Рішення

від 17.03.2015 по справі 921/91/15-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2015 р. Справа № 921/91/15-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Прокуратури м. Тернополя, вул. Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернополя Тернопільської області

до відповідача: Гаражного кооперативу "Кенотрон", вул. Спортивна, 1а, м. Тернопіль

про стягнення пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя в сумі 32 123 грн.05 коп..

За участю представників сторін

Прокурора: Ковальчук О.Р.;

Позивача: Ярош О. П. - завідувач сектору правової експертизи проектів документів управління правового забезпечення;

Відповідача: не з"явився.

Суть справи: Прокуратура міста Тернополя, вул. Шевченка, 7 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5 м. Тернопіль звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом до гаражного кооперативу "Кенотрон", вул. Спортивна, 1а, м. Тернопіль про стягнення пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Тернополя в сумі 32 123 грн. 05 коп., з яких: 25 000 грн. 00 коп. основна сума пайового внеску, 2 500 грн. 00 коп. - штраф у розмірі 10% від суми несплаченого зобов"язання, 1 842 грн. 91 коп. інфляційні нарахування, 283 грн. 56 коп. - 3% річних та 2 496 грн. 58 коп. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 283 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Тернополя, а саме не здійснена проплата пайового внеску, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 25 000 грн. 00 коп., на яку нараховано 2 500 грн.00 коп. штраф у розмірі 10% від суми несплаченого зобов"язання, 1 842 грн.91 коп. - інфляційні нарахування, 283 грн.56 коп. - 3% річних та 2 496 грн.58 коп. - пені.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29 січня 2015 року порушено провадження у справі та розгляд даної справи призначено на 13 лютого 2015 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27 лютого 2015 року та 17 березня 2015 року відповідно. Зобов"язано відповідача надати суду документально обґрунтований відзив на позов.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 17 березня 2015 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задоволити.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання 13 лютого 2015 року та 27 лютого 2015 року та 17 березня 2015 року не з"явився, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином в порядку ст. 64, 87 ГПК України.

11 березня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від відділення поштового зв"язку надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення разом із конвертом надіслане на адресу гаражного кооперативу "Кенотрон", вул. Спортивна, 1а, м. Тернопіль з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 р.)

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 ГПК України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

09 вересня 2013 року між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради /надалі виконавчий комітет/ та гаражний кооператив "Кенотрон" /надалі замовник/ було укладено договір № 283 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя, відповідно до умов якого Замовник зобов"язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, виходячи з наміру здійснити будівництво гаражів гаражного кооперативу "Кенотрон" (42 шт.) по вул. Спортивна, 1 а в м. Тернополі. Вартість будівництва згідно зведеного кошторисного розрахунку становить 920 296 грн. 00 коп. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя полягає у перерахуванні ним до бюджету розвитку міста коштів у розмірі, в порядку на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.2. договору розмір пайового внеску становить 6 % від загальної кошторисної вартості об"єкта, вказаного в п. 1.1. цього договору, визначеної на підставі наданих замовником документів чи встановлених у положенні про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя нормативів для одиниці створеної потужності.

Відповідно до п. 2.3. договору пайовий внесок в сумі 55 217 грн. 76 коп. підлягає до сплати замовником відповідно до розрахунку розміру пайового внеску, який є невід"ємною частиною цього договору та на рахунок, вказаний у ньому. Пайовий внесок сплачується в проміжок часу з моменту отримання документів, на підставі яких здійснюватимуться будівельні роботи, до дати прийняття об"єкту в експлуатацію в порядку, визначеному у розрахунку (п. 2.5. договору).

На виконання умов договору сторонами затверджено розрахунок величини пайового внеску. Відповідно до п. 4 даного розрахунку строк сплати пайового внеску в сумі 25 000 грн. 00 коп. - єдиним платежем до 20 грудня 2013 року та в сумі 30 217 грн. 76 коп. до здачі в експлуатацію (копія розрахунку величини пайового внеску знаходиться в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2013 року на адресу відділу звернень та документообігу Управління організаційно- виробничої роботи Тернопільської міської ради надійшла заява б/н від 16.12.2013 р. від голови кооперативу "Кенотрон" Миколишина Б.В. про перенесення терміну оплати пайового внеску на 01 вересня 2014 р.

20 грудня 2013 року між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та гаражним кооперативом "Кенотрон" укладено додатковий договір № 283/01 відповідно до умов якого, строк сплати пайового внеску встановлено в сумі 25 000 грн. 00 коп. - єдиним платежем до 01 вересня 2014 року та в сумі 30 217 грн. 76 коп. до здачі в експлуатацію (копія додаткового договору № 283/01 знаходиться в матеріалах справи).

Однак, 18 серпня 2014 року на адресу відділу звернень та документообігу Управління організаційно- виробничої роботи Тернопільської міської ради надійшла заява від голови кооперативу "Кенотрон" Миколишина Б.В. про відстрочення сплати пайового внеску до отримання декларації на початок будівництва. На вище зазначену заяву, Тернопільською міською радою повідомлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво гаражів в гаражному кооперативі "Кенотрон" за адресою вул. Спортивна, 1а, м. Тернопіль гаражним кооперативом видано 05.12.2013 р. № 368, крім того, згідно додатного договору № 283/01 від 20.12.2013 р. виконавчим комітетом від терміновано сплату пайового внеску в сумі 25 000 грн. 00 коп. до 01 вересня 2014 року, тому підстав для задоволення заяви немає.

З метою досудового врегулювання спору, 22 січня 2015 року Тернопільською міською радою на адресу гаражного кооперативу "Кенотрон" надіслано претензію № 266/08 з проханням перерахувати пайовий внесок в сумі 25 000 грн. 00 коп. та штраф в сумі 2 500 грн. 00 коп. до 26 січня 2015 року. Однак, дана претензія відповідачем залишена без відповіді.

Частиною 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено у ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Так, у додатковому договорі № 283/01 від 20.12.2013 р. сторони погодили, що замовник (відповідач у справі) повинен сплати пайовий внесок в розмірі 25 000 грн. 00 коп. до 01 вересня 2014 року єдиним платежем.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення зазначені в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, всупереч умов договору № 283 від 09.09.2013 р. про пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя, додаткового договору № 283/01 від 20.12.2013 р. та вимог законодавства, відповідач свої зобов'язання по оплаті пайового внеску не виконав, а тому, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення пайового внеску на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя в сумі 25 000 грн. 00 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача, за порушення умов договору, штраф в розмірі 2 500 грн. 00 коп., що становить 10 % від суми несплаченого зобов"язання, 1 842 грн. 91 коп. - інфляційні нарахування, 283 грн. 56 коп. - 3 % річних та 2 496 грн. 58 коп. пені.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.4. договору у разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску, замовник сплачує пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

У разі несплати замовником у місячний строк з моменту виконання у нього обов"язку по сплаті або сплати ним пайового внеску не в повному обсязі, останній сплачує штраф у розмірі 10 % від суми несплаченого зобов"язання.

Окрім того, згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши та перевіривши представлені розрахунки штрафу в розмірі 2 500 грн. 00 коп., що становить 10 % від суми несплаченого зобов"язання, 1 842 грн. 91 коп. - інфляційні нарахування, 283 грн. 56 коп. - 3 % річних та 2 496 грн. 58 коп. пені, суд дійшов до висновку, що вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази оплати пайового внеску відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 32 123 грн. 05 коп. з яких: 25 000 грн. 00 коп. сума основного боргу, 2 500 грн.00 коп. штраф у розмірі 10% від суми несплаченого зобов"язання, 1 842 грн. 91 коп. - інфляційні нарахування, 283 грн. 56 коп. - 3% річних та 2 496 грн. 58 коп. - пені.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з гаражного кооперативу "Кенотрон", вул. Спортивна, 1а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14041770 на користь:

- виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернополя, ідентифікаційний код 37977726 - 25 000 грн. 00 коп. пайовий внесок, 2 500 грн.00 коп. штраф у розмірі 10% від суми несплаченого зобов"язання, 1 842 грн. 91 коп. - інфляційні нарахування, 283 грн. 56 коп. - 3% річних та 2 496 грн. 58 коп. - пені.

- в дохід державного бюджету України - 1 827 грн. 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 20 березня 2015 року/ через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук