-07 від 03.06.2014 р. на підставі якого частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. № 0000562205 (форма «Р») у частині донарахування грошового зобов'язання земельного податку в розмірі 29 995 грн. та у частині донарахування штрафних санкцій з цього податку в розмірі 7 329 грн., а первинну скаргу директора TOB «Агро-виробничий центр» з цій частині - задовольняє, в іншій частині залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. № 0000562205, а первинну TOB «Агро-виробничий центр» без задоволення; частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. № 0000532205 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3700 грн. та у частині донарахування штрафних санкцій з цього податку з розмірі 1850 грн. а первинну скаргу TOB «Агро-виробничий центр» в цій частині-задовольняє, в іншій частині залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. № 0000532205, а первинну скаргу TOB «Агро-виробничий центр» без задоволення; частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р. №0000542205 в частині донарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 511 грн., первинну скаргу TOB «Агро-виробничий центр» в цій частині - задовольняє, в іншій частині залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2014р №0000542205, а первинну скаргу ТOB «Агро-виробничий центр» без задоволення; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 6 299 грн.; визначено завищення суми невід'ємного значення з ПДВ за грудень 2012 року на суму 17 610 грн.

ТOB «Агро-виробничий центр», не погоджуючись з Рішенням за результатами розгляду первинної скарги № 155/10/15-32-10-02-07 від 03.06.2014 р. подали Скаргу до Міністерства доходів та зборів України.

01.08.2014 р. TOB «Агро-виробничий центр» отримано рішення про результати розгляду скарги № 779/6/99-99-10-01-15 від 01.08.2014 р. на підставі якого, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.03.2014 р. №0000532205, № 0000542205, № 0000562205 за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ ҐМіндоходів в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.07.2014 року № 0001602205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 302,202 грн., з яких за основним платежем - 201468 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100734 грн.; № 0001612205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 2670 грн., з яких за основним платежем - 2000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 670 грн.; № 0001622205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 292581 грн., з яких за основним платежем - 195395 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 97186 грн.; № 0001622205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 9448 грн., з яких за основним платежем - 6299 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3149 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); 138.8.1. до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку; 138.8.2. до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; 138.8.3. платники податку - ліцензіати з виробництва електричної та/або теплової енергії, які використовують для виробництва електричної та/або теплової енергії вугілля та/або мазут, до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг протягом року до прямих матеріальних витрат замість вартості витраченого в технологічному процесі вугілля та/або мазуту, включають суму резерву запасу палива (вугілля та/або мазуту), який створюється для безперебійного постачання електричної енергії споживачам. Сума резерву запасу палива визначається самостійно платником податку щомісяця на основі середньомісячної вартості придбаного палива (вугілля, мазуту) за попередній рік, але не менше фактичної вартості придбаного протягом поточного місяця палива (вугілля, мазуту). В кінці звітного року створений резерв корегується на вартість витраченого в технологічному процесі палива (вугілля, мазуту), а саме: якщо фактична вартість витраченого в технологічному процесі палива (вугілля, мазуту) протягом звітного року більша, ніж сума нарахованого за звітний рік резерву, то собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг збільшується на суму різниці між вартістю витраченого в технологічному процесі палива та нарахованого резерву за результатами звітного року; якщо фактична вартість витраченого в технологічному процесі палива (вугілля, мазуту) протягом звітного року менша, ніж сума нарахованого за звітний рік резерву, то собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг зменшується на суму різниці між вартістю витраченого в технологічному процесі палива та нарахованого резерву за результатами звітного року; 138.8.4. платники податків - ліцензіати з передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії у звітному податковому періоді до собівартості реалізації електричної та/або теплової енергії, надання послуг з передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії також включають фактично понесені в такому звітному періоді витрати з придбання електричної та/або теплової енергії; 138.8.5. До складу загальновиробничих витрат включаються: а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу, працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, придбаних комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій); д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень; е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, робітників та працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); є) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства; ж) суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності"; з) суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із статтею 148 цього Кодексу); и) інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, нормативами; 138.8.6. витрати з придбання природного газу, що формують собівартість послуг гарантованого постачальника з постачання природного газу споживачам за регульованим тарифом у звітному податковому періоді, визначаються в розмірі суми коштів, що перераховані власнику природного газу з відкритого у банку відповідно до закону гарантованим постачальником поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів. Після оформлення акта приймання-передачі природного газу між власником природного газу та гарантованим постачальником витрати, включені до собівартості постачання природного газу, підлягають коригуванню (у сторону збільшення чи зменшення) відповідно до суми вартості придбаного природного газу гарантованим постачальником, визначеної в акті приймання-передачі природного газу за звітний податковий період.

Згідно до п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення; п.п. 138.10.4 інші операційні витрати, що включають, зокрема: а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу; б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; амортизацію необоротних та нематеріальних активів у складі об'єктів, отриманих у концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності";в) інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу. Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті; витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, в тому числі з питань законодавства, на придбання літератури, оплату Інтернет-послуг і передплату спеціалізованих періодичних видань; суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до додаткового спеціального резерву страхування пенсійних вкладів та додаткових спеціальних резервів страхування коштів фондів банківського управління відповідно до закону, що регулює питання створення та функціонування фондів банківського управління.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є: землекористувачі.

Згідно до п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

П. 275.1 ст. 275 ПК України визначено ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що списаня на собівартість реалізованих товарів, по падатковим накладними, відображено в облікових регістрах за 2012 проводка по бухгалтерському обліку: Дт 28 «Товари» в Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», та по моменту відвантаження та списання на собівартість, проводка по бухгалтерському обліку Дт 902 Кт 281- списано на собівартість, у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" показників за період 2012 на загальну суму 927 575 грн. у т.ч. по періодам:- 1 квартал 2012 р. в сумі 26 928 грн. (без ПДВ); - Півріччя 2012 в сумі 353 336 грн. у т.ч. 2 квартал 2012 в сумі 326 408 грн. (без ПДВ); - 3 квартали 2012 в сумі 691 175 грн. у т.ч. 3 квартал 2012 в сумі 337 839 грн. (без ПДВ); - 4 квартал 2012 в сумі 927 575 грн. у т.ч. 4 квартал 2012 в сумі 236 400 грн. (без ПДВ).

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що на порушення п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового України, пп. 2-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, ст.1, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, п. 2.1, 2.4, 2.7 Положения про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, до складу витрат підприємством віднесено витрати, не підтверджені документами, які мають юридичну силу і доказовість, (витрати на підставі первинних документів з відсутністю підпису осіб, відповідальних за складання первинного документа, відсутністю печатки).

Отже, податковий орган, в якості підстави для вказаних висновків, зазначає: 1. віднесення позивачем до складу витрат, витрати, які не підтверджені документами, які мають юридичну силу і доказовість (витрати на підставі первинних документів з відсутністю підпису осіб, відповідальних за складання первинного документа, відсутністю печатки); 2. безтоварність господарських операцій, через певні недоліки первинних документів (витрати на підставі первинних документів з відсутністю підпису осіб, відповідальних за складання первинного документа, відсутністю печатки).

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Агро-виробничий центр» (надалі - Продавець) та ПП «ім. Б. Хмельницького (далі Покупець), ТОВ Агрофірма «Владівське подвір`я», СВК «Вільне козацтво», ПОСП «Берізка», СПП «Марлен», ТОВ «Кордонське», СГК «Рассвет», ТОВ «Украгросвєт», ТОВ «Моноліт», ТОВ АВ «Агроцентр К», ПП «Чорногірське», ТОВ «Топаз», ПП «Чеське», ТОВ «Колос», УНТОВ «Ботон», були укладені договори купівлі - продажу. Здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, а саме: рахунками-фактури, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами звірки, специфікаціями, податковими накладними, виписками з банку, податковими деклараціями, довідками, розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, (т. 1 а.с. 92-250; т. 2 а.с. 1-68, 124-252; т. 3 а.с. 1-35).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Нертус» і ТОВ «Агро-виробничий центр» були укладені дистриб`юторськи договори, між ТзОВ «Бучачагроххлібпром» та ТзОВ «Агро-виробничий центр» договір купівлі-продажу, між ТОВ «Уніфер» та ТОВ «Агро-виробничий центр» договір дистрибуції, між ТОВ «Нертус-Плюс» і ТОВ «Агро-виробничий центр» дистриб`юторський договір, між ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» та ТОВ «Агро-виробничий центр» договір поставки насіння, між ТОВ «Агроснаб-Південь» та ТОВ «Агро-виробничий центр»договір поставки продукції для сільгоспвиробництва, між ТОВнауково-виробнича фірма «Хелп-Агро» та ТОВ «Агро-виробничий центр» договір поставки. Здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, накладними, товарними накладними, податковими деклараціями, (т. 3 а.с. 47-107, 114-150).

Щодо відображення та донарахування податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Податковий орган вказує, що в порушення п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України, підприємством TOB «Агро-виробничий центр» до податкового кредиту віднесено суми податку у розмірі 5 604 грн.

Зазначені суми податкового кредиту включені до складу загальної суми податкового кредиту за вересень 2012 на підставі податкової накладної, що не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає право на формування податкового кредиту, що привело до завищення податкового кредиту за 2012 рік на 5 604 грн., у тому числі по періодам: вересень 2012 - 5 604 грн.

Також податковий орган вказує, що TOB «Агро-виробничий центр» було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість не підтверджену податковими накладними, чим порушено нормами п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненням) та завищено податковий кредит на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість по постачальнику TOB «Перспектива» (ІПН 356396315541) по постачальнику без найменування, не підтвердженими належним чином оформленими податковими накладними (не підтвердженими митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України), всього на суму 4 815 грн., у тому числі по періодах: - грудень 2012 завищення в сумі 4 815 грн.

У реєстрах виданих податкових накладних вчинено записи податкових накладних: грудень 2012 - 4815 грн. (TOB «Перспектива » (ІПН 356396315541) в сумі ПДВ 1 115 грн., у реєстрі податкових накладних за грудень 2012 р. під № 169, без найменування постачальника за грудень 2012 p., у реєстрі податкових накладних за грудень 2012 р. під № 215 в сумі 3 700 грн.)

Вказане порушення встановлено на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до Декларації з податку на додану вартість) за період з жовтня 2011 по грудень 2012 та бази даних ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

В свою чергу судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що TOB «Агро-виробничий центр» у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних вчинено записи податкових накладних: - грудень 2012 р. по постачальнику TOB «Перспектива» (ІПН 356396315541) № 7 від 31.03.2012 р. в сумі 15 090, 02 грн. з ПДВ, далі внесений запис про розподіл сум податкового кредиту, а саме: підлягають оподаткуванню за ставкою 20% ПДВ 1115 грн., та звільнені від оподаткування, не є об'єктами даткування ПДВ 20% 1 399,10 грн., що підтверджує реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень.

Запис у реєстрі податкових накладних за грудень 2012 р. під № 215 у сумі 3700 грн. відсутній, але є сума ПДВ 2 023 грн. на підставі документу бухгалтерського обліку сформована згідно Додатка 7 до Декларації по податку на додану вартість за грудень 2012р.

Також, податковий орган у актах перевірок, зазначає, що при проведенні перевірки повноти декларування сум податку на додану вартість відповідно до вимог наказу ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опроцюваннюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» в результаті опрацювання відхилення між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість TOB «Агро-виробничий центр», встановлених автоматизованою системою Податковий блок» підсистемою «Автоматизована система»: «Перегляд результатів співставлення» існують розбіжності.

Отже, податковий орган вказує, що TOB «Агро-виробничий центр» сформувано податковий кредит в липні 2012, що відображено в додатку №5 до Декларації з ПДВ за липеньу 2012 у сумі ПДВ 4461 грн. (ТОВ «Нертус» (ІПН 31942246), за серпень 2012 , що відображено у додатку №5 до Декларації з ПДВ за серпень 2012, ПДВ в сумі 8396 грн., (TOB «Нертус» (ІПН 31942246), ПДВ в сумі 5063 грн., CK «Едем» (ІПН 30901057), ПДВ в сумі 3333 грн.) без відповідних підтверджуючих податкових накладних.

Що слугувало підставою для висновку податкового органу про порушення TOB «Агро-виробничий центр» п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) TOB «Агро-виробничий центр» та неправомірного формування податкового іоедиту з ПДВ, в результаті чого було встановлено завищення податкового кредиту на 12 857 грн., у тому числі: липень 2012 завищення в сумі 4461 грн., серпень 2012 завищення в сумі 8396 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні за липень 2012 р. у сумі ПДВ 4461 грн.(TOB «Нертус»), за серпень 2012 р. (TOB «Нертус») ПДВ в сумі 5063 грн. надавалися та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Податкова накладна №141 від 13.07.2012p. (TOB «Нертус») ПДВ в сумі 1560,80 грн., податкова накладна №142 від 13.07.2012p. (TOB «Нертус») ПДВ в сумі 1536,60 грн., податкова накладна №121 від 23.07.2012p. (TOB «Нертус») ПДВ в сумі 1363,84 грн. були включені до податкового кредиту за липень 2012 р. на підставі первинних документів на -паперовому носії відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України.

Податкова накладна № 204 від 31.08.2012 р. (ТOB «Нертус») ПДВ в сумі 5 063 грн. була включена до податкового кредиту за серпень 2012 р. на підставі первинного документа на перовому носії відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України.

У вересні 2012 р. TOB «Агро-виробничий центр» помилково включено податкову накладну № 204 від 03.09.2012р. («Нертус») ПДВ в сумі 5063 грн., але в листопаді 2012 р. подає уточнюючий розрахунок за вересень 2012 р., де знімає з податкового кредиту помилково внесену податкову накладну № 204 від 03.09.2012р.(«Нертус») ПДВ у сумі 5063 грн.

Податковий орган в актах перевірки вказує, на порушення TOB «Агро-виробничий центр» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, а саме: віднесення до складу податкового кредиту за перевіряємий період, податок на додану вартість в загальній сумі 200 360 грн. по податковим накладним які не підтверджені пдписом уповноваженої платником особою та скріплену печаткою, в результаті чого податковий кредит завищено на 200 360 грн., у тому числі: липень 2012 завищення в сумі 17793 грн.; серпень 2012 завищення в сумі 25713 грн.; вересень 2012 завищення в сумі 31141 грн.; жовтень 2012 завищення в сумі 89 765 грн.; грудень 2012 завищення в сумі 35948 грн.

Суми податкового кредиту у розмірі 200 360 грн. відображеного у реєстрі податкових накладних, додатку № 5 до Декларації з ПДВ за липень серпень, вересень, жовтень, грудень, 2012 р. та відображено по рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, грудень, 2012 року, по постачальникам: сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільне козацтво», TOB «Бучачагрохлібпром», TOB «Луга-Райз-Агро», TOB «Нертус Схід», ПП Агрофірма «Промінь».

Судом щодо вказаного порушення встановлено, що TOB «Агро-виробничий центр» були надані перевіряючим під час проведення планової перевірки належним оформлені та повторно направлялися для проведення позапланової перевірки (Вих. 342 від 28.05.2014 р. та Вих. 343 від 28.05.2014 р. (Додаток186), однак не були враховані при перевірці.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України підставою для відповідальності ка податку є не підтвердження податковими накладними сум податку включеного до ового кредиту на момент перевірки платника податку.

Отже, на момент проведення перевірки податкові накладні були в наявності у TOB «Агро-виробничий центр», що вказує на виконання підприємством приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Податковий кодекс визнає два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку - відсутність податкової накладної та невикористання придбаних товарів (послуг) у власній господарський діяльності.

Суд аналізуючи висновки податкового органу та документи надані позивачем до матеріалом справи, не встановим законодавчо визначених підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат досліджених у спірних правовідносинах.

Позивача надав усі первинні документи, що підтверджують факт продажу товарів, більш того господарські операції між контрагентами-покупцями та позивачем оформлені відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Отже, реальність господарських операцій, здійснених позивачем з контрагентами у перевіряємий період, а саме фактичне набуття матеріальних цінностей та результатів послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже не викликає сумнівів.

Відповідно до п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженогонаказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідачем не доведені висновки щодо порушень позивачем норм чинного законодавства та відповідно правомірність своїх рішень.

Отже, актом перевірки, не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту у перевіряємий період.

З огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 01.07.2014 року № 0001602205, № 0001612205, № 0001622205, № 0001622205, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-виробничий центр» підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик