Рішення

від 10.03.2015 по справі 908/391/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/16/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 Справа № 908/391/15-г

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Ваті-Україна", 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Храпачанська, 70

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", 83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченко, 122; тел.: +380623850440, +380622172080, +380623322421

про стягнення 200 085,74 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Речицька Я.О., довіреність від 16.02.15 № 30-02

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

22.01.15 до господарського суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Ваті-Україна" (далі ТОВ "Ваті-Україна") з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" (надалі ПрАТ "Донецький електрометалургійний завод") за договором поставки від 29.02.12 № 4400003349 суми заборгованості в розмірі 200 085,74 грн., з якої: 76 810,98 грн. - основний борг, 14 571,04 грн. індекс інфляції, 101 645,61 грн. збитків (неодержаних доходів) та 2 058,11 грн. - 3% річних.

22.01.15 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено справу № 908/391/15-г до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.01.15 судом порушено провадження у справі № 908/391/15-г, якій присвоєно № провадження 17/16/15. У сторін витребувані документи необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 25.02.15.

Ухвалою від 25.02.15 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено розгляд справи на 10.03.15.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 10.03.15, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 29.12.12 між сторонами у справі укладено договір поставки № 4400003349 на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на суму 76 810,98 грн., що підтверджується видатковою накладною від 11.12.13 № 948, копія якої містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 76 810,98 грн. Крім того, за порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 14 571,04 грн. індексу інфляції, 101 645,61 грн. збитків (неодержаних доходів) та 2 058,11 грн. - 3 % річних. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 610, 612, 625, 629, 691, 692 ЦК України та ст.ст. 193, 231, 224, 265 ГК України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом, станом на 21.01.15, тобто станом на час порушення провадження у цій справі в суді, місцезнаходженням приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" є: 83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченко, 122, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Крім того, судом прийнято до уваги положення:

а) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції» (інформаційний лист ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14) та

б) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2051/14 «Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції» згідно з якими:

- учасник судового процесу (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 №01-06/2051/14 ), який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому (…) згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Інформація про час та місце розгляду справи № 908/391/15-г також була розміщена судом на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Список справ, призначених до розгляду на сьогодні - 25.02.15 та 27.01.15 в розділі «Новини та події суду», що підтверджується роздрукованим (долучено судом до матеріалів справи) витягом із вказаного офіційного веб-порталу під заголовком: «До уваги відповідача у справі № 908/391/15-г - ПАТ "Донецький електрометалургійний завод" м. Донецьк».

Крім того, 24.02.15 та 05.03.15 протягом робочого часу роботи господарського суду секретар судового засідання цього суду Шульгіна А.А. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи і передачі телефонограми зателефонувала з номеру телефону 224-08-77 на номери телефонів: +380623850440, +380622172080, +380623322421, які значаться у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою.

Проте за вказаними вище номерами ніхто не відповів, про що складено акти від 24.02.15 та від 05.03.15.

Також, ухвали господарського суду від 22.01.15 та від 25.02.15 у справі № 908391/15-г були направлені судом за адресою електронної пошти відповідача, а саме: fax@istil.com.ua , про що свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою, які долучені до матеріалів цієї справи.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи передбачені чинним ГПК України, а також інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2052/14 «Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням АТО» щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходяться на території проведення АТО. І вказане, відповідно до змісту наведеного вище інформаційного листа від 01.12.14 № 01-06/2052/14, виключає підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на п. 2 ч. 3 ст. 104 (п. 2 ч. 2 ст. 101 10 ) ГПК України в частині того, що справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Ваті-Україна" (Постачальник) та приватним акціонерним товариством "Донецький електрометалургійний завод" (Покупець) укладено договір № 44000003349 з додатком та додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в цьому договорі.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість, якісні показники, ціна, строки та умови поставки продукції визначаються в специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 09.09.13 № 3 до договору), ціна, визначена в специфікаціях до цього договору, є твердою та зміні не належить.

Відповідно до п. 5.1. договору, продукція постачається на умовах, визначених в специфікаціях до цього договору і які є невід'ємною його частиною.

Згідно з п. 8.1. договору (в редакції додаткової угоди від 09.09.13 № 3 до договору), разом з продукцією Постачальник зобов'язується надати наступні документи: сертифікат якості (паспорт), засвідчений печатками виробника або копію сертифікату якості (паспорта), засвідченою печаткою Постачальника (…); рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи; видаткову накладну, податкову накладну.

Строк дії договору з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками обох сторін до 31.12.12 (п. 12.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання умов спірного договору від 29.02.11 та відповідно до узгодженої між сторонами специфікації від 09.09.13 № 4, ТОВ "Ваті-Україна" поставлено відповідачу товар загальною вартістю 76 810,98 грн. з ПДВ.

Факт здійснення поставки товару відповідачу на вказану вище суму підтверджується наявними в матеріалах цієї справи належним чином засвідченими доказами, а саме: видатковою накладною від 11.12.13 № 948 на суму 76 810,98 грн., довіреністю від 10.12.13 № 00488, виданою ПрАТ "Донецький електрометалургійний завод" уповноваженому представнику на отримання від ТОВ "Ваті-Україна" товарно-матеріальних цінностей за договором від 29.02.12 № 44000003349, рахунком на оплату по замовленню від 11.12.13 № 1021.

Згідно з п. 4.1. договору, Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника на умовах, визначених в специфікаціях до цього договору.

Так, п. 7 узгодженої між сторонами специфікації від 09.09.13 № 4 сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів після поставки продукції, але не раніше надання документів, визначених п. 8.1. договору поставки від 29.02.12 № 44000003349.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи № 908/391/15-г свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар не здійснив, чим порушив умов договору.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 76 810,98 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу в розмірі 76 810,98 грн., або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 76 810,98 грн. доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2058,11 грн. за період з 11.01.14 по 03.12.14 та індекс інфляції в розмірі 14 571,04 грн. за період з січня 2014 року по грудень 2014 року, що нараховані позивачем на суму основного боргу в розмірі 76 810,98 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних в сумі 2058,11 грн. та індексу інфляції в розмірі 14 571,04 грн., суд знаходить їх обґрунтованими, а тому вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.

Також, позивачем заявлено до стягнення 101 645,61 грн. збитків (неодержаних доходів) за невиконання відповідачем грошового зобов'язання. Заявлені вимоги позивачем обґрунтовує у позовній заяві коливаннями на валютному ринку, іншими фінансовими процесами в країні та обрахунком бухгалтерських звітів. При цьому, позивач вказує, що розрахунок суми збитків в розмірі 101 645,61 грн. додається з усіма необхідними документами.

Як встановлено судом, позивачем додано до матеріалів цієї справи «Економічна вигода» (мовою оригіналу), за змістом якої позивач вказує на потрачені в період з 01.03.14 по 01.12.14 кошти з обороту підприємства на оренду складу - 270 000 грн., на транспортні послуги - 301 790 грн. та на оренду автомобіля - 5 400 грн. Отже, за розрахунком позивача, сума збитків від невиконання відповідачем грошового зобов'язання складає 396 645,61 грн. При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача 101 645,61 грн. збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості.

Як встановлено судом, позивачем жодних доказів на підтвердження понесення останнім збитків в сумі 101 645,61 грн. у зв'язку з невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за спірним договором до матеріалів цієї справи не надано.

З огляду на вищевикладене, суд виходить з того, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами наявність повного складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків. А тому, як наслідок, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення 101 645,61 грн. збитків за наявними в матеріалах справи доказами.

У зв'язку з чим, у задоволені позовних вимог ТОВ "Ваті-Україна" про стягнення з відповідача збитків в розмірі 101 645,61 грн. судом відмовляється через недоведеність.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5000 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались , та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем до матеріалів цієї справи додано копію договору про надання правової допомоги від 25.08.14, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5168/10 та копію посвідчення адвоката України на ім'я Речицької Янни Олександрівни.

Разом з тим, як вбачається, жодного фінансового документу чи їх копій (зокрема платіжного доручення, банківської виписки, тощо) про сплату ТОВ "Ваті-Україна" адвокату Речицькій Я.О. витрат на оплату послуг в сумі 5000 грн. матеріали справи № 908/391/15-г не містять.

При цьому, посилання позивача на лист ТОВ "Ваті-Україна" від 23.02.15 № 31-02, яким останнє просить адвоката Речицьку Я.О. відтермінувати оплату за договором на 60 календарних днів (з моменту подачі позовної заяви 22.01.15) та за можливості дозволити здійснити оплату частинами суд визнає необґрунтованим та безпідставним оскільки підставою для покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката є надання позивачем фінансових документів підтверджуючих оплату таких послуг.

Враховуючи викладене, судом відмовляється у задоволенні клопотання позивача викладеному у прохальній частині позовної заяви щодо стягнення з відповідача 5000 грн. витрат за надані послуги адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1868,80 грн. покладається на відповідача.

Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…) після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", 83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченко, 122, код ЄДРПОУ 30479040) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ваті-Україна" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Храпачанська, 70, код ЄДРПОУ 35942517, р/р 2600095229 в АТ «Райфайзен банк «Аваль», МФО 380805) - 76 810 (сімдесят шість тисяч вісімсот десять) грн. 98 коп. основного боргу, 2 058 (дві тисячі п'ятдесят вісім) грн. 11 коп. 3% річних, 14 571 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одну) грн. 04 коп. індексу інфляції та 1 868 (одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 17.03.15

Суддя В.Л. Корсун