Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/158/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/158/15-г

За позовомМалого приватного підприємства «Тріод» доМалого приватного підприємства «Гетьман» простягнення 22472,98 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Вардугіна О.А., довіреність б/н від 08.12.2014; від відповідачане з'явився.

Суть спору: Мале приватне підприємство «Тріод» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства «Гетьман» про стягнення 22472,98 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про постачання №984 від 22.08.2008 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2015 порушено провадження у справі №910/158/15-г та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 02.02.2015 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.03.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.03.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 16.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2008 між Малим приватним підприємством «Тріод» (постачальник) та Малим приватним підприємством «Гетьман» (покупець) укладено договір про постачання №984, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах викладених в п. 6 цього договору (п.1.1 договору).

Найменування товару: вода питна негазована «Пуща Водиця», вода питна газована артезіанська «Пуща Водиця», багатооборотний обмінний пластиковий сифон (п. 1.2 договору).

За умовами п. 2.1 договору асортимент та кількість товару визначається відповідно до усної угоди між уповноваженими представниками сторін в момент передачі товару на території покупця, або ж за попередньою заявкою покупця.

Ціна одиниці товару відповідає ціні цього товару, яка вказана в накладній (п. 4.1 договору).

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що покупець здійснює оплату за товар не пізніше 30 днів з моменту розвантаження товару у покупця.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє доти, доки хоча б одна з сторін не виявить бажання розірвати його (п. 8.1 договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії договору сторонами не надано, а отже він є діючим та приймається судом до уваги.

На виконання умов даного договору, позивач у період з 13.02.2013 по 01.07.2013 передав відповідачу узгоджений товар на загальну суму 22705,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

В той час як, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару, оплату в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 22472,98 грн., про що сторонами складено акт звірки розрахунків, станом на 01.06.2014.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що покупець здійснює оплату за товар не пізніше 30 днів з моменту розвантаження товару у покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 22472,98 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Гетьман» (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, 34, кв. 48; ідентифікаційний код 21635903) на користь Малого приватного підприємства «Тріод» (03194, м. Київ, вул. Зодчих, 24; ідентифікаційний код 24377376) 22472 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 98 коп. - основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2015.

Суддя Т.В. Васильченко