cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2015 р. Справа № 911/296/15
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/296/15
про розірвання договору та зобов'язання повернути земельні частки (паї),
за участю представників сторін:
від позивача: Бурдим К.В., який діє на підставі довіреності від 27.10.2014 року б/н;
від відповідача: не з'явився, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Орджонікідзенська сільська рада (далі за текстом: Позивач або Орендодавець) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗВАЖІВСЬКЕ АГРО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" (далі за текстом: Відповідач або Орендар) про розірвання договору оренди землі від 13.09.2012 року за № 1 (далі за текстом: Договір) та зобов'язання Відповідача повернути земельні частки (паї) зі складу не витребуваних земельних ділянок (часток, паїв).
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує належним чином зобов'язання за договором оренди землі від 13.09.2012 року, що перебуває в межах Орджонікідзенської сільської ради, зі сплати орендної плати, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді боргу зі сплати орендної плати в сумі 56507,10 грн. (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот сім гривень 10 коп.), в зв'язку з чим Позивач просить суд розірвати Договір та зобов'язати Відповідача повернути Позивачу земельні частки (паї) зі складу не витребуваних земельних ділянок (часток, паїв).
Ухвалою господарського суду від 31.01.2015 року порушено провадження у справі № 911/296/15, розгляд якої призначено на 02.03.2015 року.
26.02.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшов лист від 25.02.2015 року б/н (вх. № 4350/15 від 26.02.2015 року) з додатком у вигляді довідки Вишгородської ОДПІ від 19.02.2015 року за № 188/10/19-017, згідно якого Позивач надав суду належним чином завірену копію вказаної довідки в якості додаткового доказу у справі та відповідно до якої за Відповідачем рахується заборгованість за Договором, розмір якої станом на 19.02.2015 року складає 77218,72 грн.
В судове засідання 02.03.2015 року з'явився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 31.01.2015 року, надав пояснення по справі, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 31.01.2015 року не виконав.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1., абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, то суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що неявка в судове засідання Відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень представником Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 02.03.2015 року.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у ст. 13 передбачає, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
13.09.2012 року між Орджонікідзенською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "РОЗВАЖІВСЬКЕ АГРО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" укладено договір оренди землі від 13.09.2012 року за № 1, згідно п. 1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні частки (паї) зі складу не витребуваних земельних ділянок (часток, паїв) відповідно до розпорядження Поліської районної державної адміністрації Київської області «Про надання в оренду земельних ділянок не витребуваних часток (паїв)» від 27.08.2012 року за № 81-ОД.
Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передаються земельні частки (паї), не витребувані особами, що мають право на їх отримання, та які знаходяться в межах земельних ділянок вищевказаної сільської ради Поліського району Київської області. Перелік земельних часток з вказаними номерами ділянок, кадастровими номерами, власниками згідно право установчого документу є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна площа 114,4445 га, в тому числі рілля 114,4445 га.
Згідно із п. 3 Договору, на земельній ділянках відсутні об'єкти нерухомого майна, відсутні будівлі та споруди, а також інші об'єкти інфраструктури.
Договір у п. 4 передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, на дату укладення цього Договору становить 1197237,73 грн.
За умовами п. 7 Договору, Договір укладено строком на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур. Договір може бути пролонгований (продовження строку оренди) відповідно до порядку, встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 06.10.1998 року у редакції Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VІ. Умови цього Договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.
Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата становить 3 % відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення договору складає 35917,43 грн. за один календарний рік оренди. Орендна плата вноситься в порядку та умовах, встановлених Податковим кодексом України (№ 2755-VI від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями станом на момент укладення цього Договору).
Згідно із п. 11 Договору, орендна плата сплачується щомісячно рівними частками, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, розмір якої встановлено п. 9 Договору, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного місяця.
За умовами п. 20 Договору, передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 5 денний термін після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання передачі.
Договір у п. 37 передбачає, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
В ході розгляду справи встановлено, що Договір зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Орджонікідзенської сільської ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 13.09.2012 року за № 1.
Сторони Договору з метою виконання положень п. 20 Договору 13.09.2012 року склали Акт приймання-передачі земельної ділянки від 13.09.2012 року, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розміром 114,4445 га, розташовану в адмінмежах Орджонікідзенської сільської ради Поліського району Київської області.
03.09.2013 року між Орджонікідзенською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "РОЗВАЖІВСЬКЕ АГРО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" укладено додатковий договір від 03.09.2013 року за № 1 (далі за текстом: Додатковий договір) до договору оренди землі від 13.09.2012 року за № 1, згідно п. 1 якого Сторони дійшли згоди про збільшення розміру земельної частки (паю) відповідно до розпорядження Поліської районної державної адміністрації Київської області «Про надання в оренду земельних ділянок невитребуваних часток (паїв)» від 13.08.2013 року за № 158-ОД.
За умовами абз. 2 п. 1 Додаткового договору, п. 2 «В оренду передаються земельні частки (паї), не витребувані особами, що мають право на їх отримання, та які знаходяться в межах вище вказаної сільської ради Поліського району Київської області. Перелік земельних часток з вказаними номерами ділянок, кадастровими номерами, власниками згідно право установчого документу є невідємною частиною цього Договору. Загальна площа 163,644 га, в тому числі рілля 163,644 га».
Відповідно до п. 2 Додаткового договору, внести зміни до п. 4 Договору та викласти його в наступній редакції: п. 4 «Нормативно грошова оцінка земельних ділянок, на дату укладення цього додаткового договору становить: 1564306,08 грн.».
Згідно із п. 3 Додаткового договору, внести зміни до п. 9 Договору та викласти його в наступній редакції: п. 9 «Орендна плата на момент укладення додаткового договору становить 3 % (три відсотки) від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення договору складає 46929,18 грн. за один календарний рік. Орендна плата вноситься в порядку та умовах, встановленим Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями станом на момент укладення додаткового договору до Договору №1 від 13 вересня 2012 року.».
Додатковий договір у п. 4 передбачає, що всі інші умови Договору № 1 від 13 вересня 2012 року залишаються без змін, про що Сторони підтверджують по них свої зобов'язання.
Одночасно встановлено, що Додатковий договір зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Орджонікідзенської сільської ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 03.09.2013 року за № 2.
Сторони Договору після укладення Додаткового договору з метою виконання положень п. 20 Договору 03.09.2013 року склали Акт приймання-передачі земельної ділянки від 03.09.2013 року, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розміром 163,644 га, розташовану в адмінмежах Орджонікідзенської сільської ради Поліського району Київської області.
Закон України «Про оренду землі» в ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Податковий кодекс України в п. 14.1.136. ст. 14 передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі» та п.п. 1, 9, 11 Договору свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної сплати в повному обсязі оренди плати не виконує, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по сплаті орендних платежів, розмір якої станом на 19.02.2015 року складає 77218,72 грн. (сімдесят сім тисяч двісті вісімнадцять гривень 72 коп.).
Постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року за № 6 визначає, що за змістом статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою. Аналогічне також вказано в Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.10, і, зокрема, що доводи про наявність заборгованості по орендній платі мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості по земельному податку та оренді землі.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог щодо розміру заборгованості Відповідача по сплаті орендних платежів за Договором надано суду копії довідок Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 10.11.2014 року за № 1460/10/19-018 та від 19.02.2015 року за № 188/10/19-017, за наслідками дослідження яких суд приходить до висновку, що вказані довідки є належними і допустимими доказами наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем по сплаті орендних платежів.
Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 31.12.2014 року суд зобов'язував Відповідача подати належні докази виконання Відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасності та повноти сплати орендних платежів.
Станом на момент розгляду справи Відповідачем не надано суду належних доказів своєчасного виконання зобов'язань у повному обсязі за Договором щодо сплати орендних платежів.
Таким чином, за наслідками детального дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами того, що у Відповідача перед Позивачем внаслідок систематичного невиконання своїх зобов'язань за Договором в період з 13.09.2012 року по 31.12.2014 року включно наявна заборгованість за Договором оренди у вигляді боргу зі сплати орендної плати, розмір якої станом на 19.02.2015 року складає 77218,72 грн. (сімдесят сім тисяч двісті вісімнадцять гривень 72 коп.).
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
За таких обставин суд погоджується з позицією Позивача, що Відповідачем систематично не сплачується орендна плата за землю.
Закон України «Про оренду землі» в ч. 3 ст. 31 передбачає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).
Враховуючи зміст положень ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» останні передбачають можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на підставах, в тому числі, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно положень п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Суд погоджується з позицією Позивача, що систематична несплата Відповідачем орендної плати за договором, є невиконання орендарем передбачених Договором та Законом обов'язків, що є підставою для припинення його дії шляхом дострокового розірвання в судовому порядку.
Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вищевказане право та охоронювані законом інтереси Позивача підлягають захисту судом у спосіб, визначений п.п. 4, 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, абз. 3, 10 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, шляхом припинення правовідносин та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та доведеними в повному обсязі за допомогою належних і допустимих письмових доказів, внаслідок чого задовольняються судом в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.
Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.).
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору в сумі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Орджонікідзенської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗВАЖІВСЬКЕ АГРО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" про розірвання договору та зобов'язання повернути земельні частки (паї), - задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди землі від 13.09.2012 року за № 1 з урахуванням внесених до нього змін, укладений між Орджонікідзенською сільською радою, ідентифікаційний код: 24890748, місцезнаходження: 07041, Київська обл., Поліський р-н, с. Орджонікідзе, вул. Миру, буд. 13, та товариством з обмеженою відповідальністю "РОЗВАЖІВСЬКЕ АГРО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО", ідентифікаційний код: 03755495, місцезнаходження: 07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, буд. 9, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Орджонікідзенської сільської ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 13.09.2012 року за № 1.
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗВАЖІВСЬКЕ АГРО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО", ідентифікаційний код: 03755495, місцезнаходження: 07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, буд. 9, повернути Орджонікідзенській сільській раді, ідентифікаційний код: 24890748, місцезнаходження: 07041, Київська обл., Поліський р-н, с. Орджонікідзе, вул. Миру, буд. 13, земельні частки (паї) зі складу не витребуваних земельних ділянок (часток, паїв), що розташовані в межах Орджонікідзенської сільської ради Поліського району Київської області, передані в оренду за договором оренди землі від 13.09.2012 року за № 1.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗВАЖІВСЬКЕ АГРО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО", ідентифікаційний код: 03755495, місцезнаходження: 07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, буд. 9, на користь Орджонікідзенської сільської ради, ідентифікаційний код: 24890748, місцезнаходження: 07041, Київська обл., Поліський р-н, с. Орджонікідзе, вул. Миру, буд. 13, судовий збір у сумі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.).
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Повний текст рішення складено та підписано 10 березня 2015 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2015 |
Оприлюднено | 26.03.2015 |
Номер документу | 43201552 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Скутельник П.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні