Рішення

від 18.03.2015 по справі 922/452/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р.Справа № 922/452/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Діти", м. Харків про стягнення 14 544,28 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Зливка К.О., посвідчення №013773 від 06.12.2012 р.

позивача - Воронова Ю.В., довіреність №82 від 12.01.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Діти" (відповідача) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за орендної плати в розмірі 13 893,96 грн. та пені в розмірі 650,32 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1622 від 22.05.2006 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані прокурором докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

22.05.2006 р. між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради (орендодавець) та ТОВ фірмою "Діти" (орендар) укладено договір оренди №1622 оренди нежитлового приміщення (будівлі) (надалі - договір), зі змінами, внесеними Додатковими угодами до договору оренди, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п.1.1. договору предметом договору є нежитлове приміщення (будівля) (надалі - майно), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування, право на оренду якого отримано відповідачем на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації №487 від 20.04.2006 р. "Про переукладання договору оренди №1207 від 07.04.2003 р. на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе 1А".

За умовами 1.2. договору майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 47,8 кв.м., технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №82364 від 14.05.1998 р.), розташоване за адресою: вул. Фрунзе, 1А, літ. "А-1", відображається на балансі КВЖРЕП Київського району м. Харкова.

Майно передається в оренду з метою використання під офіс (п.1.3. договору).

Згідно з п.2.1. договору набуття відповідачем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі до орендного користування нежитлової будівлі від 22.02.2012 р., підписаним повноважними представниками сторін і скріпленим їх печатками (а.с. 25).

Відповідно до п. 3.3. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Згідно з п.3.5. договору орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця на протязі 15-ти календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за період з 25.02.2014 р. по січень 2015 р. в розмірі 13 893,96 грн. (розрахунок на а.с. 26).

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини і те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано та не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 13 893,96 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 650,32 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Згідно з п.9.3. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.1013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Ухвалами суду від 03.02.2015 р., 12.02.2015 р. та від 03.03.2015 р. було зобов'язано прокурора та позивача надати у судове засідання докладний і обґрунтований розрахунок пені (із зазначенням дат, з яких починається нарахування, і дат, якими закінчується нарахування, кількості днів прострочення, суми боргу, на які нараховуються пеня (із зазначенням підсумкової суми, заявленої до стягнення).

Відповідно до абз. 3 п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" від 11.04.2005 р. N 01-8/344 якщо для здійснення перерахунку сум штрафних санкцій, річних тощо необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

З огляду на те, що позивач не виконав вимоги вищезазначених ухвал суду щодо надання докладного і обґрунтованого розрахунку пені, суд позбавлений можливості самостійно перевірити правомірність та правильність нарахування позивачем заявленої до стягнення пені в розмірі 650,32 грн.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 650,32 грн. залишити без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. Разом із цим, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права в подальшому повторно звернутися до суду із позовом про стягнення зазначених сум в загальному порядку у відповідності до п. 4 ст. 81 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 13 893,96 грн. В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 650,32 грн. позов слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Беручи до уваги ту обставину, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладає судовий збір в повному обсязі (в розмірі 1 827,00 грн.) на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 193, 283, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 530, 549, 626, 611, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Діти" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 18, код ЄДРПОУ 19462588) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 37999649, п/р 33213871700002 в Головному управлінні ДКС України в Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в розмірі 13 893,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Діти" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 18, код ЄДРПОУ 19462588) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 650,32 грн. позов залишити без розгляду.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко