Рішення

від 16.03.2015 по справі 902/77/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2015 р. Справа № 902/77/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон - Агро" 21000, м.Вінниця, пл.Жовтнева, 1, кім.221-223

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" 22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця, вул.Леніна, буд.1

про стягнення 47243,15 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача, Супрун М.І., довіреність № б/н від 12.03.15, представник;

позивача, Дремлюх О.М., довіреність № б/н від 03.01.15, представник.;

відповідача, не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" про стягнення 47243,15 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 27.01.15 р. порушено провадження у справі №902/77/15 та призначено справу до розгляду на 16.03.15 р.

В судовому засіданні представниками позивача позовні вимоги підтримано, просили суд їх задовільнити з підстав, визначених в позові.

Відповідач правом захисту не скористався, в судове засідання не з''явився, причини неявки суду не повідомив, незважаючи на той факт, що про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №812 від 05.02.15 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

08 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астон - Агро" (надалі "Позивач") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" (надалі "Відповідач") було укладено договір поставки № 90 (надалі "Договір") згідно п.1.1. якого, Продавець (Відповідач) зобов'язувався передати у власність Покупця - Позивача, а Покупець - Позивач прийняти та оплатити зерно соняшника (далі - за текстом Товар).

Згідно п.3.1. договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 3-х банківських днів з дати оформлення зерновим складом складської квитанції, у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Позивач виконуючи свої зобов'язання перерахував Відповідачу грошові кошти в загальній сумі 295 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- № 992 від 09.09.2013р. на суму 100 000,00 грн.;

- № 1002 від 16.09.2013р. на суму 20 000,00 грн.;

- № 1030 від 24.09.2013р. на суму 25 000,00 грн.;

- № 1211 від 25.10.2013р. на суму 50 000,00 грн.;

- № 614 від 15.11.2013р. на суму 100 000,00 грн.;

Відповідач здійснив поставку лише на загальну суму 173 152,75 грн., згідно видаткових накладних, а саме:

- № 117/2 від 03.10.2013 р. на суму 17 776,50 грн.;

- № 120/1 від 06.10.2013 р. на суму 17 062,50 грн.;

- № 145 від 15.11.2013 р. на суму 42 066,04 грн.;

- № 147 від 16.11.2013 р. на суму 18 184,51 грн.;

- № 153 від 28.11.2013 р. на суму 18 026,40 грн.;

- № 162 від 03.12.2013 р. на суму 18 360, 80 грн.;

- № 163 від 04.12.2013 р. на суму 41 676, 00 грн.;

Таким чином, Відповідач не поставив Позивачу товар на загальну суму 121847,25 грн.

09 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астон - Агро" (надалі "Позивач") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" (надалі "Відповідач") було укладено договір поставки №120 (надалі "Договір") згідно п.1.1. договору Постачальник (Відповідач) зобов'язувався поставити, а Позивач - Покупець прийняти та оплатити Товар українського походження, врожаю 2013 року (далі - за текстом Товар).

Згідно п.3.1. договору Покупець - Позивач проводить 100% попередню оплату за Товар у грошовій формі впродовж 5-ти банківських днів з моменту підписання Договору.

Позивач виконуючи свої зобов'язання перерахував Відповідачу грошові кошти в загальній сумі 161000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- № 1449 від 10.12.2013р. на суму 115 000, 00 грн.;

- № 1452 від 10.12.2013р. на суму 46 000, 00 грн.;

Однак, Відповідач здійснив поставку на загальну суму 230 000,00 грн., згідно видаткових накладних, а саме:

- № 164 від 10.12.2013 р. на суму 115 000,00 грн.;

-№ 165 від 10.12.2013 р. на суму 46 000,00 грн.;

- № 167 від 11.12.2013 р. на суму 34 500,00 грн.;

- № 168 від 11.10.2013 р. на суму 34 500,00 грн.;

Отже, із аналізу вищевказаних документів виходить, що Відповідач поставив Позивачу товар більше на 69 000,00 грн., ніж фактично Позивачем було сплачено по даному договору.

Враховуючи те, що по договору поставки №90 від 08 вересня 2013 року, Відповідач не здійснив поставку товару Позивачу на загальну суму 121847,25 грн., а по договору поставки №120 від 09 грудня 2013 року, Відповідач здійснив поставку товару Позивачу більше на 69 000,00 грн., заборгованість Відповідача складає 52 847,25 грн.

Однак, із врахуванням поточної заборгованості Позивача по раніше укладених договорах сума заборгованості Відповідача складає 47243,15 грн. , що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астон - Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" станом на 31.12.2013 року.

З метою досудового врегулювання спору Відповідачу була надіслана вимога-претензія від 13.11.2014 року, з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання або повернути суму кредиторської заборгованості, а також провести звірку взаєморозрахунків, але дану вимогу Відповідач залишав поза увагою.

В зв''язку з тим, що відповідач в добровільному порядку відмовляється виконувати свої зобов''язання, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

Доказів поставки товару чи повернення попередньої оплати в матеріалах справи відсутні.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статтей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Дослідивши матеріали справи, суд констатує, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі договору щодо поставки товару.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Законом не визначено форму пред'явлення вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Обмеження заявників (покупців) у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов, фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове регулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Дана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 43/308-10.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З урахуванням усього вищевказаного, ст.193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526, 692 Цивільного кодексу України позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 47243,15 грн. підлягають до задоволення.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" (22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця, вул.Леніна, буд.1, код ЄДРПОУ 36942392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон - Агро" (21000, м.Вінниця, пл.Жовтнева, 1, кім.221-223, код ЄДРПОУ 37028828) 47243,15 грн. боргу та 1827,00 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 20 березня 2015 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21000, м.Вінниця, пл.Жовтнева, 1, кім.221-223

3 - відповідачу 22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця, вул.Леніна, буд.1