Рішення

від 20.03.2015 по справі 639/414/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Cправа № 639/414/15-ц

2/639/778/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2015 р. Жовтневий районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді - Єрмоленко В.Б.

при секретарі - Полікарповій Г.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Михась и К» про припинення трудового договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ( ТОВ) «Михась и К» про припинення трудового договору з 01.09.2014 р., укладеного між сторонами, посилаючись на те, що за трудовим договором від 31.07.2007 р. позивачка працювала на посаді директора і 01.09.2014 р. вимушена була переселитися з тимчасово окупованої території Луганської області, м. Свердловська та звільнитися з роботи, однак за відсутності работотавця на той час у місті, звільнення у встановленому законом порядку не було здійснено.

Представник відповідача ТОВ «Михась и К» в судове засідання не з'явився, про день і час судового засідання повідомлення розміщено на сайті судової влади.Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши надані докази, приходить до наступного.

ОСОБА_1 наказом № 1 від 31.07.2007 р. прийнята на посаду директора ТОВ «Михась и К», яке розташовано в с. Дар'їно-Єрмаківка Свердловського району Луганської області по вул. Червоноармійській, 54, код підприємства за ЄДРПОУ 35015969. Факт укладення трудового договору підтверджено записом у трудовій книжці ОСОБА_1

Як зазначила позивачка, до 01.07.2014 р. вона працювала в ТОВ «Михась и К», а 01.09.2014 р. переселилася з тимчасово окупованої території Луганської області, м. Свердловськ та не звільнилась з роботи.

Відповідно до ч.6 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України »( в редакції, що діяла на час переселення позивача) громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території та не звільнилися з роботи (не припинили інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) на тимчасово окупованій території, для набуття статусу безробітного та отримання забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття можуть припинити трудові відносини або підтвердити факт припинення таких відносин (іншого виду зайнятості) у судовому порядку за місцем свого перебування. Припинення інших видів зайнятості, у тому числі самозайнятості та підприємницької діяльності, здійснюється за заявним принципом та спрощеною процедурою за місцем перебування особи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частина шоста виключена на підставі Закону № 1706-УП від 20.10.2014 р.

Згідно до ч.4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-УП від 20.10.2014 р. зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

Позивачка пояснила, що вона повідомила засновника ТОВ «Михась и К» про припинення роботи, зателефонувавши йому, поштову кореспонденцію направити не надається можливим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1постійно проживала та зареєстрована у м.Свердловськ, отримала довідку № 6331001787 від 08.12.2014 р. про взяття на облік, як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції 01.09.2014 р.

За правилами ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 38, 232 Кодексу законів про працю України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити трудовий договір , укладений 31.07.2007 р. між ОСОБА_1 і ТОВ «Михась и К» з 01.09.2014 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ -